Ухвала суду № 32490580, 19.07.2013, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа №732/834/13-ц

провадження № 2/732/246/13

Ухвала

19.07.2013 м.Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого - судді Березовського О.Д., при секретарі - Дударенко Ю.П., Марченко Т.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась в суду з позовом до ОСОБА_2 та після зміни позовних вимог просила суд стягнути з останнього в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

З позовної заяви, в якій були викладені змінені позовні вимоги, виходить, що вимоги позивачки про стягнення з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн. обґрунтовуються тим, що відповідач вчинив по відношенню до неї тяжкий злочин та під час заволодіння її майном наніс їй легкі тілесні ушкодження. Вчиняючи по відношенню по позивачки злочинні дії, завдаючи їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 завдав їй значної моральної шкоди. Характер і обсяг фізичних, душевних та психічних страждань, яких було завдано позивачці, їх тривалість та зусилля які докладались та докладаються нею для відновлення звичайного способу життя та його нормалізації позивачка пояснює тим, що вона витратила сім років для відновлення своїх прав, доведення вини і злочинності дій ОСОБА_2, які були ним вчинені в червні 2005 року. Вона витратила значні кошти для оплати послуг адвоката. Через ушкодження здоров'я позивачка вимушена систематично звертатись до лікаря по допомогу. Стан її здоров'я погіршився. Стрес, глибокі душевні і фізичні страждання, переживання призвели до того, що позивачка стала хронічним пацієнтом лікаря - невропатолога та зазнала значного погіршення здоров'я.

Ухвалою судді від 18 травня 2013 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи остання була повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву від 19.07.2013 року з проханням провести судове засідання без її участі, але за участі її представника ОСОБА_1.( а.с. 103-104 ).

Представник позивачки ОСОБА_1, яка представляє інтереси ОСОБА_4 на підставі відповідної довіреності від 05.06.2013 року, у судовому засіданні обґрунтовуючи заявлені позивачкою позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 50000 грн., вказала, що є вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14.05.2012 року за яким доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні по відношенню до позивачки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Цим же вироком підтверджено, що під час заволодіння майном позивачки ОСОБА_2 заподіяв їй легкі тілесні ушкодження. Таким чином, заявлена до відшкодування моральна шкода в сумі 50000 грн. являється відшкодуванням за спричинене позивачці 08.06.2005 року ушкодження здоров'я при її побитті відповідачем. Стверджує, що раніше отримане позивачкою за рішенням суду відшкодування моральної шкоди з боку відповідача в розмірі 200 грн. стосувалось моральної шкоди за те, що ОСОБА_2 заволодів майном позивачки, а не побив її. Заявлений позивачкою в рамках кримінальної справи цивільний позов в якому також йшлося про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. стосувався відшкодування відповідачем моральної шкоди за те, що він зірвав з шиї ОСОБА_4 ланцюжок, а зараз йде мова про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. за завдане їй ушкодження здоров'я.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували з приводу задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо стягнення з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди 50000 грн., посилаючись на те, що провадження в справі взагалі підлягає закриттю, оскільки з цього приводу вже є відповідні рішення судів з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідні рішення набрали законної сили і не одним судом не скасовані.

Дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14.01.2009 року позов ОСОБА_4 було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1492 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, 149,25 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 1841,25 грн.. Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 у червні 2005 року на вул. Піонерська в м. Городня у присутності очевидців застосував до неї фізичну силу - побив її, порвав плаття і зірвав з шиї та привласнив золотий ланцюжок з золотим хрестиком ( а.с. 75-76 ).

З довідки відділу Державної виконавчої служби Городнянського РУЮ Чернігівської області від 08.07.2013 року № 4506/03-40/1 вбачається, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-23 від 29.01.2009 року, виданого Городнянським районним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1841,25 грн. шкоди завершено 23.03.2010 року у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду ( а.с. 69 ).

Разом з тим, у рамках досудового слідства по кримінальній праві за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ( щодо інциденту, який мав місце 08.06.2005 року, та під час якого ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень та відкрито заволодів її золотими прикрасами ), потерпілою ОСОБА_4 було пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 з вимогою стягнення з останнього завданої їй матеріальної шкоди в сумі 2824,40 грн., а також завданої їй моральної шкоди в розмірі 50000 грн.. Заявлену до відшкодування моральну шкоду в розмірі 50000 грн. ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що внаслідок скоєного відносно неї злочину, вона отримала фізичні та душевні страждання, внаслідок чого не мала можливості реалізувати свої конституційні права, а саме право на особисту недоторканість та непорушність права власності. ОСОБА_2 своїми діями принизив її честь і гідність, змусив її весь час побоюватись за свою власність і здоров'я ( а.с. 90 ).

Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 14.05.2012 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочин, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та судом йому було призначено відповідне покарання. У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2824,40 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. відмовлено. При цьому, суд обґрунтовуючи своє рішення послався на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14.01.2009 року та вказав, що в у рамках кримінальної справи ОСОБА_4 звернулась з цивільним позовом з аналогічних підстав ( а.с. 5-7, 81-83 ).

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.07.2012 року апеляцію потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14.05.2012 року щодо ОСОБА_2 - залишено без змін. При цьому суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі від 05.07.2012 року розглядаючи апеляцію ОСОБА_4 в частині цивільного позову, посилаючись на прийняте раніше рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14.01.2009 року, прийшов до висновку, що місцевий суд належним чином перевірив обґрунтованість позову ОСОБА_4 та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні її позовних вимог, оскільки на момент подання позову ( 06.06.2010 року ) рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілій у результаті злочинних дій ОСОБА_2, вже було виконано в повному обсязі ( а.с. 87-89 ).

Пункт 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, закриття провадження у справі у випадку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

З аналізу вищевказаних рішень судів, а також позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, який на даний час є предметом розгляд в суді, вбачається, що сторони у цих рішеннях та позові є одними і тими ж самими, предметом спору являється відшкодування моральної шкоди. Також збігаються підстави позовів - відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, що мали місце 08.06.2005 року. З цього виходить, що рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14.01.2009 року є тотожним до позову, який на даний час розглядається в суді. При цьому підтвердженням вказаних висновків може слугувати той факт, що заявлений в рамках кримінальної справи цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, незважаючи навіть на збільшення позивачкою позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди до 50000 грн., судом задоволений не був, виходячи з наявності відповідного рішення суду з цього приводу, яке набрало законної сили. Відповідні висновки суду першої інстанції визнав правильними апеляційний суд Чернігівської області в своєї ухвалі від 05.07.2012 року.

Також слід звернути увагу і на ст. 42 КПК України ( в редакції 1960 року ), зі змісту якої вбачається, що відмова позивачу в задоволенні його позову у кримінальній справі позбавляє його права звертатися з цим же позовом у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягає закриттю у зв'язку з наявністю рішення суду, яке набрало законної сили, та ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Частина 3 ст. 206 ЦПК України передбачає, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205-206, 293-294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили, та ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

2. Повернути ОСОБА_4 з державного бюджету Городнянського району суму сплаченого судового збору у розмірі 558,17 грн., який сплачено згідно квитанцій № 5527.47.1 від 07.05.2013 року до державного бюджету Городнянського району у зв'язку з закриттям провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5- денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О. Д. Березовський