Постанова № 32491569, 17.07.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2013 р. Справа № 802/2477/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Бегара М.П.

представника відповідача: Герасименка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Петрол"

до: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Петрол" до Державної податкової служби у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області №0000602202 від 25.03.2013 р., №0000612206 від 25.03.2013 р., №0000621602 від 25.03.2013 р. та рішення Державної податкової служби у Вінницькій області №6373/10/10-02-11 від 07.05.2013 р.

Ухвалою суду від 05.06.2013 р. позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС №0000612206 та № 0000602202 від 25.03.2013 р. та рішення ДПС у Вінницькій області №6373/10/10-02-11 від 7.05.2013р. - залишено без розгляду, в зв'язку з відкликанням.

В судовому засіданні представник позивача, підтримуючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621602 від 25.03.2013 р., з посиланням на підстави, викладені у позовній заяві, пояснив наступне.

25 березня 2013 року податковими органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000621602, яким визначено грошове зобов'язання з екологічного податку за основним платежем в сумі 106264,32 грн. та за штрафною санкцією - 26566,08 грн.

Підставою для його прийняття стали висновки перевіряючих, викладені у акті перевірки № 808/2201/36685430 від 11.03.2013 р., а саме, порушення товариством пункту 242.1 статті 240 ПК України, в зв"язку з чим занижено суму екологічного податку за період з 1.07.2011 р. по 30.06.2012 р. в сумі 106264,32 грн.

З такою позицією податкового органу в частині суми 106032,76 грн. позивач не погоджується, вказуючи на те, що не є податковим агентом, який повинен сплачувати такий податок, оскільки за придбані ПММ екологічний податок вже був сплачений іншою особою. Так, підпункт 241.2.2 статті 241 ПК України передбачав, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснює оптову торгівлю).

За наведених обставин та враховуючи, що товариство здійснювало роздрібну торгівлю паливом, придбаного у оптового продавця, відтак не є податковим агентом, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з екологічного податку - відсутні.

Щодо частини грошового зобов'язання, визначеного в оскаржуваному рішенні у розмірі 231,56 грн., то представник позивача не заперечив правомірність його нарахування.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на правомірність прийняття рішення. Вказав, що в розумінні пункту 241.2 статті 241 ПК України ТОВ «Приват-Петрол» є податковим агентом та повинно сплачувати екологічний податок, що зроблено не було. В зв'язку з чим податковий орган мав правові підстави визначити суму податкового зобов'язання з екологічного податку та застосувати штрафну санкцію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 21.01.2013 р. №158/22, №157/22, №154/22, №156/22, №155/22 та від 06.02.2013 р. №350/22, виданих Вінницькою ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби та відповідно до плану графіка проведення перевірок, податковими ревізорами інспекторами проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Петрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., за результатом якої складено акт № 808/2201/36685430 від 11.03.2013 р., у висновку якого вказано про встановлення перевіркою «порушення підпункту 242.1.2 пункту 242.1 статті 242 та пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України в частині не визначення об'єкту та бази оподаткування екологічним податком, в зв'язку з чим занижено суму податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення та обчислюється податковими агентами самостійно щокварталу, виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р., на загальну суму 106264,32 грн.».

Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000621602 від 25.03.2013 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з надходжень від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва/або вироблення з давальницької сировини податковим агентом в розмірі 106264,32 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26566,08 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Приват-Петрол" звернулось зі скаргою від 04.04.2013 р. до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, розглянувши яку, остання залишила оскаржуване рішення без змін.

Відповідне рішення №6373/10/10-02-11 про результати розгляду первинної скарги, датоване 07.05.2013 року та міститься в матеріалах справи.

Не погоджуючись з такою позицією податкової служби позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Як встановлено, висновки акту перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення ґрунтуються на тому, що ТОВ «Приват-Петрол» при здійсненні оптового продажу паливно-мастильних матеріалів, в розумінні підпункту 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 ПК України, є податковим агентом та зобов'язаний сплачувати екологічний податок.

З такою позицією податкового органу суд не погоджується.

Так, відповідно до пункту 240.2 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Пунктом 241.1 статті 241 ПК України (в редакції з 1.07.2011 р. по 30.09.2011р.) визначено, що податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом;

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті, тобто придбане у тих, хто займається його оптовою торгівлею) (п. 241.2 ст. 241 ПК України).

Згідно Класифікації видів економічної діяльності оптова торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо.

Відповідно до визначення, наведеного у національному стандарті України ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" - оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Згідно з частиною 1 статті 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Тобто, роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві.

Згідно договору поставки №070611-9Д від 7.06.2011 р. ТОВ «Приват-Петрол» зобов'язалось поставляти та передавати через мережу АЗС (ГАЗС, АГНКС) у власність (повне господарське відання) ПАТ «Чернігівський молокозавод» нафтопродукти в асортименті. Останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплачувати товар.

Аналогічного змісту договори укладені й з іншими покупцями.

Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1442, через мережу автозаправних станцій (АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродукт здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів.

Окремо слід зазначити, що реалізований ПАТ «Чернігівський молокозавод» та іншим покупцям стиснений природній газ позивач, згідно договору № 00029-У від 1.06.2010р. та додатків до нього, придбавав у ДК «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», основним видом діяльності якого (лист № 1062-05-07 від 27.04.2011 р., т.3, а.с.7) є виробництво стисненого природного газу метану та його реалізація. Згідно цього ж листа ДП «Укравтогаз» щоквартально нараховується та сплачується екологічний податок за місцем знаходження пунктів продажу палива.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що товариство не здійснювало оптову торгівлю ПММ, принаймні доказів про зворотнє податковим органом, в порушення частини другої статті 71 КАС України, не надано.

Окрім того, оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд враховує, що фактично, екологічний податок щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення включений податковими агентами (оптовими продавцями) до ціни палива та сплачується власниками транспортних засобів при його придбанні. Виходячи з цього, екологічний податок є непрямим податком, який включається в ціну придбаного товару.

Таким чином, законодавцем передбачений наступний механізм стягнення екологічного податку: він повинен закладатися в ціну палива тільки на одному етапі руху товару в ланцюгу "виробник-оптовик-роздрібний торговець".

Якщо дотримуватися позиції, що обкладається податком кожний оптовий продаж палива, то порушується принцип недопустимості подвійного оподаткування, оскільки при кожному наступному продажі об'єкт оподаткування залишається тим самим - об'єм фактично використаного кінцевим споживачем палива. Тобто, реальний платник екологічного податку, який безпосередньо забруднює атмосферу пересувними джерелами, буде багаторазово сплачувати податок в залежності від кількості разів перепродажу палива, що суперечить меті з якою вводився екологічний податок.

Як вже зазначалось, товариство отримувало паливо від контрагента - постачальника за ціною, до якої вже включений та сплачений останнім екологічний податок.

Отже, в даному випадку ТОВ "Приват-Петрол" не є податковим агентом в розумінні пункту 241.2 статті 241 ПК України. Відтак, грошове зобов'язання визначене оскаржуваним рішенням за основним платежем у розмірі 106032,76 грн. та застосовані цим же рішенням штрафні санкції у сумі 26508,19 грн. (25%) є безпідставними.

Окрім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що описана вище ситуація стосується періоду перевірки з 1.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

Разом з тим, щодо наступного періоду, за який проводилась перевірка та нараховано податкове зобов'язання, а саме з 1.10.2011 р. по 30.06.2012р., то слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI внесено зміни в статтю 241 ПК України, згідно яких визначено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

- здійснюють ввезення палива на митну територію України" (п. 241.2 ст. 241 ПК України).

Податковим органом не доведено, що ТОВ «Приват-Петрол» є виробником реалізованого палива та/або здійснює його ввезення на митну територію України. В зв'язку з чим, не можна вважати позивача податковим агентом по сплаті екологічного податку і у період з 1.10.2011 р. по 30.06.2012 р. та, відповідно, здійснювати нарахування податкового зобов'язання за цей період.

При цьому слід зазначити, що наслідком безпідставно визначеної у рішенні частини суми (що виникла з 1.10.2011 р. по 30.06.2012 р.), стало неправильне донарахування податковим органом в цілому податкового зобов'язання з основного платежу у розмірі 109032,76 грн. та, відповідно, штрафної санкцїя - 26508,19 грн.).

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку, суд вважає, що невірно нараховану (за період з 1.10.2011 р. по 30.06.2012 р.) суму податкового зобов'язання (в т. р. штрафну санкцію) виокремити неможливо.

А отже, лише з цих підстав оскаржуване рішення в частині 106032,76 грн. - основного платежу та 26508,19 грн. - штрафної санкції є протиправним.

Окремо, щодо решти суми, зазначеної у податковому повідомленні-рішенні за основним платежем - 231,56 грн. (перевіркою встановлено завищення суми податкового зобов'язання по екологічному податку в розмірі 23,10 грн. та заниження податкового зобов'язання на 254,66 грн. (254,66 грн. - 23,10 грн. = 231,56)), то суд зазначає, що представник позивача не заперечив проти даного зобов'язання та погодився з обґрунтованістю такого нарахування. При цьому вказну суму можна виокремити. В зв'язку з чим, та з урахуванням положень пункту 123.1 статті 123 ПК України, податковим органом правомірно застосовано штраф у розмірі 25 %, що складає 57,89 грн.

При вирішені даного спору суд враховує положення частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю вищенаведених обставин та враховуючи, що оскаржуване рішення в частині не відповідає всім критеріям наведеним у статті 3 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000621602 від 25.03.2013 р. в частині грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 106032,76 грн., штрафної санкції - 26508,19 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0000621602 від 25.03.2013р. в частині грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 106032,76 грн., штрафної санкції - 26508,19 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ "Приват-Петрол" (вул. Коцюбинського, 76, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 36685430, р/р 26008010106232 в ПАТ "ВТБ Банк" відділення "Подільське" м.Вінниця, МФО 321767) судовий збір у розмірі 344,10 грн. (триста сорок чотири грн. 10 коп.), шляхом безспірного стягнення органом казначейської служби з рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна