Рішення № 32494736, 17.07.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2645/13-ц

Номер провадження 2/629/891/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції, третьої особи ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції, третьої особи ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії, посилаючись на те, що на підставі рішення Лозівського міського суду Харківської області від 11.11.2003 року ОСОБА_2 був виданий виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, починаючи з 30.10.2003 року та до досягнення дитиною повноліття. Станом на 31.03.2013 року за ним рахувалася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24624 гривень 58 копійок, яку він 14.05.2013 року сплатив стягувачу у повному обсязі. Але відповідачем по справі був накладений арешт на його майно для забезпечення виконання виконавчого листа. На даний час позивач звернувся до відповідача по справі з проханням зняти арешт з належного йому майна, оскільки він повністю розрахувався з стягувачкою по справі, але йому в цьому було відмовлено, так як відповідно до ч. 5 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду. В звязку з чим просить зобовязати відповідача по справі зняти арешт з майна, яке належить йому.

25 червня 2013 року надав суду уточнений позов в якому просив зобовязати відповідача по справі зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить йому, оскільки він 14 травня 2013 року сплатив суму заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 24624 гривень 58 копійок.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав суду телефонограму в якій просив розглянути справу за його відсутності, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, заперечень проти позову не має.

Третя особа в судове засідання не зявилася, але надала суду телефонограму в якій просила розглянути справу за її відсутності, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечує.

Згідно ст. 174ч.4 ЦПК України у разі визнання представником відповідача позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, що на підставі рішення Лозівського міського суду Харківської області від 11 листопада 2003 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку кожного місяця, починаючи з 30 жовтня 2003 року та до досягнення дитиною повноліття, але не менш ніж 1/2 частини неподаткового мінімуму доходу громадян.

На підставі даного рішення був виданий виконавчий лист № 2-2332 від 11 листопада 2003 року, який був направлений для виконання до Лозівського ВДВС в Харківській області. Згідно даного виконавчого листа 05 вересня 2012 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34132862, згідно якої був накладений арешт на все нерухоме майно, яке належить позивачу по справі.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.

Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31 березня 2013 року заборгованість позивача по сплаті аліментів складала 24624 гривні 58 копійок, яку він погасив 14 травня 2013 року, про що свідчить довідка відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 5645-3 від 05.06.2013 року та заява третьої особи ОСОБА_2.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає суду підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Право зняття арешту з майна належить лише державному виконавцю того органу державної виконавчої служби, який цей арешт накладав.

Таким чином вимога позивача підлягає задовленню, оскільки ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає право суду зняти арешт з майна, оскільки виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2332 ще не завершене.

А тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога про звільнення з під арешту майна підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України як факт спричинення їм шкоди так і її розмір. Інші доводи не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 50, 55, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 59 КК України, суд, -

в и р і ш и в :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт зі всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34132862 від 05.09.2012 року в межах виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2332-2003 виданого Лозівським міським судом Харківської області 11.11.2003 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини доходів боржника щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2003 року та до його повноліття, але не менш, ніж 1/2 частина неподаткового мінімального доходу громадян.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н.А. Смірнова