Постанова № 32497271, 10.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р. Справа № 804/4681/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представників відповідача Потуремець Т.І. Бойко О.В., Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, в якій просить визнати дії Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час вручення підприємству відповіді на заперечення до акту перевірки від 29.11.2012 р. за №31548/10/14 та податкового повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. з порушенням строку відповідно до п.п 86.7 та п.п.86.8. ст..86 Податкового кодексу України - протиправними; визнати податкове повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби протиправним та скасувати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що в період з 24.10.2012 р. по 13.11.2012 р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» проводилась документальна позапланова виїзна перевірка щодо правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання за сумою податкового кредиту за липень 2012 р. та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за серпень 2012 р.

За результатами перевірки відповідачем 19.11.2012 р. було складено Акт №518/14-0-14308368, в якому відповідач зазначив, що позивачем на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. II Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за серпень 2012 р. на суму 7 898 766 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2008 р. на 452 800грн., за листопад 2008 р. на суму 199 207грн., за грудень 2008 р. на 1 338 707 грн., за січень 2009 р. на суму 261 804 грн., за лютий 2009 р. на 2 162 710 грн., за березень 2009 р. на 51 207 грн., за квітень 2009 р. на 277762 грн., за травень 2009 р. на суму 133 940 грн., за червень 2009 р. на 320 045 грн. та за серпень 2009 р. на 200 725 грн.

23 листопада 2012 року на вказаний Акт перевірки позивач надіслав свої заперечення №121/4103

03 грудня 2012р. на адресу позивача від відповідача надійшло податкове повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. та відповідь на заперечення до акту перевірки №518/14-0-14308368 від 19.11.2012 р.

В податковому повідомленні-рішенні №31693/10/14-016 /0000718811 від 30.11.2012 р. відповідачем вказано, що позивач порушив п. 198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 400 з врахуванням термінів давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 899 018,00 грн.

Позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Окружної державної податкової служби та до Державної податкової служби. В обох випадках у задоволенні скарги позивача було відмовлено в повному обсязі.

Позивач вважає протиправними дії та податкове повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, яке суперечить вимогам діючого законодавства України, листам Державної податкової служби України №608/6/15-3415-16 від 12.01.2012р., №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012р. та Постановам Вищого адміністративного суду України.

Позивач вважає, що він не обмежений строком 1095 днів для формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які були отримані поза межами вказаного строку.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши письмові заперечення, та додатково пояснили, що твердження позивача про пропущення відповідачем строку вручення висновку на заперечення не мають законних підстав у зв'язку з наступним.

Відповідачем було складено акт від 19.11.2012 року, 23.11.2012 р. позивач надав заперечення до акту. Згідно з п.86.7 ст.86 ПК України, зазначено що органи державної податкової служби розглядають заперечення платника податків протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання.

Відповідач стверджує, що 23.11.2012 р. він отримав заперечення, була п'ятниця, то наступний день з якого починається відлік п'яти днів це понеділок. Тобто у відповідача було п'ять днів на розгляд заперечення, починаючи з 26.11.2012 р. по 30.12.2012 р. 29.11.2012 р. відповідачем було складено висновок та вручено під розписку головному бухгалтеру підприємства 03.12.2012 року.

Представник відповідача наголосив, на тому, що стаття 86 ПК України не містить положення про надіслання відповіді протягом п'яти днів.

Отже, оскільки ст. 86 ПК України містить положення тільки щодо розгляду протягом п'яти днів (включно), і не містить положення, що саме протягом п'яти днів повинна бути надіслана відповідь, представник відповідача стверджує, що висновок на заперечення було вручено без порушень строків.

29 листопада 2012 відповідачем був зареєстрований висновок на заперечення.

В пункті 86.8 ст. 86 ПК України зазначено, що якщо платник податків надав заперечення до акту, то податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень.

Так, 29 листопада 2012 року було зареєстровано висновок на заперечення, 30.11.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення було вручено 03.12.2012 під розписку головному бухгалтеру підприємства.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення було вручено раніше строку, а саме разом з висновком на заперечення. З огляду на вищезазначене, представник відповідача зазначає, що відповідачем не було порушено строк вручення податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача також зазначив, що позивачем в порушення п.200.4 ст.200 ПК України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за серпень 2012 року на суму 7 898 766 грн.

За даними додатка 2 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» дорівнює 31 242 404 грн.

Актом перевірки від 14.06.2011р. № 1138/08-02/1-14308368) зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), з терміном виникнення понад 1 095 днів. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення на зменшення від'ємного значення від 30.06.2011 (у т.ч. період виникнення від'ємного значення за січень та лютий 2008 року), яке позивачем оскаржується в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Тобто, у рядку 24 декларації за серпень 2012 року відображається залишок від'ємного значення, який у попередніх періодах не потрапив під бюджетне відшкодування внаслідок сплати «вхідного» ПДВ постачальникам.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в період з 24.10.2012р. по 13.11.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (код за ЄДРПОУ 14308368) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 2155388 грн. відображених у податковій декларації з ПДВ поданій за відповідний звітний (податковий) період, серпень 2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 19.11.2012р. №518/14-0/14308368 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (код ЄДРПОУ 14308368) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за серпень 2012 р.

Згідно висновків Акту перевірки з урахуванням отриманих матеріалів зустрічних звірок підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 793 644 грн.

В порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 252 грн.

В порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. ІІ Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за серпень 2012 року на суму 7 898 766 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2008 року на 452 800 грн., за листопад 2008 року на 199 207 грн., за грудень 2008 року на 1 338 707 грн., за січень 2009 року на 261 804 грн., за лютий 2009 року на 2 162 710 грн., за березень 2009 року на 51 207 грн., за квітень 2009 року на 2 777 621 грн., за травень 2009 року на 133 940 грн., за червень 2009 року на 320 045 грн. та за серпень 2009 року на 200 725 грн.

На порушення п.46.5 ст. 46, п.201.10, п.201.15 ст. 201 та п.11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, п. 14.1 та п. 14.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 та п.9.3 та п.п.11.3, 11.4 п.п. 11.5, п.п. 11.6, п.п. 11.8, п.п. 11.9 п. 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18697, підприємством порушено порядок ведення податкового обліку, в частині невірного відображення ряд. 21 та ряд. 22 в уточнюючих розрахунках до декларації з ПДВ за липень 2012 року та в декларації з ПДВ за серпень 2012 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків); невірного заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень та серпень 2012 року; невірного заповнення додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2012 р. та додатку 1 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

03 грудня 2012 року на адресу позивача від Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби надійшло податкове повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012р., що було складене на підставі Акту перевірки та відповідь на заперечення до акту перевірки від 29.11.2012р. за №31548/10/14-016.

У зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що позивачем порушено п. 198.6 ст.198, п. 200.4 ст.200 з врахуванням термінів давності визначених ст.102 ПК України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 899 018 грн.

13 грудня 2012р. позивач направив скаргу на податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012р. до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

20 лютого 2013р. позивач отримав рішення про результати розгляду скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 14.02.2013р. №25/43/10/10-233, яким позивачу відмовлено в задоволенні скарги в повному обсязі.

27 лютого 2013р. на адресу Державної податкової служби України позивач направив скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення.

28 березня 2013р. на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 21.03.2013р. №4328/6/10-2115, яким позивачу в задоволенні скарги відмовлено в повному обсязі.

Суд не може погодитися з твердженням позивача стосовно того, що відповідач пропустив строки вручення висновку на заперечення, у зв'язку з наступним.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було складено акт від 19.11.2012 року. Позивачем 23.11.2012 року було надано заперечення до акту.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В той день, коли відповідач отримав заперечення, а саме 23.11.2012 була п'ятниця. Відповідно, наступний день, з якого починається відлік п'яти днів, це понеділок. Так у відповідача було п'ять днів на розгляд заперечення, починаючи з 26.11.2012 р. по 30.12.2012 р.

Відповідачем було складено висновок 29.11.2012 р. та вручено під розписку головному бухгалтеру підприємства 03.12.2012 року.

Суд враховує, що стаття 86 ПК України не містить положення про надіслання відповіді протягом п'яти днів.

Отже, оскільки ст. 86 ПК України містить положення тільки щодо розгляду протягом п'яти днів (включно), і не містить положення, що саме протягом п'яти днів повинно бути надіслано висновок, суд вважає, що висновок на заперечення позивачу було вручено без порушень строків.

В пункті 86.8 ст. 86 ПК України зазначається, що якщо платник податків надав заперечення до акту, то податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень.

Так, 29 листопада 2012 було зареєстровано висновок на заперечення, а 30 листопада 2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення було вручено 03 грудня 2012 під розписку головному бухгалтеру позивача.

Виходячи з вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення було вручено раніше строку, а саме разом з висновком на заперечення. Аналізуючи положення ст. 86 ПК України, суд вважає, що строк вручення податкового повідомлення-рішення не повинно перевищувати триденний строк і якщо податкове повідомлення-рішення вручено раніше, то це не є порушенням.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача не було порушено строк вручення податкового повідомлення-рішення, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову в частині визнання дій Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час вручення підприємству відповіді на заперечення до акту перевірки від 29.11.2012 р. за №31548/10/14 та податкового повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. з порушенням строку відповідно до п.п 86.7 та п.п.86.8. ст..86 Податкового кодексу України - протиправними.

Відповідно до абзацу 1, 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд враховує, що на момент накопичення залишку від'ємного значення за серпень 2012 р. у розмірі 7 898 766грн., який визначається у рядку 24 декларації ПДВ за попередні звітні періоди: травень 2008 р. на 452800грн., листопад 2008 р. на суму 199207грн., грудень 2008 р. на 1338707грн., січень 2009 р. на суму 261804грн., лютий 2009 р. на 2162710грн., березень 2009 р. на 51207грн., квітень 2009 р. на 2777621грн., травень 2009 р. на суму 133940грн., червень 2009 р. на 320045грн. та серпень 2009 р. на 200725грн. відповідно до умов договорів, факт оплати не наступив, але на підставі виникнення податкового зобов'язання, позивачу його контрагентами виставлялися податкові накладні.

Оскільки виникло податкове зобов'язання, позивач у кожному податковому звітному періоді та в податкових деклараціях в рядку 24 ці суми відображав і відповідач ці суми затверджував та приймав без заперечень, що підтверджується податковими деклараціями та актами виконаних робіт.

Відповідач не навів правомірних доводів в акті №518/14-0-14308368 від 19.11.2012 р. та в податковому повідомленні-рішенні №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012р., на підставі яких документів та нормативних актів застосовано позивачу до рядка 24 податкової декларації термін позовної давності строком 1095 днів на суму 7 898 766 грн.

Пунктом 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III визначено граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлюється загальна позовна давність-строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Даними нормами законів не встановлено строків давності для формування платником податку на додану вартість податкового кредиту.

Поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, зокрема порядок формування податкового кредиту, було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинним на час виникнення спірних відносин).

Даним Законом не передбачено строків давності, які б обмежували право платника податку на додану вартість на податковий кредит.

В силу вимог п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Зі змісту наведених положень Закону випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Формування податкового кредиту позивачем на суму 7 898 766 грн. відбувалося на підставі податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, яка має силу податкового і одночасно розрахункового документу та підтверджує факт вчинення позивачем господарської операції, що є об'єктом оподаткування.

Відсутність у законі обмежень щодо строку давності на відображення податкового кредиту у податковому обліку, тобто формування платником податку на додану вартість податкового кредиту не у періоді, коли виникло таке право, само по собі не може бути підставою для позбавлення такого платника права на податковий кредит.

Всі платежі відбувалися у межах строку позовної давності 1095 днів, як передбачено ст. 102 р. II Податкового кодексу України, але слід зазначити, що відносини у сфері господарських операцій та формування податкового кредиту, оплати за період: травень 2008р. на 452800 грн., за листопад 2008р. на суму 199207 грн., за грудень 2008р. на 1338707 грн., за січень 2009р. на суму 261804 грн., за лютий 2009р. на 2162710 грн., за березень 2009р. на 51207 грн., за квітень 2009р. на 2777621 грн., за травень 2009р. на суму 133940 грн., за червень 2009р. на 320045 грн. та за серпень 2009р. на 200725 грн. відбувалося відповідно до п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6. п. 7.2, 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (на час чинності до набрання чинності Податкового кодексу України з 01.01.2011р.).

Суд звертає увагу на листи Державної податкової служби України від 12.01.2012р. №808/7/15-3417-16 та №608/6/15-3415-16.

Державна податкова служба України визначає, згідно зі статтею 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному і відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного і (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищеперелічені факти, суд вважає, що позивач мав всі належні права на зменшення податкового кредиту у рядку 24 декларації ПДВ за серпень 2012 року на суму 7 899 018,0грн. так як позовна давність на цей рядок не розповсюджується, у зв'язку з тим, що за позивачем зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №31693/10/14-016/0000718811 від 30.11.2012 р. Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби є протиправним і має бути скасовано, так як суперечить вимогам діючого законодавства України.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в цій частині.

На підставі ч.1.ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2 294 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 30.11.2012 року №31693/10/14-016/0000718811.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 12 липня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 12 липня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник