Рішення № 32493662, 16.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.2013р. Справа № 905/3984/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк, ідентифікаційний код 36888079

про: стягнення заборгованості за договором №6009/Ка від 01.06.2012р. у розмірі 2363,04 грн. та штрафних санкції у розмірі 1694,90 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Давидюк Т.В. (за довіреністю №21/1-1212/Мщ від 08.08.2012р.);

від Відповідача - не з'явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 17.06.2013р. було оголошено перерву до 26.06.2013р., а 26.06.2013р. - до 16.07.2013р.

У судовому засіданні 16.07.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м.Донецьк (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №6009/Ка від 01.06.2012р. у розмірі 6299,49 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1694,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором охорони №6009/Ка від 01.06.2012р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого станом на червень 2013р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу за період порушення грошових зобов'язань зі своєчасного внесення платежів з січня по червень 2013р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми заборгованості, свідоцтва про державну реєстрацію Позивача та Відповідача, договір на охорону №6009/Ка від 01.06.2012р. з додатком, акт звірки розрахунків, нормативно обгрнутувавши свої вимог посиланням на ст.ст. 526, 610-612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.16-32,42,43-52), у тому числі - заява №21/1-92/Юр від 16.07.2013р. про зменшення розміру позовних вимог щодо стягуваної заборгованості до 2363,04грн., у зв'язку із перерахуванням стягуваної заборгованості і штрафних санкцій через виключення періоду фактичного не надання охоронних послуг.

Відповідач у судових засіданнях проти позову усно заперечував, вказуючи про безпідставність нарахування оплати за послуги, що не надавалися через відсутність встановленої системи охоронної сигналізації. Втім, у судове засідання 16.07.2013р. попри належну обізнаність (а.с.а.с.40, 41) представник Відповідача без пояснення причин не з'явився та жодних доказів на обґрунтування своєї позиції не представив.

У судовому засіданні 16.07.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012р між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації № 6009/Ка (а.с.а.с.11-13), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2. і 10.1. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.06.2012р. по 01.06.2013р. за допомогою системи охоронної сигналізації здійснює охорону об'єктів, які внесені до дислокації (додаток №1 - а.с.14) і позначені на плані-схемі (додаток №3), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, встановленої на об'єкті, забезпечуючи її функціонування, здійснюючи належне обслуговування, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги - забезпечення реагування наряду міліції охорони.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

- ціна договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №5), і на момент укладання договору дорівнює 787,68 грн. на місяць, яка сплачується за 5 днів до кінця кожного поточного місяця. (п.п.2.1,2.4);

- за змістом п.2.3. договору зобов'язання Замовника з оплати замовлених послуг не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо;

- датою оплати є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця (п.2.6.);

- Виконавець на вимогу Замовника щомісячно простими поштовими відправленнями-листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявністю нарікань на якість або обсяг наданих послуг, Замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у вигляді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії Замовник повинен належними чином вручити Виконавцю (п.2.7.);

- відсутності впродовж 10 банківських днів після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих Виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям Замовником послуг Виконавця в обсязі і вартістю, визначеними дислокацією та протоколом узгодження вартості. При відсутності нарікань підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим (п.2.8).

Положеннями п.3.3.14 договору до обов'язків Замовника віднесено здійснення оплати послуг належним чином, в порядку і строки, обумовлені цим договором.

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань, зокрема - за п.3.3.14. договору, встановлена відповідальність Замовника у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання.

За п.10.2 договору, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим ще на 1 рік.

01.06.2012р. сторонами була підписана дислокація на 2012р.(а.с.14), якою визначений розмір плати за місяць в сумі 787,68 грн.

Про початок здійснення заходів охорони між сторонами було підписано 01.06.2012р. відповідний акт (а.с.49), що передбачено п.10.1. договору.

У подальшому сторонами була підписана дислокація на 2013р.(а.с.17), якою визначений розмір плати за місяць в сумі 786,73 грн. та протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони (а.с.18).

Як вибачається із наданих банківських виписок Позивача (а.с.а.с.23-32) та розрахунку ціни позову (а.с.45) у період з листопада 2012р. по червень 2013р. були у повному обсягу надані охоронні послуги на загальну суму 5954,95 грн., які оплачені Відповідачем частково і несвоєчасно в розмірі 3591,91 грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточно вимагаючи стягнення згідно заяви №21/1-92/Юр від 16.07.2013р. (а.с.а.с.43-45) заборгованості за період з червня про серпень 2012р. в сумі 2363,04грн. та штрафу в сумі 1694,9грн., нарахованого за січень-червень 2013р. Зменшення заявленої до стягнення суми було зумовлено виключенням періоду, в перебігу якого телефонна лінія , за допомогою якої здійснювалася охорона у період з 31.08.2012р. по 11.02.2013р. не функціонувала з ініціативи попереднього власника (а.с.а.с.50-52).

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечив, наголошуючи на наявності переплати за послуги Позивача через їх нездійснення до 12.02.2013р. - монтажу охоронного обладнання, пов'язаного із пультом охорони радіозв'язком.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви №21/1-92/Юр від 16.07.2013р. (а.с.а.с.43-44), адже згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі зменшити розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено визначенням фактичного періоду надання послуг.

В свою чергу, об'єднання в одному позові вимог про стягнення заборгованості і штрафу цілком відповідає ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №6009/Ка від 01.06.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №6009/Ка від 01.06.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №6009/Ка від 01.06.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п'яти днів до кінця кожного попереднього місяця за наступний оплачуваний місяць послуг згідно умов п. 2.4. договору охорони №6009/Ка від 01.06.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Позивачем у період з червня 2012р. по червень 2013р. (за винятком періоду відключеної телефонної лінії і до момент встановлення радіозв'язку - з 31.08.2012р. по 11.02.2013р.) були у повному обсягу надані охоронні послуги на загальну суму 5954,95грн., адже доказів наявності зауважень щодо якості і обсягу таких послуг у розумінні п.п.2.7. і 2.8. договору до матеріалів справи не надано. В свою чергу, означені послуги Відповідачем оплачені частково і несвоєчасно в розмірі 3591,91грн., що також не спростовано наданням інших платіжних документів, які не були б охоплені представленими у справі банківськими виписками (а.с.а.с.23-32).

Таким чином, несплаченими лишились послуги на суму 2363,04грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасне оплата згідно умов договору охорони №6009/Ка від 01.06.2012р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. Усні заперечення представника Відповідача щодо неправомірності нарахування оплати за охоронні послуги до 12.02.2013р. через фактичне ненадання таких послуг судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що спростовуються підписаним сторонами без зауважень актом від 01.06.2012р. про початок здійснення заходів охорони з 08.00. (а.с.49).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 2363,04 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору охорони №6009/Ка від 01.06.2012р. вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача з оплати наданих з листопада 2012р. по червень 2013р. послуг, наявність факту порушення грошових зобов'язань за період нарахування січень - червень 2013р. включно (відомості відображені в акті звіряння розрахунків, виписках про рух коштів на рахунках), суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 10% за перші два випадки прострочення і 50% від суми невиконаного зобов'язання - за кожен наступний випадок та перевіривши представлений розрахунок (а.с.5) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю - в сумі 1694,90 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за мінімальною ставкою у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача, оскільки незалежно від зменшення розміру позовних вимог саме неправомірне ухилення Відповідача від належного виконання грошових зобовязань призвело до виникнення розглядуваного спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк (ідентифікаційний код 36888079) про стягнення заборгованості за договором №6009/Ка від 01.06.2012р. у розмірі 2363,04 грн. та штрафних санкції у розмірі 1694,90 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк (ідентифікаційний код 36888079) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість у розмірі 2363,04 грн. та штрафні санкції у розмірі 1694,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай», м. Донецьк (ідентифікаційний код 36888079) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2013р.

Суддя Д.О. Попков