Постанова № 32489659, 16.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 906/363/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилевського О.М. - представника за довіреністю від 22.03.2013р. №14-68

від відповідача: Кімак З.К. - представника за довіреністю від 09.01.2013р. №100/16

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 13.05.13 р. у справі № 906/363/13-г (суддя Машевська О.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, м.Житомир

про стягнення 29351526,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.05.2013р. у справі №906/363/13-г позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про стягнення 29351526,97грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 25000000 грн. - основного боргу, 2537111,23 грн. - пені, 876527,14 грн. - 3% річних з простроченої суми, 240657,51 грн. - суми інфляційних нарахувань, 68820,00 грн. - судового збору.

Відмовлено у стягненні 687782,62 грн. основного боргу та 9448,48 грн. пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині стягнення пені та зменшити розмір пені до 50%.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- тарифи на постачання теплової енергії для підприємства встановлюються Національною комісією України, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг і вказані тарифи нижче собівартості теплової енергії, що призводить до збитковості КП "Житомиртеплокомуненерго". Станом на 31.12.2012р. підприємство є збитковим, що підтверджується наявним в матеріалах справи балансом;

- причиною невчасних розрахунків з позивачем є заборгованість споживачів перед КП "Житомиртеплокомуненерго", яка станом на 24.05.2013р. складає 42470773,45 грн.;

- порушення зобов'язань відповідачем не завдало позивачу збитків, оскільки договір на постачання природного газу був укладений з ПАТ «Житомиргаз», яке передало своє право позивачу згідно договору №14/5434/12 від 15.10.2012р.;

- відповідачем подавалась заява про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, крім того, заявлялось усне клопотання про зменшення розміру пені, які не були судом взяті до уваги.

В письмовому доповненні до апеляційної скарги №2609/16 від 21.06.2013р. відповідач вказав, що рішенням господарського суду Житомирської області від 05.04.2012р. у справі №17/5007/9/12 за позовом ПАТ «Житомиргаз» до КП "Житомиртеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за договором №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. з відповідача стягнуто 55558,05грн. пені та 10753,16 грн. 3% річних за період з 15.12.2011р. по 28.12.2011р., тоді як ст.61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (а.с.137-138)

Позивач у письмових відзивах від 26.06.2013р., 12.07.2013р. (а.с.155-157, 171-172) заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 13.05.2013р. законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без змін. Одночасно, позивач зазначив, що згідно рішення господарського суду Житомирської області від 05.04.2012р. у справі №17/5007/9/12 за позовом ПАТ "Житомиргаз" з відповідача стягнуто 55558,02 грн. пені за період з 15.12.2011р. по 28.12.2011р. та 10753,16 грн. 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (споживач) було укладено договір №7-2011-ТЕ-З-БО (бюджет) на постачання природного газу (далі - договір), згідно якого газозбутова організація зобов'язується передати у власність відповідача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с.13-16).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили обсяги поставки газу, зокрема, в 2011 році - 7100тис. куб.м., в 2012 році - 20750 тис. куб.м.

В пункті 1.3 договору вказано перелік об'єктів споживача, на які відбувається постачання природного газу.

Відповідно до п.6.1 договору ціна на газ затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ (надалі - уповноважені державні органи) і становить 4104,084 грн. за 1000 куб.м.

Згідно п.7.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою від 14.10.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 29.09.2011р. сторони виклали в новій редакції п.1.3 договору, яким визначено перелік об'єктів споживача, на які постачається природний газ (а.с.17).

Додатковою угодою №2/2011 від 11.10.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 29.09.2011р. встановили з 01.10.2011р. ціну газу 4563,6480 грн. за 1000 куб.м., з 11.10.2011р. - 3873,7200 грн. за 1000 куб.м., для споживачів, які не мають статус платника податку на додану вартість, ціна газу становить 4563,6480 грн. за 1000 куб.м. (а.с.18-19).

Додатковою угодою №3/2011 від 20.10.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 29.09.2011р. виключено абзац 2 пункту 1.2.1 та пункт 9.3.1 договору (а.с.20).

Додатковою угодою №5 від 31.12.2011р. до договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 29.09.2011р. викладено в новій редакції п.6.1 договору, відповідно до якого ціна за 1000 куб.м. газу становить 3999,4200 грн. (а.с.22).

Додатковою угодою №4 від 29.12.2012р. до договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 29.09.2011р. (а.с.21) викладено в новій редакції п.1.2 договору, згідно якого обсяг постачання природного газу в 2012 році становить 3896,184 тис.куб.м. Згідно нової редакції п.12.1 договору останній набирає чинності з 01.10.2011р. і діє в частині постачання газу по 31.01.2012р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

За період листопад-грудень 2011 року, січень 2012 року ПАТ "Житомиргаз" поставило КП "Житомиртеплокомуненерго" природний газ на загальну суму 362243794,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 05.12.2011р., 10.01.2012р., 03.02.2012р., а також рахунками на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) (а.с.23-25, 26-33).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 25937782,62 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підписаним сторонами договору актом звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2012 року (а.с.42).

15.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) був укладений договір №14/5434/12 про відступлення права вимоги (а.с.36-37), згідно п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради за договором на постачання природного газу №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. у сумі 25937782,62 грн. (а.с.36-38).

Відповідно до п.1.2 договору крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язаннями, зазначених в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Як передбачено п.2.1 договору первісний кредитор зобов'язаний в термін до 19.10.2012р. передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують права вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На виконання пункту 2.1 договору ПАТ "Житомиргаз" передало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за актом приймання-передачі документів від 19.10.2012р. документи, які підтверджують права вимоги до боржника (а.с.38).

16.10.2012р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" направило КП "Житомиртеплокомуненерго" лист №7059/19, яким повідомило про відступлення права вимоги за договором на постачання природного газу №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. (а.с.39).

11.03.2013 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" про стягнення 29351526,97 грн. боргу, що виник на підставі договору №7-2011-ТЕ-3-БО на постачання природного газу від 30.09.2011р. (а.с.2-6).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 13.05.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 25000000 грн. - основного боргу, 2537111,23 грн. - пені, 876527,14 грн. - 3% річних з простроченої суми, 240657,51 грн. - суми інфляційних нарахувань, 68820,00 грн. - судового збору; відмовлено у стягненні 687782,62грн. основного боргу та 9448,48 грн. пені (а.с.115-119).

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та річних, з огляду на таке.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами у справі, є правовідносинами поставки товару.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До порушення провадження у справі 25.01.2013р. відповідач платіжним дорученням №22 перерахував позивачу 687782,62 грн. за природний газ за договором №14/5434/12 від 15.10.2012р. (а.с.100).

Доказів про сплату заборгованості за природний газ у розмірі 25000000 грн. відповідач суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 25000000 грн. боргу, відмовивши у стягненні 687782,62 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 876527,14 грн. 3% річних за період з 15.12.2011р. по 24.01.2013р. та 240657,51 грн. інфляційних за період з грудня 2011р. по березень 2012р.

Проте, позивачем не враховано при здійсненні розрахунку, що рішенням господарського суду Житомирської області від 05.04.2012р. у справі №17/5007/9/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. (а.с.139-146), за позовом ПАТ "Житомиргаз" про стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" заборгованості, пені та 3% річних, у зв'язку з невиконанням зобов'язань по сплаті вартості природного газу, поставленого у листопаді 2011р. згідно договору №7-2011-ТЕ-3-БО від 30.09.2011р. (право вимоги за яким відступлено позивачу у даній справі, який у справі №17/5007/9/12 мав статус третьої особи, яка не заявляє с самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача), стягнуто, зокрема, 55558,02 грн. пені та 10753,16 грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2011р. по 28.12.2011р.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на те, що позивачем не було повідомлено суд першої інстанції про судове рішення у справі №17/5007/9/12, з метою повного, всебічного та об"єктивного вирішення спору, колегія суддів бере до уваги вказане рішення, оскільки воно стосується предмету позову у даній справі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 865773,98грн. 3% річних, нарахованих за період з 29.12.2011р. по 24.01.2012р. та 240657,51 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2011р. по березень 2012р.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3 договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. сторони погодили, що за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом (п.9.5 договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р.).

Проте, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком періоду нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Таке нарахування триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно розрахунку позивача за прострочку оплати вартості природного газу, поставленого: у листопаді 2011 року - пеню нараховано за період з 15.12.2011р. по 14.06.2012р. в сумі 533944,88грн., у грудні 2011 року - за період з 15.01.2012р. по 14.07.2012р. в сумі 842438,99 грн., у січні 2012 року - за період з 15.02.2012р. по 14.08.2012р. в сумі 1170175,84 грн., всього - 2546559,71грн.

Таким чином, пеню нараховано з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України, тобто за 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з несплатою вартості природного газу, поставленого в грудні 2011 року, пеня підлягає нарахуванню з 17.01.2012р., відповідно, різниця у сторону зменшення складає 9448,48 грн.

Як зазначалося вище, судом першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 2537111,23 грн. пені, а у стягненні 9448,48 грн. пені відмовлено.

Проте, вирішуючи спір про стягнення пені слід врахувати, що згідно рішення господарського суду Житомирської області від 05.04.2012р. у справі №17/5007/9/12 з відповідача уже стягнуто пеню за період з 15.12.2011р. по 28.12.2011р. в сумі 55558,02грн., у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань по оплаті вартості отриманого у листопаді 2011 року згідно договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. природного газу.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочку оплати вартості природного газу, отриманого в листопаді-грудні 2011року та січні 2012 року, нарахована, відповідно, за період з 29.12.2011р. по 14.06.2012р. - у розмірі 478386,86грн., за період з 17.01.2012р. по 14.07.2012р. - у розмірі 832990,51 грн., за період з 15.02.2012р. по 14.08.2012р. у розмірі 1170175,84 грн., всього - 2481553,21 грн.

Відповідач у заяві №2081/16 від 13.05.2013р. просив суд застосувати позовну давність та відмовити у стягненні пені в заявленому розмірі - в сумі 2546559,71 грн. (а.с.111).

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п.11.4 договору №7-2011-ТЕ-З-БО від 30.09.2011р. сторони домовились, що строк позовної давності по договору та по стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Згідно п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

З огляду на викладене, п.11.4 договору, яким збільшено строк позовної давності, не суперечить приписам чинного законодавства.

Частина 5 ст.261 ЦК України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи, що розрахунок за поставлений товар відповідач мав здійснити, відповідно, до 14.12.2011р., 14.01.2012р., 14.02.2012р., з позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося 07.03.2013р. (згідно поштового штемпеля на конверті, в якому надсилалася до суду позовна заява), а також передбачене п.11.4 договору збільшення строку позовної давності, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Крім того, клопотанням №2826/16 від 11.07.2013р. відповідач просить зменшити на 50% розмір пені, посилаючись на те, що причиною невчасних розрахунків з позивачем є заборгованість населення перед підприємством, яка станом на 09.07.2013р. складає 38167307,06 грн., заборгованість з різниці в тарифах на послуги теплопостачання - в сумі 53875634,25 грн.

На підтвердження надано довідки від 11.07.2013р. №2829/16 та №2830/16.

Проте, відповідно до ст.101 ГПК України відповідачем не доведено неможливість подання до суду першої інстанції обґрунтованого клопотання, з відповідними доказами, про зменшення пені.

А тому, судовою колегією не приймаються до уваги подані відповідачем до апеляційної інстанції додаткові докази й не задовольняється клопотання про зменшення пені.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 13.05.2013р. у справі №906/363/13-г слід змінити в частині стягнення пені та 3% річних, а в решті - залишити без змін.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, м.Житомир задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13.05.2013р. у справі №906/363/13-г в частині стягнення пені та 3% річних змінити.

В решті рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 25000000,00 грн. - основного боргу, 2481553,21 грн. - пені, 865773,98 грн. - 3% річних, 240657,51 грн. - інфляційних нарахувань, всього - 28587984,70 грн., 68820,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити."

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) 663,11 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

5. Ухвалою суду повернути Комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) 650,06грн. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №1441 від 21.06.2013р.

6. Справу №906/363/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),

3 - відповідачу (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48),

4 - в наряд.