Рішення № 32489057, 18.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.13 Справа № 904/3368/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 349 088,40 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Станішевський І.С., довіреність. № 14-69 від 22.03.2013

від відповідача: Коваленко О.В., довіреність № 1000 від 19.04.2013; Бочанова Я..В., довіреність №1500 від 19.11.2012

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (надалі - Відповідач) про стягнення 349 088,40 грн. інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором №14/2538/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду суддею Бєлік В.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату №493 від 06.06.2013, відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєлік В.Г., призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу №904/3368/13 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2013 справа №904/3368/13 прийнята до провадження суддею Назаренко Н.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату №543 від 18.06.2013, відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Назаренко Н.Г., призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу №904/3368/13 передано для розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013 справа №904/3368/13 прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за прийнятий природний газ в жовтні-грудні 2012 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №14/2538/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011, додаткові угоди №№1, 2, 3, 4 до нього, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, 31.12.2012, виписку по рахунку 36-1-08-8-3, договір №14/2538/11 з 01.10.2012 по 31.03.2013.

Крім того Позивач надав заперечення вих. №б/н від 29.05.2013, письмові пояснення вих. №б/н від 10.07.2013.

Позивач керуючись п.п.6.1., 7.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача три проценти річних у сумі 17 917,84 грн., інфляційні втрати в сумі 14 899,34 грн., пеню в сумі 89 589,18 грн., штраф в сумі 226 682,05 грн.

Відповідач у відзиві вих. №1169 від 22.05.2013 на позовну заяву та доповненні до відзиву вих. №1228 від 04.07.2013 позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на наявність прострочення кредитора (Позивача), оскільки Позивачем несвоєчасно підписані акти приймання-передачі природного газу.

В судовому засіданні 04.07.2013 розгляд справи був відкладений на 11.07.2013, в судовому засіданні 11.07.2013 оголошувалась перерва до 17.07.2013 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Позивач, Продавець) та комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» (Відповідач, Покупець) уклали договір №14/2538/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 01.08.2012 до Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Згідно з п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 2.1. Договору Сторони погодили термін передачі газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно.

На виконання умов Договору Позивачем протягом жовтня-грудня 2012 року було передано, а Відповідачі прийнято природний газ в обсязі 1 585,128 тис. куб.м. на загальну суму 7 389 448,26 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, 31.12.2012, та не заперечується Сторонами.

Таким чином, за умовами Договору (п.6.1.) Відповідач мав оплатити поставлений природний газ в жовтні 2012 року (1 746 635,94 грн.) - в строк до 14.11.2012 включно; в листопаді 2012 року (2 028 223,44 грн.) - в строк до 14.12.2012 включно; в грудні 2012 року (3 614 588,88 грн.) - в строк до 14.01.2013 року.

Проте Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ з порушенням строку, встановленого п.6.1. Договору, що підтверджується випискою по рахунку 36-1-08-8-3, договір №14/2538/11 з 01.10.2012 по 31.03.2013.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за прийнятий природний газ, Позивач нарахував 3% річних у сумі 17 917,84 грн., інфляційні втрати в сумі 14 899,34 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що останнім допущено порушення строків оплати за прийнятий природний газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю - в сумі 17 917,84 грн., в частині стягнення інфляційних втрат позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в сумі 13 152,71 грн., оскільки при розрахунку інфляційних втрат за прострочення розрахунків в жовтні 2012 року, Позивачем не враховано індекс інфляції за листопад 2012 року (99,9%).

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 89 589,18 грн. за загальний період прострочення з 15.11.2012 по 05.03.2013, та штраф у розмірі 7% від простроченої понад 30 днів суми, що складає 226 682,05 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 89 589,18 грн. та штрафу в сумі 226 682,05 грн. є обґрунтованими.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що як вбачається зі Статут Відповідача, Підприємство створене з метою надійного і безперервного виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення міста Жовті Води тепловою енергією, враховуючи той факт, що Відповідач повністю оплатив вартість прийнятого в жовтні-грудні 2012 року природного газу (7 389 448,26 грн.), суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 89 589,18 грн. до 50% від заявленої суми, що становить 44 794,59 грн.; та штрафу, який заявлений до стягнення - 226 682,05 грн. до 50% від заявленої суми, що становить 113 341,02 грн.

Заперечення Відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки із змісту відносин, що склалися між сторонами, суд не вбачає підстав, які б заважали або впливали на виконання зобов'язання Відповідачем стосовно оплати за газ у строки, встановлені п.6.1. Договору, та прострочення Позивача стосовно підписання актів не може бути умовою для відстрочення виконання зобов'язання Відповідачем відповідно до ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України, оскільки саме Відповідач складає акт та усвідомлений про кількість спожитого у відповідному періоді природного газу, ціна на який є регульованою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (52204, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, буд. 42, код ЄДРПОУ 23645975, р/р 26008060367294 у ПАТ «Приватбанк», МФО 305299) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р 26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 13 152,71 грн. (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дві гривні 71 копійка) інфляційних втрат, 17 917,84 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 84 копійки) 3% річних, 44 794,59 грн. (сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 59 копійок) пені, 113 341,02 грн. (сто тринадцять тисяч триста сорок одна гривня 02 копійки) штрафу, 6 946,83 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 83 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.07.2013.

Суддя А.Є. Соловйова