Рішення № 32493690, 15.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2013 року Справа № 913/1667/13

Провадження №17/913/1667/13

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 315595 грн. 79 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Ткаченко Р.Ю., довіреність №258/10 від 14.12.2012;

від відповідача - Рогожкіна І.О., довіреність № 1946 від 08.06.2012; Дунець О.В., довіреність № 111 від 15.01.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 144524,26 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22003,38 грн., 3% річних у сумі 149068,15 грн., за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2563ТЕ-20 від 20.12.2010.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2013 відзив на позовну заяву №1942 від 03.07.2013, яким просить суд при прийнятті рішення у даній справі задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме: 3% річних у сумі 149068,15 грн. та інфляційні нарахування у сумі 1906,74 грн., з підстав зазначених у відзиві.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2013 надав заяву №1947 від 04.07.2013, якою просить суд при прийнятті рішення у даній справі, на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки, згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Крім того, представником відповідача 15.07.2013 у судовому засіданні була надана заява в якій зазначив, що позовні інфляційні витрати в сумі 22003,38 грн. визнає в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (позивач у справі), як Постачальником, та Комунальним підприємством "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2563ТЕ -20 від 20.12.2010 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ (далі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 10592,959 тис. куб. м., а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, Постачальник передає Покупцю з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 10592,959 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: січень - 2224,529 тис. куб.м., лютий - 2012,663 тис. куб.м., березень - 1588,942 тис. куб.м., квітень - 741,505 тис. куб.м., жовтень - 635,574 тис. куб.м, листопад - 1377,084 тис.куб.м, грудень - 2012,662 тис. куб.м. Всього - 10592,959 тис. куб. м.

Згідно пункту 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланових місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору, у разі порушення Покупцем умов п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12 2011 включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що позивач на виконання умов Договору протягом січня - квітня 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 9952225,50 грн. Однак, в порушення умов Договору відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ з простроченням встановленого Договором строку для оплати, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені у сумі 144524,26 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22003,38 грн., 3% річних у сумі 149068,15 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте просить суд при прийнятті рішення у даній справі, на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки, згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу природний газ в січні-квітні 2011 року, на загальну суму 9952225,50 грн., що підтверджується актами приймання-передачі поставленого газу (а.с.25-27).

Відповідач розрахувався за спожитий природний газ у повному обсязі, проте з порушенням строків, встановлених договором.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 144524,26 грн., що нарахована на борг, який виник: у січні за період з 21.02.2011 по 17.03.2011, у лютому за період з 21.03.2011 по 19.05.2011, у березні за період з 21.04.2011 по 20.10.2011, у квітні за період з 21.05.2011 по 20.11.2011, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена сторонами в п. 7.3.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідачем була подана заява про застосування спеціальної позовної давності №1947 від 04.07.2013, якою відповідач просить суд при прийнятті рішення у даній справі, на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки, згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України та відмовити у її стягненні.

Згідно п. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1. ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Як зазначено в ч. 1 п. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що позовна давність за Договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю 3 роки.

У зв'язку з вищевикладеним та відсутністю факту пропуску позовної давності, заява відповідача про застосування спеціальної позовної давності в один рік, судом відхиляється.

Таким чином, вимога про стягнення пені у сумі 144524,26 грн. є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 22003,38 грн. за загальний період з березня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних у сумі 149068,15 грн. за загальний період з 21.02.2011 по 08.01.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, визнані відповідачем, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 144524,26 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22003,38 грн., 3% річних у сумі 149068,15 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до статті 49 ГПК України.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в доход Державного бюджету України у сумі 9191,00 грн.

Ціна позову майнового характеру складає 315595,79 грн., отже судовий збір складатиме 6311,92 грн., тоді як позивачем сплачено 9191,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 2879,08 грн. Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 19.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомун-енерго» Первомайської міської ради, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд. 28, ідентифікаційний код 32082152, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 31301827, пеню в сумі 144524,26 грн., інфляційні нарахування в сумі 22003,38 грн., 3% річних у сумі 149068,15 грн., судовий збір в сумі 6311,92 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 19.07.2013.

Суддя О.С. Фонова