Постанова № 32496260, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року № 826/8811/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України "Про плату за землю" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно донараховано ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання із земельного податку в розмірі 3 097,25 грн., оскільки відсутнє рішення Київської міської ради про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки ОСОБА_1

Представником відповідача через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Податковий кодекс України, Земельний кодекс України та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби правомірно нараховано ОСОБА_1 грошове зобов'язання із земельного податку, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби як платник земельного податку за фактичне використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

30 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0024101730, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання в розмірі 3 097,25 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб, код платежу НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Разом з тим, згідно статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з підпунктом 14.1.34 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України власники земельних ділянок - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно. Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавством передбачено чітку послідовність набуття права власності та права користування земельними ділянками юридичними та фізичними особами (резидентами і нерезидентами): так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, або за результатами аукціону шляхом передачі відповідних земельних ділянок, які посвідчуються відповідним державним актом з зазначенням, зокрема, даних державного земельного кадастру, що і може бути підставою для сплати земельного податку.

Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок щодо сплати земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у вказаних осіб з'являється лише з дня виникнення права власності або права користування відповідною земельною ділянкою.

При цьому, Податковим кодексом України передбачено єдину підставу для нарахування земельного податку - це дані державного земельного кадастру.

Представник позивача під час розгляду справи зазначила, що ОСОБА_1 не є платником земельного податку, оскільки Київською міською радою не приймалось рішення про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки ОСОБА_1

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі судом витребувано від відповідача завірені належним чином копії матеріалів, на підставі яких Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2013 року № 0024101730.

Відповідачем надано розрахунок земельного податку - фізичної особи ОСОБА_1 за фактичне використання земельної ділянки за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Кирилова, 5-а за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року; розмір земельної ділянки 1 000 кв.м.

При цьому, суд не може взяти до уваги наведений розрахунок, оскільки доказів фактичного використання позивачем зазначеної земельної ділянки відповідачем не надано.

Доказів на підтвердження передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з земель державної або комунальної власності суду не пред'явлено, як і не пред'явлено даних із земельного кадастру, на підставі яких позивачу донараховано суму земельного податку з фізичних осіб.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є платником земельного податку з фізичних осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність донарахування ОСОБА_1 грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб, тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги судом визнаються обгрунтованими, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева