Постанова № 32492114, 11.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/584/13-а

11.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Виробничо-будівельного кооперативу "Опора"- Єременко Віталій Васильович, довіреність № б/н від 05.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 13.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-будівельного кооперативу "Опора" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 26.04.13 у справі № 827/584/13-а

за позовом Виробничо-будівельного кооперативу "Опора" (вул. Правди, буд.10,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Виробничо-будівельний кооператив «Опора» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.04.13 у справі № 827/584/13-а у задоволенні адміністративного позову Виробничо-будівельного кооперативу "Опора" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.12.2012 року по 21.12.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВБК "Опора" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Скипер" за жовтень, листопад 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 21.12.2012 року № 1724/22-212/23010685/59, в якому зафіксовані порушення з боку позивача ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ВБК "Опора" при придбанні товарів; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 3 616,55 грн., у тому числі за жовтень 2011 року 3 616,55 грн.

На підставі акту перевірки від 21.12.2012 року № 1724/22-212/23010685/59 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000250222 від 09.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 529,68 грн., з яких: 3616,55 грн. - основний платіж, 904,13 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні видані ПП «Скипер» підписані невідомою особою, а тому на їх підставі неможливо формувати податковий кредит.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

З акту перевірки вбачається, що ВБК "Опора" до податкового кредиту за жовтень 2011 року було включено суму 3616,55 грн. по контрагенту ПП "Скипер" , з яким позивач мав взаємовідносини.

Перевіряючи правомірність позивача щодо формування податкового кредиту за жовтень 2011 р. апеляційним розглядом встановлено, що 05.08.2011 року між Приватним підприємством "Скипер" (далі - Виконавець) та Виробничо-будівельний кооператив "Опора" (далі - Замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу на об'єктах замовника (а.с.79-82).

30.10.2011 року ПП "Скипер" було видано ВБК "Опора" податкові накладні за надання транспортних послуг: № 240 на суму 14000 грн., із яких ПДВ - 2333,20 грн. та № 241 на суму 7700 грн. із яких ПДВ -1283,35 грн. (а.с.53, 54).

Платіжними дорученнями №1614 від17.10.2011 р. , №1615 від 20.10.2011 р. та №1874 від 02.11.2011 р. позивач перерахував ПП «Скипер» суму у 21700,09 грн. з призначенням платежу - «за транспортні послуги».

Сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт.

З зазначеного вбачається, що взаємовідносини між позивачем та ПП «Спикер» мали реальний характер. Спірні господарські операції здійснені позивачем відповідно до його виду діяльності.

Товарність господарських операцій безперечно підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких наявні у матеріалах справи.

Як зазначено в матеріалах перевірки, порушення податкового законодавства позивачем відбулося в зв'язку з його відносинами з ПП «Спикер". Висновку про порушення позивачем податкового законодавства відповідач дійшов внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Скипер", про що складено акт від 06.04.2012 року № 25/22/37081677 (а.с.64-69), отриманий від Сімферопольської ДПІ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п.18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року (що діяв на час спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Аналіз зазначених статей ПК України дає змогу дійти висновку про те, що податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою за її наявності. Вимоги про те, що необхідно зазначати прізвище особи, яка підписала податкову накладну, приписи ст.201 ПК України не містять, достатньо лише того, що ця особа уповноважена підписати податкову накладну.

Отже висновок суду про те, що податкові накладні від 30.10.2011 року, які видані позивачу ПП "Скипер" підписані невідомою особою, оскільки не мають прізвища, колегія суддів вважає помилковим, так як відсутність прізвища особи, яка підписала податкову накладну, не свідчить про те, що накладна підписана не уповноваженою особою.

Доказів які б свідчили про зворотне - не добуто.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з акту перевірки, складеного податковим органом стосовно позивача, висновки якого покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що податковий орган визнав нікчемним правочин, укладений між позивачем та ПП «Спикер».

З цього приводу колегія суддів наголошує на такому.

При апеляційному розгляді встановлено, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Спикер» податковим органом при перевірці не досліджувалась, висновок про нікчемність правочину ґрунтується отриманням від ДПІ у м. Сімферополі акту від 06.04.2012 року № 25/22/37081677 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Спикер", що не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаною особою та позивачем.

Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП "Спикер", як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

На зазначені приписи матеріального та процесуального права суд першої інстанції уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у їх задоволенні.

В той же час, колегією суддів безперечно встановлено, що правочин між позивачем та ПП «Спикер» виконаний реально, господарські операції мали товарний характер, отримані послуги використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи. Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних, оформлених належним чином, однак дані обставини залишилися поза увагою податкового органу та суду першої інстанції.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничо-будівельного кооперативу "Опора"- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000250222 від 09.01.2013року Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби винесене стосовно Виробничо-будівельного кооперативу "Опора"

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна