Рішення № 32486338, 08.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-737/12

Провадження по справі № 2/752/90/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг" треті особи: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олдаш" про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договорів поруки недійсними.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.07.2011 року суддею постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Спілка третейських судів України» Михальським Ю.А. по справі № 1/05-2011 було прийнято рішення про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдаш», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вестлізинг» суми заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу від 29.06.2010 року № 41 у розмірі 298 714, 57 грн.

Зазначає, що існувала лише попередня домовленість на підписання договору поруки з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Олдаш» за договором фінансового лізингу № 41 від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_1 Договір поруки № 22-П від 29.06.2010 року укладений між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_1 він не підписував. Просив визнати недійсним договір поруки № 22-П від 29.06.2010 року укладений між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_1, оскільки при його укладенні не дотримано вимоги щодо форми правочину.

Зазначає, що ним не було надано згоду на укладення договору поруки № 23-П від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_2, підпис, що міститься на договорі поруки виконаний не його рукою, тому просив визнати недійсним договір поруки № 23-П від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_2, як такий, що укладений без згоди другого з подружжя.

Крім того, просив відмовити у видачі виконавчого листа за рішенням третейського суду по справі № 1/05-2011.

Протокольною ухвалою суду від 24.10.2011 року задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Олдаш».

Представник позивача та третьої особи ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляду справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання був повідомлений належним чином про, що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення на а.с. 150.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Третя особа ТОВ «Олдаш» про час та місце слухання повідомлялася належним чином відповідно до законодавства, в зв'язку з чим суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на підставі п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами(стороною).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. А якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору, не передано майно, яке відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Судом достовірно встановлено, що 29.06.2010 року між відповідачем ТОВ «Вестлізинг» та третьою особою ТОВ «Олдаш» укладено договір фінансового лізингу № 41.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Олдаш» за договором фінансового лізингу № 41 від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 22-П від 29.06.2010 року та між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 23-П від 29.06.2010 року.

19.07.2011 року суддею постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Спілка третейських судів України» Михальським Ю.А. по справі № 1/05-2011 було прийнято рішення про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдаш», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вестлізинг» суми заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу від 29.06.2010 року № 41 у розмірі 298 714, 57 грн.

Згідно висновку № 58/04-115 судово-почеркознавчої експертизи від 17.05.2013 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1, розташований в договорі поруки № 22-П від 29.06.2010, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Вестлізинг», виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_1 та підпис від імені ОСОБА_1, розташований в договорі поруки № 23-П від 29.06.2010, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «Вестлізинг», виконаний не ОСОБА_1 а іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_1

Таким чином, посилання позивача на те, що підпис у вищезазначених договорах виконано не ним підтверджується висновком № 58/04-115 судово-почеркознавчої експертизи від 17.05.2013 року (а.с. 153-155).

Задовольняючи позов в частині визнання недійсними договорів поруки № 22-П від 29.06.2010 року та № 23-П від 29.06.2010 року, суд виходив з вимог, передбачених статями 10, 60 ЦПК України, в яких зазначено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов'язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані також можуть встановлюватись висновками експертів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відмови у видачі виконавчого листа за рішенням третейського суду по справі № 1/05-2011, суд виходив із не співмірності заявлених вимог зі способом захисту прав та інтересів позивача.

Ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» встановлено виключний перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

Таким чином, враховуючи, що обставини, на які посилався позивач в частині визнання недійсними договорів поруки 22-П від 29.06.2010 року та 23-П від 29.06.2010 року, як на підставу своїх вимог, знайшли підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до розрахунку вартості проведення експертизи від 17.05.2013 року сплатив 900 (дев'ятсот) гривень, 48 (сорок вісім) копійок за експертизу № 58/04-115 (а.с. 152)

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 640 ЦК України, ст. 65 СК України, ст. 56 ЗУ «Про третейські суди», ст.ст. 10,11,60,88,208,213,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг" треті особи: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олдаш" про визнання договору поруки недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки № 22-П від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_1

Визнати недійсним договір поруки № 23-П від 29.06.2010 року між ТОВ «Вестлізинг» та ОСОБА_2

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг», код ЄДРПОУ 35379237, місцезнаходження м. Київ, вул. Гайдара, 50 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мурманськ Росія, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 48 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг», код ЄДРПОУ 35379237, місцезнаходження м. Київ, вул. Гайдара, 50 судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.