Рішення № 32488991, 17.07.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17.07.2013 справа № 2/489/1417/13

рішення

Іменем україни

17 липня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленко І.В.при секретарі Коденко К.В.за участю: позивачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих затопленням квартири

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили стягнути з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_3 7434,00 грн. збитків, завданих затопленням квартири, та з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 5000,00 грн. моральної шкоди.

У обґрунтування позову вказано, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживає її дочка інший позивач у справі ОСОБА_4

Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_6, в якій мешкає її батько ОСОБА_5, який впродовж 5 років внаслідок недбалості та не бажання здійснити ремонт системи водопостачання і каналізаційних труб постійно підтоплює їх квартиру, заподіюючи цим шкоду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та інший позивач, яка приймала участь у попередніх засіданнях, позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися неодноразово та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач ОСОБА_5 надав до суду письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2013 квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_3

Із змісту позову та пояснень позивачів встановлено, що у вказаній квартирі мешкає ОСОБА_4 разом з чоловіком.

Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 власником якої, відповідно до Довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.06.2013 та нотаріально посвідченого договору дарування від 13.12.2008, укладеного між відповідачами, є відповідач ОСОБА_6

Згідно паспортних даних ОСОБА_5 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 з 07.04.1998.

У ході розгляду справи позивачі вказували на те, що на протязі останніх п'яти років через недбалість та небажання здійснити ремонт системи водопостачання та каналізаційний труб відповідач ОСОБА_5 постійно затоплює їх квартиру.

Вказані обставини підтверджено атами від 01.04.2013, 12.03.2013, 10.05.2012, 12.03.2012 складеними за участю майстра та слюсаря КЖЕП Миколаївської міської ради «Зоря».

Так, причиною останнього затоплення квартири позивачів, що відбулося 01.04.2013, стало відсутність економ бачка в квартирі АДРЕСА_2 внаслідок відбулося замокання стелі в санвузлі та кухні квартири АДРЕСА_1

У інших випадках затоплення відбувалося внаслідок виливу мешканцем квартири № 39 води із пральної машинки на підлогу в санвузлі, встановлення мешканцями цієї квартири в санвузлі

власноручного пристрою - шлангу для змивання унітазу та не закриття крану холодної води, що призводило виливу води на підлогу та затоплення в квартирі АДРЕСА_1 стелі в кухні і ванній кімнаті, дверей і дверної коробки, лінолеум.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що мешканці будинку неодноразово зверталися до різних державних органів з письмовими вимогами вплинути на ОСОБА_5, який через захаращення квартири та недбалість порушує правила співпроживання у багатоквартирному будинку, заподіюючи цим шкоду власникам та мешканцям інших квартир.

У підтвердження розміру збитків позивачі надали висновок про вартість матеріального збитку № 0124фН/2013, складений 20.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Український експертний центр по вимірюванню та оцінці».

Відповідно до висновку ринкова вартість завданого власнику квартири АДРЕСА_1 матеріального збитку складає 6434,00 грн.

Витрати на проведення дослідження складають 1200,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Вказані збитки позивачі просять стягнути на користь ОСОБА_3, як потерпілого власника квартири.

Так, статтями 177, 179 ЖК України передбачений обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно - технічного та іншого обладнання, дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (далі - Правил).

Зокрема, пунктом 7 Правил передбачено обов'язок власника та наймача (орендаря) квартири дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, санітарних норм і правил, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати дій, які порушують умови проживання громадян.

У випадку не дотримання наведених вимог Правил власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 11 Правил).

Відповідно до пункту 4 Правил власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного утримання будинку, гуртожитку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.

Із змісту статті 1166 ЦК України слідує, що юридичною підставою відповідальності за заподіяну шкоду, є сукупність елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправної поведінки особи, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина особи, яка заподіяла шкоду.

Згідно із частиною другою статті 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, законом обов'язок щодо доведеності відсутності вини, покладено саме на відповідачів.

Крім того, у випадку відшкодування завданих збитків, доказуванню підлягає розмір таких збитків, який визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

При цьому, відповідно до передбаченого статтею 10 ЦПК України принципу змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, підтвердивши їх доказами з дотриманням вимог статтей 57 - 60 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення норми матеріального права, не надання відповідачами доказів у спростовання доводів позивачів та виходячи з наявних у матеріалах справи доказів суд приходить до висновку про доведеність вини відповідачів у заподіянні збитків та моральної шкоди позивачам, внаслідок затоплення їх квартири.

При визначенні розміру збитків суд виходить із висновку про вартість матеріального збитку, що є в матеріалах справи.

Оскільки, законодавство передбачає покладення відповідальності як на власника, так і наймача житлового приміщення, стягнення 6434,00 грн. збитку, заподіяного позивачу ОСОБА_3, слід здійснити в солідарному порядку з обох відповідачів.

Щодо стягнення 1200,00 грн. витрат, понесених на проведення оцінки збитку, позов в цій частині задоволенню не підлягає так як вказані витрати понесені ОСОБА_8, який не є позивачем у справі.

При відшкодуванні моральної шкоди суд виходить з наступного.

У ході розгляду справи встановлено, що порушенням права ОСОБА_4, як наймача

квартири, є порушення її прав на нормальне користування квартирою, погіршення стану житла, що спричинило моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях, порушенням узвичаєного способу життя та вимагає додаткових зусиль для приведення квартири у нормальний стан.

Моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України.

Між тим, враховує конкретні обставини цієї справи, характер та обсяг заподіяних вказаному позивачу моральних страждань, ступінь їх доведеності, перебування позивача в стані вагітності, ступінь вини відповідачів, а також виходячи із засад розумності та справедливості, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 1000,00 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 (платник судового збору) підлягає стягненню 221,37 грн. (198,43 +22,94) судового збору.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 (іден.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (іден. номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної затопленням квартири, 6434,00 грн. (шість тисяч чотириста тридцять чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 (іден.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_5 (іден.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (іден. номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 221,37 грн. судового збору.

У іншій частині вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 19.07.2013.