Рішення № 32495538, 17.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.07.2013

227/2892/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 1985 року. З січня 2007 року працював на шахті «Піонер» гірноробочим очисного забою з повним робочим днем в шахті у шкідливих умовах праці. 02.07.2012 року ПСП «Шахта «Піонер» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» обєднано в ПСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Внаслідок праці у шкідливих умовах праці, позивач отримав професійне захворювання: хронічну вертеброгенну попереково-крижову радикулопатію з вираженим стійким больовим, помірним м'язово-тонічним вираженим корінцевим синдромами ліворуч, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта і ходьби. Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок відступу від технологічного регламенту; рівень механізації і автоматизації виробничого процесу становить 85-90%; переміщення важких речей вручну в межах робочого місця. Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 в результаті професійного захворювання встановлено 50% втрати професійної працездатності та III група інвалідності.

Внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 було причинено фізичний біль та душевні страждання. Ушкодження здоровя призвели до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоровя, на безпечну працю. У звязку з отриманим профзахворюванням, цілком порушена його нормальна життєдіяльність. Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням фізичних обмежень, що випливають з профзахворювання.

Таким чином, професійним захворюванням на виробництві, позивачу заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 25 000 гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з того, що це мінімальна сума коштів, необхідна для усунення страждань і позбавлень, які він переніс внаслідок травми та які негативно позначаються на ньому на теперішній час.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» моральну шкоду на його користь у розмірі 25 000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що з 2003 року відчуває біль у хребті, з 2011 року хвороба загострилась, тривалий час він знаходився на лікуванні, однак біль на сьогоднішній день не зникла, а навіть посилилась, через що він не може тривалий час сидіти, ходити, стояти. Він вимушений фізично та морально пристосовуватись до життя. Тому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності, ОСОБА_2 в відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час працював на шахті «Піонер» в якості гірника очисного забою підземним, з повним робочим днем у шахті, яка на сьогоднішній день є виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». 07 червня 2013 року позивача було звільнено у звязку з виявлено невідповідністю за станом здоров'я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.16-19).

Відповідач не забезпечив здорові і безпечні умови праці, внаслідок чого ОСОБА_1 захворів «хронічною вертеброгенною попереково-крижову радикулопатію з вираженим стійким больовим, помірним м'язово-тонічним вираженим корінцевим синдромами ліворуч, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта і ходьби», що підтверджується актом № 7 розслідування хронічного професійного захворювання від 19 квітня 2013 року (а.с.5-6).

Згідно довідки МСЕК № 247020 від 14 травня 2013 року позивачеві внаслідок професійного захворювання встановлено 50 % втрати професійної працездатності, та визнано інвалідом 3 групи (а.с.7).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, повязаних з роботою (ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

У встановленому законом Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232 з подальшими змінами, професійне захворювання позивача було розслідувано за участю представників підприємства відповідача, про що складено 19 квітня 2013 року акт № 7, який не оспорений відповідачем. Актом встановлено, що професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло внаслідок відступу від технологічного регламенту, рівень механізації і автоматизації виробничого процесу становить 85-90%, переміщення важких речей вручну в межах робочого місця. (а.с.5-6).

Таким чином дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Виходячи з вимог ст. 153 КЗпП України, яка покладає на власника обовязок створювати на підприємстві безпечні умови праці, вина власника полягає у невиконанні такого обовязку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих звязків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до розяснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя і здоровя, умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обовязок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоровя з стійким розладом функцій організму, обумовленими професійним захворюванням, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих звязків. У звязку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»: юридична адреса: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВЕ 739747 виданий 26 березня 2002 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер 12301606411, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 17 липня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

17.07.2013