Рішення № 32493665, 19.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" липня 2013 р. Справа № 906/713/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Підприємство Бердичівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70)" (м.Бердичів Житомирської області)

про стягнення 27532,17 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 27532,17 грн., з яких 23729,03 грн. основного боргу за отримані лісоматеріали згідно договорів від 22.02.11р. № 20 та № 21, 3169,29 грн. пені та 633,85 грн. 3% річних.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у відзиві № 2229 від 25.06.13р. суму основної заборгованості - 23729,03 грн. визнав, щодо стягнення штрафних санкцій заперечив, посилаючись на ст.232 Господарського кодексу України та важке фінансове становище підприємства (а.с.57,58).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.61).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між сторонами договорів від 22.02.11р. № 20 та № 21 (а.с.7,8) відповідач отримав від позивача в період з лютого по квітень 2011 року товар - лісоматеріали на загальну суму 24122,18 грн., що підтверджується відповідними товарно - транспортними накладними за вказаний період (а.с.13-37) та довіреностями: № 25 від 02.02.11р., № 72 від 04.04.11р. (а.с.38).

Відповідно до пп.1.1 договорів, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує лісоматеріали (далі-товар) згідно вказаних переліків товару у даному підпункті договорів.

Згідно з пп.3.1 договорів, всі розрахунки за дійсним договором здійснюються в національній валюті України.

Відповідно до пп.3.2 договорів, покупець зобов'язався сплатити продавцеві загальну вартість товару протягом трьох банківських днів після відвантаження товару згідно товарно-транспортної накладної та (або) виставленого рахунку на продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Днем оплати вважається день зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з пп.9.2 договорів передбачено, що договори укладаються на строк до 31 грудня 2011р., та в любому випадку діють до виконання кожної із сторін своїх зобов'язань в повному обсязі.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару виконав частково (а.с.2,9,39-41).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 23729,03 грн., що підтверджується підписаним позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.06.12р. (а.с.9), довідками позивача: № 255 від 11.06.13р., № 270 від 19.06.13р. (а.с.48,54) та визнається відповідачем (а.с.57,58).

Письмову вимогу позивача від 21.06.12р. № 061221 про сплату боргу за поставлену лісопродукцію в сумі 23729,03 грн., відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.11).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з пп.6.1 договорів, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до пп.6.2 договорів, плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і сплачується продавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення та 50 відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені та 3% річних становлять, відповідно, 3169,29 грн. та 633,85 грн. (а.с.3).

Нарахована сума 3% річних є вірною.

Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку пені (а.с.3), її нарахування проведено без врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якої передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом самостійно здійснено розрахунок пені відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та визначено вірну суму пені, яка становить 1774,80 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористалися, відповідач доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 23729,03 грн. боргу за отримані лісоматеріали згідно договорів від 22.02.11р. №20 та №21, 1774,80 грн. пені та 633,85 грн. 3% річних.

В решті стягнення нарахованої суми пені суд відмовляє у зв'язку з її безпідставним нарахуванням.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Бердичівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70)", 13306, м.Бердичів Житомирської області, вул.Низгірецька 1, ідентифікаційний код 08679988:

- на користь Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп", 10005, м.Житомир, вул.Черняховського 120, ідентифікаційний код 36548884 - 23729,03 грн. боргу за отримані лісоматеріали згідно договорів від 22.02.11р. № 20 та № 21, 1774,80 грн. пені, 633,85 грн. 3% річних та 1633,35 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.07.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).