Постанова № 32496444, 16.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р. справа №820/4864/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Прокопченко К.А.,

представника відповідача - Горбонос В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"" до Харківської обласної митниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Торговий Дім "Золота миля", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, у якому просив суд, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04.06.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04.06.2013 року.

Посилаючись на факти, викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на підставі контракту №ВО-1-220413, укладеного ним з компанією Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti (Туреччина), позивач ввіз на територію України товар (родзинки світлі) та надав відповідачеві митну декларацію, в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом.

Проте, відповідач не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним прийнято Рішення від 04.06.2013 р.про коригування митної вартості товару . Митну вартість відповідно до даного рішення відповідачем скориговано та, відповідно, збільшено.

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови у прийнятті митної декларації законними та обґрунтованими, а визначення митної вартості митним органом - правомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

22 квітня 2013 р. між приватним підприємством «Торговий Дім «Золота миля» (далі - позивач) та компанією Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti (Туреччина) було укладено Контракт №ВО-1-220413, відповідно до умов якого продавець - компанія Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti (Туреччина) зобов'язався поставити товар згідно специфікацій до контракту, а покупець - ПП «ТД «Золота миля» зобов'язався прийняти та здійснити оплату за товар на умовах контракту (а.с.26-31).

Згідно п.2.1. контракту товар поставляється партіями в асортименті за замовленням покупця та у строки, зазначені у специфікаціях до даного контракту.

Відповідно до п.3.1. контракту загальна кількість товару у партії визначається згідно специфікації.

Згідно п.4.1. контракту ціна на товар встановлюється в американських доларах та зафіксована у специфікаціях до контракту.

Пункт 5.1. контракту закріплює, що умови поставки товару - FOB м. Мерсін, Туреччина, згідно Інкотермс 2010, якщо інші умови поставки не визначені у специфікації.

Відповідно до п.7.1. для оплати товару покупець виставляє на користь продавця акредитив або проводить оплату на інших умовах, зазначених у специфікаціях.

22 квітня 2013 року відповідно до умов вищевказаного контракту позивачем та компанією Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti підписано Специфікацію №1 до контракту, відповідно до умов якої товаром, що підлягає постачанню, є абрикос сушений, цілий, без кісточок, сорт «індустріальний» (для промислового використання), кількість нетто - 20 000 кг, кількість брутто - 20 800 кг, ціна за 1 кг на умовах поставки FOB - 1,20 доларів США, загальна сума поставки - 24 000,00 доларів США. Умови поставки - FOB м. Мерсін, Туреччина, згідно Інкотермс 2010. Умови оплати - безвідкличний акредитив, який підлягає оплаті 100% проти документів.

Відповідно до умов укладеного контракту, з урахуванням специфікації №1 до контракту, продавцем було надано на адресу покупця обумовлений товар на загальну суму 24 000,00 доларів США із супровідними документами, а покупцем було здійснено оплату шляхом розкриття акредитиву №1 від 26.04.2013 р. у сумі 24 000 доларів США (191 832,00 гривень), що підтверджується меморіальним ордером №1 від 23.05.2013 р. ( а.с.47).

30.05.2013 р. позивачем було надано митному органу митну декларацію за №907100000/2013/024616, до якої надано декларацію митної вартості №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 року із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у сумі 198027,00 грн., з урахуванням витрат на транспортування товару в Україну.

Відповідачем було відмовлено позивачеві у митному оформленні товару за ціною контракту, про що було зроблено посадовою особою митного органу відповідний запис у декларації митної вартості №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 р., а також прийнято: - картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04.06.2013 р. (а.с.20-21) та

- рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04.06.2013 року (а.с.19).

У декларації митної вартості №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 р. відповідачем зазначено, що відповідно до вимог статей 52, 58 МК України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:1) обмежень щодо право покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносини пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У зв'язку з наведеним, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 та визначення її за одиницю товару - у розмірі 4,4800 доларів США та, відповідно, за 20 000 кг - у розмірі 89 600,00 доларів США (а.с.19).

Вказане рішення прийняте відповідачем з посиланням на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, яке полягає у наступному :

- використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально;

- документи, подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- ненаданні декларантом всіх запропонованих митницею додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України;

- ненаданні (відсутності) інформації щодо угод на ідентичні товари;

- ненаданні (відсутності) інформації щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

- відсутності даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутності даних щодо витрат, понесених позивачем в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

- ненаданні (відсутності) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрати, понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів; витрат на навантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом - резервним. Джерелом інформації для даного рішення є наявна у митного органу інформація про вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено: МД №110070000/2013/308463, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків про здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. №362.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Так, 06.06.2013 р. позивачем було подано митну декларацію №807100000/2013/025905, у якій розраховано ПДВ у розмірі 39 605,40 грн., що становить 20% від задекларованої ПП «ТД «Золота миля» вартості товару у розмірі 198027,00 грн. (еквівалент 24 000 доларів США вартості товару + 6195,00 грн. витрат на транспортування товару в Україну), а також додатково ПДВ у розмірі 103629,16 грн. від суми, визначеної митницею у рішенні про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04.06.2013 р. Вказані суми ПДВ були сплачені позивачем, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 48).

Суд зазначає, що діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч.3 ст. 53 МК України.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362.

Згідно з приписами пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами аналізу положень частини 3 ст. 53, частин. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій суд вважає за можливе дійти висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У декларації митної вартості №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 р. відповідачем зазначено, що відповідно до вимог статей 52, 58 МК України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

1) обмежень щодо права покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

4) відносини пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог ст. 54 МК України та відповідно до вимог ст. 53 МК України, у зв'язку з тим, що у поданих документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

4) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У свою чергу, при здійсненні митного оформлення, позивачем було надано усі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору, а саме: митну декларацію №807100000/2013/024616 від 30.05.2013 р., декларацію митної вартості №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 р., Контракт №ВО-1-220413 від 22.04.2013 р., Специфікацію №1 від 22.04.2013 р., проформу 2011/28 від 22.04.2013 р., комерційний рахунок-фактуру (інвойс) №13008 від 03.05.2013 р., картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №807/2012/0000833 від 13.11.2012 р., пакувальний лист від 03.05.2013 р., Довідку ДПІ у Київському районі м. Харкова №346 від 03.04.2013 р., сертифікат якості від 03.05.2013 р., Коносамент №594300048751 з відміткою про проходження радіологічного контролю, калькуляцію ціни від 22.04.2013 р., прайс-лист виробника товару від 10.04.2013 р., рахунок №2649/2013 від 20.05.2013 р. на оплату послуг перевезення вантажу, меморіальний валютний ордер №1 від 23.05.2013 р. за покриття акредитиву №1 від 26.04.2013 р. в сумі 24 000 доларів США (еквівалент 191 832,00 грн.), залізничну накладну №40989469 про перевезення товару з м. Одеса до м. Харків з відмітками про проходження санітарно-епідеміологічного та фіто санітарного контролю, Сертифікат про походження товару форми А №В 0514756 від 03.05.2013 р., Сертифікат якості від 03.05.2013 року.

Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації №807100001/2013/024616 від 30.05.2013 р., картці відмови у митному оформленні товару №807100000/2013/00552 від 04.06.2013 р., рішенні про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04.06.2013 р.

Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачене надання декларантом додаткових документів тільки за наявності певних умов, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ні у наданих до суду письмових запереченнях, ні у судовому засіданні під час слухання справи представник відповідача не зазначив та не надав доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Також відповідач не надав суду підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості.

Таким чином, суд вважає, що необхідні для визначення митної вартості товарів документи, позивачем було подано митному органу. Вимога відповідача щодо надання додаткових документів без зазначення останнім законодавчо визначених підстав для такої вимоги, суперечить ч. 3 ст. 53 МК України.

Митний орган у декларації митної вартості №807100001/2013/024616 зазначив про необхідність подання декларантом додаткових документів, у тому числі, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару. При цьому суд зазначає, що ч. 3 ст. 53 МК України передбачається подання прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, а не загальних прейскурантів (прайс-листів), як вимагав митний орган. Прайс-лист виробника товару було подано декларантом, що підтверджується митною декларацією №807100000/2013/024616 від 30.05.2013 р., оскаржуваними карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості товарів(а.с.19,20-22).

Зауваження представника відповідача про те, що рахунок від 20.05.2013 р. №2649/2013 не містить винагороди експедитору, витрат на зберігання, на послуги портових служб, а також на те, що до митного органу не надано акту здачі-приймання товару, складеного позивачем та експедитором, не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що під час митного оформлення товару митний орган не вимагав від позивача подання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), передбачені п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України.

Також суд зазначає, що відповідно до приписів п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, тобто у даному випадку до порту міста Одеса, Україна.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що на підставі рахунку №2649/2013 від 20.05.2013 р. позивачем було сплачено 6195,00 грн. без ПДВ, а саме: 6075,00 грн. - винагорода за перевезення вантажу за межами державного кордону України (фрахт на користь судноплавної лінії) та 120,00 грн. - фактор безпеки (доплата до фрахту на користь судноплавної лінії). У зв'язку з відсутністю зобов'язань позивача щодо сплати демереджу або за затримку повернення контейнерів, інші рахунки на оплату послуг перевезення ПП «ТД «Золота миля» не отримувались.

Крім того, суд зауважує, що Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було узято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару(а.с.19), не відповідає приписам Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у ньому не зазначено дату митної декларації, яку було узято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів; відсутні будь-які пояснення щодо умов поставки, комерційних умов, тощо.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних позивачем рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши оскаржуване рішення та картку відмови у прийнятті митної декларації, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному установленні дійсних обставин справи, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9 71, 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"" до Харківської обласної митниці про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04.06.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"" (61002, м. Харків, вул. Петровського 7, код ЄДРПОУ 34470937, п/р 26008033905 в ПАТ "Банк Грант", МФО 351607) судовий збір у розмірі 1070,70 грн. (одна тисяча сімдесят гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 липня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.