Ухвала суду № 32491773, 09.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р.Справа № 821/1003/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпронафтопродукти» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Дніпронафтопродукти» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року приватне підприємство «Дніпронафтопродукти» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) з наступними позовними вимогами:

- визнати неправомірним та скасувати наказ ДПІ від 20.02.2012 року №379 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дніпронафтопродукти»»;

- визнати протиправними дії ДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої складений акт від 25.02.2013 року №1243/22-4/37353561 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дніпронафтопродукти» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Фатум» та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих в ПП «Фатум» у травні 2011 року» (надалі - акт перевірки);

- визнати протиправними дії ДПІ по складанню акту перевірки.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Отриманий від ДПІ запит від 23.01.2013 року №1273/10/22.4-05 щодо надання пояснень та документального підтвердження відносин з ПП «Фатум» не відповідав вимогам ст.73 ПК України, оскільки у ньому зазначено, що інформація, яка запитується, необхідна для відпрацювання перевірки ПП «Фатум», однак така підстава для надання інформації у Податковому кодексі України відсутня. Позивач зазначає, що незважаючи на невідповідності запиту вимогам законодавства, позивачем була надана на нього відповідь. Крім того, перевіряючого не було допущено до проведення перевірки, і самої виїзної перевірки фактично не здійснювалось, а тому позивач вважає дії ДПІ по проведенню перевірки та складанню акта перевірки протиправними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ДПІ отримало акт від 23.08.2012 року №447/22-4/31560556 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Фатум» (31560556) щодо підтвердження господарських відносин з постачальником ПНВКП «Атон» (30667437) та з контрагентами покупцями за травень 2011 року». В акті містяться висновки про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП «Фатум», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Оскільки ПП «Фатум» було контрагентом позивача у травні 2011 року, 23.01.2013 року за вих.№1273/10/22.4-05 ДПІ на адресу позивача направлено запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ПП «Фатум» та з контрагентами-покупця за травень 2011 року.

На вказаний запит позивач надав відповідь від 15.02.2013 року, до якої долучив копію договору купівлі-продажу; копію договору відповідального зберігання; копії видаткових та накладних; копії платіжних доручень.

Керівником ДПІ винесено наказ від 20.02.2013 року №379 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дніпронафтопродукти».

20.02.2013 року о 17:45 год. головним державним податковим ревізором-інспектором Шафрановським Є.С. бухгалтеру позивача пред'явлено направлення на перевірку від 20.02.2013 року №319/22-4 та вручено копію наказу від 20.02.2013 року №379, про що зроблено запис на направленні.

25.02.2013 року цим же податковим ревізором-інспектором складено акт перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на невідповідність вказаного запиту вимогам Податкового кодексу України, вказавши, що він містить посилання на пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК України, визначає чіткий перелік копій документів, що необхідно надати до ДПІ та підставу його надіслання - відпрацювання перевірки ПП «Фатум».

Суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення відповідачем підстави у такому формулюванні як "для відпрацювання перевірки ПП «Фатум»" фактично відповідає підставі отримання інформації про порушення платником податків податкового законодавства, і не свідчить про невідповідність запиту нормам Податкового кодексу України.

При цьому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки у запиті від 23.01.2013 року №1273/10/22.4-05 відповідач просив надати копії документів по відносинам з ПП «Фатум» та з контрагентами-покупцями, а позивачем було надано лише документи по відносинам з ПП «Фатум», то винесення керівником податкового органу наказу від 20.02.2013 року №379 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дніпронафтопродукти» є правомірним.

Отримання бухгалтером позивача копій направлення на перевірку, наказу про проведення перевірки без будь-яких зауважень, та відсутність будь-яких інших доказів щодо не допуску ревізора до проведення перевірки свідчить про те, що позивачем допущено ревізора до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що вірно зазначено в постанові суду першої інстанції.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Виявлення податковим ревізором-інспектором порушень податкового законодавства стало підставою для складання ним акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена на підставі та в порядку, визначеному податковим законодавством України, а тому позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню такої перевірки не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не вважає належним способом захисту прав позивача окреме визнання неправомірними дій по складанню акту перевірки, оскільки такі дії є складовою частиною перевірки, яка проводиться податковим органом, і акт перевірки складається податковим ревізором-інспектором відповідно до його посадових обов'язків, а тому такі дії ревізора повинні оцінюватися судом при оцінці дій ДПІ по проведенню перевірки в цілому.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Отже, в рамках даної адміністративної справи необхідно з'ясувати, чи відповідають оскаржені дії відповідача наведеним у п.3 ст.2 КАС України критеріям та чи порушують ці дії права та інтереси позивача.

Частиною 1 ст.6 КАС України чітко визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється у разі їх порушення.

В той же час, ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення прав, свобод чи інтересів позивача від тих дій ДПІ, які оскаржує позивач.

Лише сам факт проведення податковим органом документальної позапланової перевірки платника податків, навіть за умови складання за результатами такої перевірки акту, ще не є доказом негативного впливу на права та інтереси платника податків, оскільки документальна перевірка є одним із основних способів здійснення податкового контролю.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпронафтопродукти» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 червня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька