Рішення № 32493778, 11.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.2013р. Справа № 14/96

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Захарченко Г.В., суддів Говоруна О.В., Колесника Р.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Айсберг», м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк

про стягнення 82 826,15грн.

за участю представників:

від позивача: Кавков М.В. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Приватне підприємство "Айсберг", м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк про стягнення 82 826,15грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неоплату відповідачем в повному обсязі отриманого від позивача товару, в підтвердження чого суду надані видаткові накладні.

Ухвалою від 27.03.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №14/96.

27.04.09. відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що поданий позов до господарського суду Донецької області є необґрунтованим та безпідставним, а позовні вимоги позивача недоведеними, з огляду на що просив відмовити в задоволенні позову.

18.05.09р. від позивача надійшло клопотання №533 від 15.05.09р., в якому позивач зазначив, що факт наявності господарських відносин між ТОВ «Айсберг» та ТОВ «ТС Обжора» підтверджується замовленнями, актом надання послуг та накладними.

Ухвалою від 18.05.09р. строк розгляду справи продовжений до 26.06.09р.

16.06.09р. позивач надав заяву про уточнення (зменшення) суми позовних вимог, в який просив стягнути з ТОВ «ТС Обжора» вартість поставленого та неоплаченого товару у розмірі 68907,49грн., інфляційні втрати у розмірі 1033,61грн., 3% річних в розмірі 283,18грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 702,24грн.

22.06.09р. відповідач надав пояснення, в яких зазначив про те, що вимоги від позивача про сплату заборгованості саме за заявленими накладними відповідач не отримував у зв'язку з чим просив і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 22.06.13р. строк розгляду справи №14/96 продовжений на 1 місяць до 27.07.09р.

30.06.09р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк до Приватного підприємства „Айсберг", м.Дніпропетровськ про визнання договору купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу від 12.03.08р. недійсним.

Ухвалою суду від 01.07.09р. зазначену зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду.

06.07.09р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 70224,28грн., з яких основний борг в сумі 68907,49грн., інфляцію в сумі 1033,61грн., 3% річних в розмірі 283,18грн.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ „ТС Обжора" ухвалою від 06.07.09р. провадження по справі зупинено, справу №14/96 направлено до Донецького апеляційного господарського суду.

12.08.09р. провадження у справі поновлено.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ „ТС Обжора" ухвалою від 21.08.09р. провадження по справі зупинено, справу №14/96 направлено до Донецького апеляційного господарського суду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 22.10.09р. для розгляду справи призначено судову колегію у складі головуючого судді Левшиної Г.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Попкова Д.О.

22.10.09р. провадження по справі поновлено.

29.10.09р. провадження по справі зупинено у зв'язку з надходженням касаційної скарги та направленням матеріалів справи №14/96 до Донецького апеляційного господарського суду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.04.10р. в складі судової колегії замінено суддю Мєзєнцева Є.І. на суддю Лейбу М.О., суддю Попкова Д.О. на суддю Курило Г.Є.

08.04.10р. провадження по справі поновлено.

22.04.10р. провадження по справі зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги та направленням матеріалів справи №14/96 до Донецького апеляційного господарського суду.

28.04.10р. позивач надав заяву №60 від 22.04.10р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за неоплачений товар у розмірі 68907,49грн., інфляційні втрати у розмірі 9784,86грн., 3% річних в розмірі 2520,32грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 9124,04грн. Справа розглядається з урахуванням даної заяви позивача.

13.12.10р. провадження по справі поновлено.

27.12.10р. провадження по справі зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги та направленням матеріалів справи №14/96 до Донецького апеляційного господарського суду.

10.01.11р. провадження по справі поновлено.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 19.01.11р. справу №14/96 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Лейби М.О., Курило Г.Є.

19.01.11р. провадження по справі зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги та направленням матеріалів справи №14/96 до Донецького апеляційного господарського суду.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 02.02.11р. справу №14/96 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Лейби М.О., Курило Г.Є.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.06.11р. справу №14/96 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого головуючим визначено суддю Морщагіну Н.С.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 12.06.13р. в складі судової колегії замінено суддю Лейбу М.О. на суддю Говоруна О.В., суддю Курило Г.Є. на суддю Колесника Р.М.

12.06.13р. провадження по справі поновлено.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.06.13р. справу №14/96 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Захарченко Г.В., суддів Говоруна О.В., Колесника Р.М.

В судовому засіданні 11.07.13р. позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 20.06.13 та 11.07.13р. не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий ним від позивача за видатковими накладними товар та стягнення інфляційних втрат, 3% річних та відсотків за користування чужими коштами за прострочення оплати.

Підставою позову є видаткові накладні за період з 15.08.08р. по 03.10.08р., а саме: №Кк-39810 від 15.08.08р.; №Кк-39998 від 18.08.08р.; №Кк-40000 від 18.08.08р.; №Кк-40004 від 18.08.08р.; №Кк-40005 від 18.08.08р.; №Кк-40006 від 18.08.08р.; №Кк-40007 від 18.08.08р.; №Кк-41385 від 22.08,08р.; №Кк-41340 від 22.08.08р.; №Кк-41339 від 22.08.08р.; №Кк-41603 від 25.08.08р.; №Кк-41605 від 25.08.08р.; №Кк-41607 від 25.08.08р.; №Кк-41609 від 25.08.08р.; №Кк-42853 від 29.08.08р.; №Кк-42858 від 29.08.08р.; №Кк-42879 від 01.09.08р.; №Кк-42867 від 01.09.08р.; №Кк-42865 від 01.09.08р.; №Кк-42864 від 01.09.08р.; №Кк-44275 від 05.09.08р.; №Кк-44276 від 05.09.08р.; №Кк-44292 від 08.09.08р.; №Кк-44312 від 08.09.08р.; №Кк-44332 від 08.09.08р.; №Кк-44337 від 08.09.08р.; №Кк-44340 від 08.09.08р.; №Кк-45907 від 12.09.08р.; №Кк-45908 від 12.09.08р.; №Кк-45930 від 15.09.08р.; №Кк-45928 від 15.09.08р.; №Кк-45926 від 15.09.08р.; №Кк-45925 від 15.09.08р.; №Кк-45924 від 15.09.08р.; №Кк-47550 від 19.09.08р.; №Кк-47552 від 19.09.08р.; №Кк-47553 від 22.09.08р.; №Кк-47556 від 22.09.08р.; №Кк-47558 від 22.09.08р.; №Кк-47559 від 22.09.08р.; №Кк-47560 від 22.09.08р.; №Кк-49130 від 26.09.08р.; №Кк-49128 від 26.09.08р.; №Кк-49132 від 29.09.08р.; №Кк-49134 від 29.09.08р.; №Кк-49135 від 29.09.08р.; №Кк-49139 від 29.09.08р.; №Кк-49140 від 29.09.08р.; №Кк-50595 від 03.10.08р.; №Кк-50604 від 03.10.08р.

Відповідно до позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №60 від 22.04.10р.) згідно видаткових накладних за період з 21.03.08р. по 03.10.08р. позивачем (продавцем) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 369192,24грн.

За твердженнями позивача за період з 09.04.08р. по 02.02.09р. була зроблена часткова оплата отриманого товару на суму 298523,60грн. та за період з 31.03.08р. по 02.08.08р. відповідач повернув позивачу частку отриманого товару на загальну суму 1761,15грн.

Відповідач вважає, що заборгованість за поставлений товар за накладними за період з 15.08.08р. по 03.10.08р. становить 68907,49грн.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

З наданих до матеріалів справи видаткових накладних вбачається, що за період з 15.08.08р. по 03.10.08р. відповідачем отриманий товар на загальну суму 69215,53грн., що підтверджується підписом представника покупця на накладних, скріпленою печаткою.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.10.08р. ТОВ «ТС Обжора» визнало заборгованість перед ТОВ «Айсберг» в сумі 80254,00грн. В даному акті звірки містяться посилання на накладні, що зазначені в якості підстав позову у даній справі.

Згідно акту звірки між сторонами станом на 31.01.09р. за даними ТОВ «ТС Обжора» заборгованість становила 74254,00грн.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 68907,49грн., яка є меншою ніж підтверджується наявними в матеріалах справи накладними. Суд вважає, що заявлення до стягнення меншої суми є правом позивача. Докази оплати боргу за спірними накладними в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу вимогу №568/6 від 07.04.09р., в які просив сплатити заборгованість у розмірі 68907,49грн. Зазначена вимога направлена відповідачу 08.04.09р., що підтверджується поштовою квитанцією від 08.04.09р. №0227, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач посилається на неотримання вимог про сплату боргу.

Дійсно, позивачем не надано доказів направлення вимоги №498 від 05.01.09р. Проте, в матеріалах справи наявний доказ направлення вимоги №568/6 від 07.07.09р. Неотримання відповідачем вимоги про сплату боргу не дає підстав вважати вимогу не пред'явленою.

Відповідно до п.4 Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 12.12.07р. №1149, нормативні строки пересилання місцевої простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) розраховується наступним чином: до дня подання поштового відправлення до пересилання додається 2 дні.

З огляду на поштовий перебіг та з урахуванням строку, передбаченого ч.2 ст.530 ЦК України, заборгованість у розмірі 68907,49грн. мала бути оплачена відповідачем до 17.04.09р.

Під час судового розгляду справи відповідач доказів сплати повної суми заборгованості суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 68907,49грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення строку виконання відповідачем грошового обов'язку з погашення заборгованості за поставлений товар підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2520,32грн. за період з 02.02.09р. по 22.04.10р.

Позивачем заявлено до стягнення інфляцію в сумі 9784,86грн. за період з лютого 2009р. по березень 2010р. включно.

Однак, відповідно до наданих розрахунків, позивачем не враховано, що строк оплати заборгованості має обліковуватись з 18.04.09р.

З огляду на викладене, суд самостійно здійснив розрахунок 3% річних та інфляції.

Під час судового розгляду справи №14/96 судом встановлений факт несплати вартості отриманої продукції, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем 3% річних та інфляції за прострочення виконання зобов'язання.

За розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 2095,54грн. за період з 18.04.09р. по 22.04.10р. та інфляція в сумі 6890,75грн. за період з травня 2009р. по березень 2010р. включно.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 9124,04грн. за період з 02.02.09р. по 22.04.10р., розрахунок яких здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 ЦК України, яка визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, розмір відсотків встановлений - 3% річних від простроченої суми.

Розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами здійснений позивачем на підставі ст.1048 ЦК України, що визначає порядок розрахунку процентів за договором позики. В даному випадку відносини, що виникли між сторонами, є договором купівлі-продажу, а отже посилання позивача на ст.1048 ЦК України безпідставні.

Отже, відсотки за користування чужими грошовими коштами мають обліковуватись за ставкою - 3%.

Письмового договору, яким передбачено стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, між сторонами не укладалося.

Крім того, позивачем заявлено 3% річних, що в даному випадку є тотожним відсоткам за користування чужими грошовими коштами. Отже, позивачем двічі нарахований та заявлений той самий вид відповідальності.

Оскільки, подвійне стягнення 3% річних неможливо, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 68907,49грн., 3% річних в сумі 2095,54грн. та інфляції в сумі 6890,75грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 625, 638, 640, 642, 644 §1 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства "Айсберг", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк про стягнення 90336,71грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" (адреса місцезнаходження: 83008, м.Донецьк, вул.Югославька, 30; поштова адреса: 83045, м.Донецьк, вул. Професорів Богуславських, 7Б; ЄДРПОУ 33967456) на користь Приватного підприємства "Айсберг" (юридична адреса: 49044, м.Дніпропетровськ, вул.Дзержинського, б.7, кв.55; поштова адреса: 49127, м.Дніпропетровськ, вул.Виробнича, б.4; ЄДРПОУ 30095348) основний борг в сумі 68907,49грн., 3% річних в сумі 2095,54грн., інфляцію в сумі 6890,75грн.; державне мито в сумі 778,94грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,75грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.07.13р.

Головуючий суддя Г.В. Захарченко

Суддя О.В. Говорун

Суддя Р.М. Колесник