Рішення № 32489459, 19.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.07.2013

227/3174/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Черкасовій О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Берегового А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди у розмірі 24000 гривен. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 12 лютого 1990 року по 09 квітня 2013 року знаходився у трудових відносинах із відповідачем, працюючи у шкідливих і небезпечних умовах. За час роботи отримав професійне захворювання: хронічну вертеброгенну попереково-крижову радікулопатію з вираженим больовим, м'язові-тонічним синдромами, з порушеннями функції хребта, що підтверджено актом за формою П-4 № 1 від 22 березня 2013 року. Згідно довідки МСЕК від 09 квітня 2013 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності 50% та визнано інвалідом третьої групи.

Позивач вважає, що має право, передбачене статтями 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3-5, 23, 268, 1167, 1168 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" на відшкодування моральної шкоди роботодавцем. Вказує, що внаслідок отриманого захворювання цілком порушений його образ життя: він тривалий час змушений знаходитися на лікуванні, не має можливості тривало ходити, не має сил виконувати роботу у побуті, в наслідок чого відчуває дратівливість, безпорадність. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 24000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги викладені у позові.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що довідкою обласного МСЕК від 09 квітня 2013 року позивачу первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку профзахворюванням, яке позивач отримав не зі своєї вини, а з вини відповідача, через недосконалість технології виробництва. Вважає, що факт втрати професійної працездатності у зв'язку профзахворюванням встановлений відповідно до норм законодавства, тому не потребує проведення додаткових експертних досліджень щодо взаємозв'язку моральних страждань, які відчуває позивач із втратою здоров'я. Просила стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» 24000 грн.

Представник відповідача ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» Береговий А.В., що діє на підставі довіреності, позов не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада 1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК від 09 квітня 2013 року позивачу первинно встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 50 %, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ шахта «ДТЕК «Добропіллявугілля»: ОСОБА_1 працював на підприємстві з повним робочим днем підземно з 12 лютого 1990 року до 09 квітня 2013 року (звільнений згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.5-6).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 № 1 від 22 березня 2013 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічну вертеброгенну попереково-крижову радікулопатію з вираженим больовим, м'язові-тонічним, корінцевим синдромом, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта - захворювання професійне (а.с.11-12).

Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК від 09 квітня 2013 року, серії 10 ААА №127388 ОСОБА_1 встановлено 65 % за сукупністю (50% первинно по профзахворюванню та 15% - за травму 2010 року) втрати професійної працездатності безстроково та 3 групу інвалідності (а.с.10).

ОСОБА_1 неодноразово проходив обстеження та лікування у різних медичних закладах з приводу професійного захворювання, що підтверджено наданими суду копіями медичних довідок, оригінали яких надані у судовому засіданні для засвідчення (а.с.13-19).

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання, в якому встановлений факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих підземних умовах на ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоров'ю робітника.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача.

Пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності, медичні довідки.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для часткового задоволення його позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20000 гривен в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля", юридична адреса: вул. Красноармійська, буд. 1А, м. Добропілля, м. Білицьке, Донецька область 85043, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ "Донгорбанк" м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Добропільським МРВУМВС України в Донецькій області 12 грудня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" судовий збір на користь держави в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Повний текст рішення складено 19 липня 2013 року у нарадчій кімнаті власноручно.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

19.07.2013