Постанова № 32491725, 09.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р.Справа № 2120/7604/12

Категорія: 5.8.3 Головуючий в 1 інстанції: Зуб І.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Федусик А.Г.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_6, про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 грудня 2011 року №566,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради (надалі - відповідач), в якому просила визнати нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» з додатками до нього.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне рішення є незаконним та порушує її права, оскільки воно прийнято із порушенням визначеної законодавством процедури його прийняття, а затверджені ним тарифи є економічно необґрунтовані.

Згідно журналу судового засідання від 14.03.2013 року суд першої інстанції ухвалив залучити в якості третьої особи ОСОБА_6, який самостійних позовних вимог не заявляв.

Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 14.03.2013 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та винесення нової постанови про задоволення позовних вимог з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.12.2011 року встановлені та введені в дію з 01.01.2012 року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №29 від 24.01.2012 року призупинено дію рішення №566 від 20.12.2011 року в частині встановлення для підприємств, установ та організацій витрат на надання послуг та введення в дію з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, наведених у додатку до п. 1 зазначеного рішення виконавчого комітету; пункти 1 рішення № 566 викладено в новій редакції; пункт 2 рішення №566 визнано таким, що втратив чинність.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 22.08.2012 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24.01.2012 року №29, однак ця постанова не набрала чинності внаслідок її апеляційного оскарження, а відтак рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №29 від 24.01.2012 року продовжує бути чинним, і відповідно рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.12.2011 року не діє.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 566 від 20.12.2011 року не діє, то воно і не впливає на права та інтереси позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки рішенням відповідача №29 від 24.01.2012 року спірне рішення №566 від 20.12.2011 року було лише призупинено.

Внаслідок зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень воно не втрачає чинності, а лише не застосовується протягом певного проміжку часу.

Докази того, що на момент звернення позивача до суду спірне рішення №566 від 20.12.2011 року втратило чинність внаслідок прийняття відповідачем чи Херсонською міською радою іншого рішення, або внаслідок його скасування чи визнання нечинним в судовому порядку, в матеріалах справи відсутні, і сторони на наявність таких фактів не вказують.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність впливу рішення №566 від 20.12.2011 року на права та інтереси позивача внаслідок прийняття рішення №29 від 24.01.2012 року є помилковим.

При вирішенні заявлених позивачем вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до адміністративного суду в зв'язку з тим, що не згодна із рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.12.2011 року, яким встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно додатку до цього рішення, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території встановлені більш ніж для тисячі будинків міста Херсона.

Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Критерії для оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у п.3 ст.2 КАС України.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача.

Відповідно до п.1 ст.6 КАС України особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав, свобод та інтересів.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється у разі їх порушення.

З огляду на викладене колегія судів вважає, що спірне рішення №566 від 20.12.2011 року впливає на права та інтереси позивача лише в частині встановлення та введення в дію з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання будинку, в якому мешкає позивач, а саме будинку АДРЕСА_1

Позивач не наділена повноваженнями захищати інтереси мешканців інших будинків, тарифи з утримання яких встановлені спірним рішенням №566 від 20.12.2011 року.

Таким чином, в рамках даної справи суд повинен перевірити законність рішення №566 від 20.12.2011 року лише в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1

Щодо вимог позивача про визнання нечинним рішення №566 від 20.12.2011 року в частині встановлення тарифів на послуги з утримання інших будинків, то в задоволені цих позовних слід відмовити, оскільки спірне рішення в цій частині не впливає на права та інтереси позивача.

Оцінивши наведені позивачем в позовній заяві, доповненнях до позовної заяви, апеляційній скарзі та в письмових поясненнях до неї, доводи незаконності рішення №566 від 20.12.2011 року в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствам та організаціям комунальної власності відповідної територіальної громади.

Статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено наступне:

- порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

- виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

- порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 року затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пунктом 2 якого визначено, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. м. загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

З наведеного слідує, що встановленню підлягають лише економічно обґрунтовані та прозорі тарифи на послуги з утримання будинків.

З метою дослідження економічної обґрунтованості встановлених рішенням №566 від 20.12.2011 року тарифів на послуги з утримання будинків, судом першої інстанції на підставі клопотання позивача в адрес відповідача було направлено письмовий запит від 19.02.2013 року №к-902 (а.с.56), в якому вимагалось надати оригінали або завірені копії розрахунків тарифів по кожному будинку окремо, а також докази погодження цих тарифів з органами виконавчої влади з питань ціноутворення та регуляторної політики.

Письмової відповіді відповідача на цей запит суду першої інстанції в матеріалах справи немає.

В той же час, до матеріалів справи долучені ксерокопії Розрахунків КП «Дніпровський» собівартості послуг з утримання будинків по АДРЕСА_2 (а.с.99-102), АДРЕСА_1 (а.с.104-107), АДРЕСА_3 (а.с.109113), які підписані в.о. директора КП «Дніпровський», а також долучені ксерокопії актів розрахунку прибудинкової території цих житлових будинків.

На вказаних Розрахунках стоять позначки, що вони (розрахунки) є додатками до рішення виконкому міської ради, але не зазначено, до яких саме рішень виконкому, і коли ці Розрахунки були здійснені.

Отже, залишається невідомим, до якого саме рішення виконкому мають відношення долучені до справи ксерокопії Розрахунків КП «Дніпровський», коли і в зв'язку з чим ці розрахунки були виконані.

Крім того, ксерокопії цих розрахунків не завірені відповідачем належним чином.

Долучені ксерокопії актів розрахунку прибудинкової території також є незавіреними відповідачем, та не містять підписів всіх посадових осіб, які повинні їх підписати та погодити (а.с.98, 103, 108).

Будь-яких інших документів, які б стосувались визначення встановлених рішенням №566 від 20.12.2011 року тарифів на послуги з утримання будинків, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що в порушення ст.71 КАС України відповідач не надав суду жодного належного доказу на підтвердження економічної обґрунтованості встановлених рішенням №566 від 20.12.2011 року тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача від 20.12.2011 року №566 в частині встановлення та введення в дію з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає визнанню нечинним з моменту його прийняття.

Таким чином, постанова Суворовського районного суду м. Херсона від 14.03.2013 року підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року - скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 грудня 2011 року №566 - задовольнити частково.

Визнати нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 грудня 2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» в частині встановлення та ведення в дію з 01 січня 2012 року тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1

В решті позову відмовити.

Зобов'язати виконавчий комітету Херсонської міської ради опублікувати резолютивну частину цієї постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднене рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 грудня 2011 року №566.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 червня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька