Постанова № 32488313, 19.07.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3561/13-а

№ 2-а/303/222/13

номер рядка стат. звіту - 6.2.1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 липня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

при секретарі Стегура Н. Р.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Біро П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Лалівської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагенства у Мукачівському районі Закарпатської області про скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року та зобов'язання голову Лалівської сільської ради вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_5, звернулися до суду з адміністративним позовом до Лалівської сільської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа управління Держземагенства у Мукачівському районі про визнання нечинним та скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року та зобов'язання голову Лалівської сільської ради привести у відповідність земельну ділянку позивачів, яка розташована в АДРЕСА_1

Позов мотивували тим, що рішенням 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року встановлено межі земельних ділянок між громадянами: ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2; ОСОБА_1, мешканкою АДРЕСА_1; ОСОБА_8, мешканкою АДРЕСА_3; ОСОБА_7, мешканцем АДРЕСА_4 по фактичному користуванню. Вказує на та, що їй- ОСОБА_9 було надано у власність земельну ділянку площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,20 га. для ведення особистого селянського господарства та дозволено організаціям, які мають відповідні ліцензії, виготовити позивачу ОСОБА_9 документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Згідно копії плану землекористування розробленого ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" їй повинно належати 0,36 га земельної ділянки біля житлового будинку та 0,20 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням 2-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради від 02.12.2010 року №10 "Про затвердження меж земельних ділянок та внесення часткових змін у рішеннях сесій сільської ради" рішення 14-ї сесії 5-го скликання Лалівської сільської ради від 23 жовтня 2007 року № 244 викладено в іншій редакції було надано лише 0,0393 га для ведення особистого селянського господарства. Вказане рішення скасоване Постаново Мукачівського міськрайонного суду від 04.05.2012 р., яка набула законної сили. На підставі наведеного просить задовольнити адміністративний позов та скасувати оспорювань рішення сесії сільської ради. Крім того, позивачі просять голову Лалівської сільської ради привести у відповідність земельну ділянку позивачів, яка розташована в АДРЕСА_1 Вказану вимогу, позивачі змінювали (уточнювали).

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові та зазначили, що рішення прийнято з численними порушеннями норм чинного законодавства, встановлення меж по фактичному використанню вважає необґрунтованим в зв'язку з тим, що на час коли приймалося вказане рішення був план землекористування від 1968 року. Згідно копії вказаного плану, виготовленого ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в неї повинно бути 0,36 га земельної ділянки біля житлового будинку. Вказує на те, що з висновком комісії по земельних питаннях Лалівської сільської ради від 01.12.2010 року вона до сесії знайома не була, під час розгляду земельного спору просила надати їй можливість ознайомитися з матеріалами щодо цього спору в тому числі з погосподарськими книгами, що було проігноровано на засіданні сесії, в зв'язку з вищевикладеним просила позов задовольнити та скасувати відповідне рішенні сільської ради.

Представник відповідача Лалівської сільської ради - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та зазначив, що рішення сесії про встановлення меж земельних ділянок по фактичному користанню прийнято з дотриманням вимог діючого законодавства з врахуванням того, що сторони даного спору користуються земельними ділянками довгий час, а тому неможливо встановити їх межі. В зв'язку з чим та відповідно до висновку комісії по земельним питаннях Лалівської сільської ради від 01.12.2010 року, матеріалів геодезичної зйомки проведеної ТОВ "Трегер"ОСОБА_10 на 2 сесії 6 скликання Лалівської сільської ради прийнято рішення №10, яким затверджено межі земельних ділянок по фактичному використанню та внесено зміни в рішення сесій сільської ради.

Відповідач ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечили щодо скасування рішення посилаючись на те, що земельними ділянками вони користуються вже давно, в тих межах як це викладено в рішенні сесії, в зв'язку з чим в задоволенні позову просили відмовити.

Відповідач ОСОБА_7 с судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не подав, повідомлявся про час і місце розгляду справи на адресу реєстрації місця проживання (поштові відправлення повертаються з відміткою тимчасово не проживає).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держземагенства у Мукачівському районі Закарпатської області в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та зазначив, що на час складання висновку, який став підставою для прийняття вказаного рішення комісія прийшла до висновку про неможливість встановлення меж та про розподіл земельних ділянок по фактичному використанню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах адміністративної справи, оглянувши по господарські книги, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.06.2011 року ОСОБА_1 є власником домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 34-36).

Рішенням 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року на підставі пункту ч.2 ст. 107 ЗК України, встановлено межі земельних ділянок між громадянами: ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2; ОСОБА_1, мешканкою АДРЕСА_1; ОСОБА_8, мешканкою АДРЕСА_3; ОСОБА_7, мешканцем АДРЕСА_4 по фактичному користуванню.

Згідно з витягом з по господарських книг та довідки виданої виконкомом Лалівської сільської ради № 02-12/165 від 01 березня 2011 року за дворогосподарством в АДРЕСА_1 встановлено 0.15 га з 1985-1992 роки, 0,35 га з 1993-2000 роки, 0,56 га з 2001 по 2010 роки та у 2011 році 0,4893 га (а.с.20,21).

Відповідно наданих платіжних документів ОСОБА_9 сплачує земельний податок 0.5600 га, за 2012 р - 0,4893 га (а.с.57-61).

Згідно із рішенням 14-ї сесії 5-го скликання Лалівської сільської ради від 23 жовтня 2007 року № 244 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1 та надано у власність земельну ділянку площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5(а.с. 12).

Згідно із висновком комісії по земельних питаннях Лалівської сільської ради від 01.12.2010 року вказана комісія, відповідно до ст.ст. 78 ч.4, 107 ч. 2 Земельного кодексу України, в зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж внесла пропозиції на черговій сесії Лалівської сільської ради затвердити межі земельних ділянок по фактичному користуванню, згідно геодезичної зйомки, проведеної ТзОВ "Трегер".

Відповідно до п. 2.3 рішення 2-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради від 02.12.2010 року №10 "Про затвердження меж земельних ділянок та внесення часткових змін у рішеннях сесій сільської ради"рішення 14-ї сесії 5-го скликання Лалівської сільської ради від 23 жовтня 2007 року № 244 викладено в наступній редакції: "Надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3 та надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0.0393 га для ведення селянського господарства в АДРЕСА_3 в межах населеного пункту".

Вказане рішення скасоване Постаново Мукачівського міськрайонного суду від 04.05.2012 р., яка набула законної сили.

Згідно із планом землекористування від 1968 року копію якого виготовлено 17 грудня 2010 року ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"визначено межі земельних ділянок учасників земельного спору, де зазначено, що ОСОБА_9 виділено земельну ділянку розміром 0,36 га (а.с.22,23).

Згідно із ст. 78 ч. 4 Земельного кодексу України особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року земельні ділянки не повертаються.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до норм ст. 120 ч. 2 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У відповідності до ч.1 ст.107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно пункту 7 Постанови КМ, КМ України, від 12.01.1993, № 15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру") - до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

За наявності земельно-кадастрової документації відновлення меж фактично здійснюється в порядку, передбаченому для їх встановлення відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" з дотриманням процедури, визначеної Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затв. наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376, та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затв. наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43.

Частини 2 та 3 ст. 107 ЗК України застосовується у ситуація, при якій особа користується земельною ділянкою правомірно, а документи, що мали б посвідчувати межі її користування відсутні. Вона зазвичай має місце тоді, коли земельна ділянка надавалася відповідно до чинного раніше законодавства (у 1980-і роки і раніше), коли право установчі документи не передбачали обов'язкового складання плану земельної ділянки.

Відповідно до ст. 160 Земельного кодексу України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Як вбачається із пояснень та заперечень учасників судового розгляду, матеріалів справи позивач ОСОБА_1, як власник домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ст.120 Земельного кодексу України правомірно набула право користування на прилеглу земельну ділянку 0.36 га, (з яких 0,25 га надано для будівництва та обслуговування жилого будинку), що стверджується копією плану землекористування, якою користується та сплачує земельний податок.

Крім того, згідно плану села Лалово Мукачівського району від 1968 року та Генерального плану с. Лалово Мукачівського району від квітня 1993 року - межі земельної ділянки ОСОБА_1 чітко відображені, як 0,36 га.

Суд критично ставиться щодо тверджень представника відповідача Лалівської сільської ради -ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо дотримання вимог діючого законодавства при прийнятті рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року про встановлення меж по фактичному користуванні на підставі ч.2 ст. 107 Земельного кодексу України, оскільки судом встановлено, що станом на 1968 рік план землекористування, на якому чітко визначені межі земельної ділянки ОСОБА_12 вже складений, що не було враховано сільської радою при прийнятті рішення щодо вирішення даного спору.

Крім того, позивачі просять голову Лалівської сільської ради привести у відповідність земельну ділянку позивачів, яка розташована в АДРЕСА_1 Вказану вимогу, позивачі змінювали (уточнювали), однак ніяким чином не мотивували у який спосіб та порядок голова сільської ради має привести у відповідність їх ділянку та якими повноваженнями для таких дій він наділений згідно закону.

Таким чином, суд не знаходить законних підстав для задоволення такої вимоги позивачів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд констатує, що рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року на підставі пункту ч.2 ст. 107 ЗК України, встановлено межі земельних ділянок між громадянами: ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_2; ОСОБА_1, мешканкою АДРЕСА_1; ОСОБА_8, мешканкою АДРЕСА_3; ОСОБА_7, мешканцем АДРЕСА_4 по фактичному користуванню, було прийнято всупереч вимогам ст.107 Земельного кодексу України та порушує права і інтереси позивача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивачів такими, що підлягають задоволенню частково - тільки в частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення

Встановлене судом, не спростовано сторонами в судовому засіданні.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 91, 96, 103, 107, 152, 158, 159 ЗК України, ст.ст.6, 11, 17, 19, 21, 69-71, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Лалівської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагенства у Мукачівському районі Закарпатської області про скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року та зобов'язання голову Лалівської сільської ради вчинити певні дії задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 16-ї сесії 6-го скликання Лалівської сільської ради Мукачівського району за № 252 від 26 липня 2012 року, "Про встановлення меж земельних ділянок».

У решті позову відмовити.

Судові витрати (сплачений судовий збір) віднести за рахунок позивача.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Морозова Н. Л.