Постанова № 32485766, 19.07.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/1507/2012

Провадження № 1/102/1/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2013 Армянський міський суд АР Крим у складі:

головуючої-судді -Ісроілової В.У.,

при секретарі -Клюєвій В.Ю., Недуга Н.В.,

за участю прокурора -Шрамко К.В.,

за участю захисників -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богана Борисоглібського району Воронежської обл., з середньо-спеціальною освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч.3, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що він як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, діючи з єдиним наміром, в період з квітня 2007 р. по 31.12.2009 р. на порушення ст. ст.1, 5 Указа Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ст. 2 п.п. 2.3.1, ст. 3, ст. 7 п. 7.3 п.п. 7.3.1 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 19 п.19.1 «а» ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» шляхом систематичного укриття об'єкту оподаткування, умисно ухилився від сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб в сумі 700162 грн. 06 коп. та податку на додану вартість в сумі 1224853 грн., а всього на суму в розмірі 1925015 грн. 06 коп., тобто в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Також ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він з 04.07.2007 р. по 11.01.2010 р. вніс у складені, підписані, завірені печаткою СПД-ФО ОСОБА_4 офіційні документи податкової звітності - звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку завідомо неправдиві відомості, які характеризують укриття об'єкта оподаткування, шляхом заниження суми отриманого ним обсягу виручки від реалізації товарів за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р. на суму 5851614 грн. Окрім того, 11.12.2007 р. ОСОБА_4 надав до Красноперекопської ОДПІ складену, підписану та завірену ним заяву про право застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 р., на підставі чого йому надано право на отримання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 та не сплату податків до бюджету на загальних підставах у 2008 році, зазначивши в п. 7 неправдиві відомості щодо обсягу виручки. Також 15.12.2008 р. ОСОБА_4 надав до Красноперекопської ОДПІ складену, підписану та завірену ним заяву про право застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 р., на підставі чого йому надано право отримання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 і не сплату податків до бюджету на загальних підставах у 2009 році, зазначивши в п. 7 неправдиві відомості щодо обсягу виручки, тобто у підробленні документів, які видаються та посвідчуються громадянином -підприємцем, який має право видавати та посвідчувати такі документи та які надають право або звільняють від обов'язків, з метою використання їх підроблювачем, вчинене повторно.

Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він з 04.07.2007 р. по 11.01.2010 р. використав в якості офіційної податкової звітності завідомо підроблені ним документи податкової звітності СПД-ФО ОСОБА_4 офіційні документи податкової звітності - звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи-платника єдиного податку, які характеризують укриття об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб в сумі 700162 грн. 06 коп. та податку на додану вартість в сумі 1224853 грн. шляхом заниження суми отриманого об'єму виручки від реалізації товарів на суму 5851614 грн., які надали право ОСОБА_4 перебувати на спрощеній системі оподаткування, не сплачувати в бюджет податки на загальних підставах, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Кримінальна справа надійшла до Армянського міського суду АР Крим 29.08.2012 р.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що в обвинувальному висновку неконкретизована подія злочину, є суттєві протиріччя в частині зазначення дати вчинення злочинів, передбачених ст. 212 ч.3, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зауважили, що підстав для повернення справи на додаткове розслідування не має, обставини, які посилається прокурор можна усунути у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповнота досудового слідства - це такі суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких суд не може розглянути кримінальну справу по суті і такі порушення виявлені у стадії судового розгляду по справі.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розлідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_4 свою вину у вчинених злочинах не визнав та пояснив, що він своєчасно та у повному обсязі сплачував податки за договором комісії, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Зауважив, що лакофарбова продукція є власністю ОСОБА_5, а він (підсудний) виключно на підставі договору комісії відчужував лакофарбову продукцію третім особам. Крім того, ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що при сплаті податку він керувався Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", який надає йому право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Його дохід складав лише 10 % і не перевищував суму 500000 грн., тобто кошти, які надійшли на його розрахунковий рахунок є транзитними і він не має права власності на такі кошти, отже при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.

Допитаний у судовому засіданні представник цивільного позивача у судовому засіданні цивільний позов підтримав, позов просив задовольнити та пояснив, що сума, заявлена в цивільному позові вже стягнута рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду, проте незважаючи на це просив позов задовольнити.

Так, судом встановлено, що постановою старшого слідчого по ОВС СУ ДПС в АР Крим Соловйової Л.В. від 28.05.2012 р. кримінальну справу у відношенні ОСОБА_4 за ст. 212 ч.3 КК України закрито на підставі ст. 6 п.2 КК України в частині умисного ухилення від сплати податку на додану вартість у травні 2007 р. в сумі 10771 грн. 00 коп. та податку с доходів фізичних осіб в другому кварталі 2007 р. в сумі 47493 грн. 70 коп., зазначена постанова не скасована.

Проте як вбачається з обвинувального висновку, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення за ст. 212 ч.3 КК України за весь проміжок часу з 2007 р. по 2009 р. (в даному випадку, травень 2007 року), без виключення та/або уточнення, що є неприпустимим, тому, що обставиною, яка виключає провадження по кримінальній справі за ст. 6 ч.1 п. 10 КПК України є не скасована постанова слідчого про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час досудового слідства не встановлено місце вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Так, в обвинувальному акті зроблено лише посилання на місце реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, а саме: АР Крим, м. Армянськ, мкр-н імені АДРЕСА_1, проте як пояснив у судовому засіданні підсудній, лакофарбову продукцію отримував зі складу ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_3.

Окрім цього, судом звернуто увагу на те, що в абзаці першому резолютивної частини обвинувального висновку зазначено, що ОСОБА_4, як суб'єкт підприємницької діяльності здійснюючи господарську діяльність в період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р…. з квітня 2007 р. по січень 2010 р. умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування.

В другому абзаці обвинувального висновку зазначено…в період з 01.04.2007 р. по 15.10.2009 р. …придбав на умовах договору комісії від 01.07.2006 р. у СПД ОСОБА_5 лакофарбову та іншу продукцію…

В абзаці третьому зазначено.. в період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. на поточні рахунки ОСОБА_4 зарахована виручка на загальну суму 7145829 грн….., в тому числі за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. в розмірі 922166 грн. 22 коп., що перевищує обсяг виручки в розмірі 500000 грн…..

В абзаці сьомому спочатку зазначено, що з метою укриття об'єкту оподаткування ОСОБА_4 в період з 04.07.2007 р. по 11.01.2010 р. в звітах СПД….не відображав в повному обсязі суми, отримані від обсягу виручки від реалізації товарів в розмірі 5851614 грн.….., потім зазначено, що за результатами зазначених дій, ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податків за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

В абзаці 13 обвинувального висновку зазначено, що ОСОБА_4 знаючи про те, що в квітні та травні 2007 р. ним отримана виручка в сумі більше ніж 300000 грн., і він був зобов'язаний у червні 2007 р. зареєструватися як платник податку на додану вартість, проте ані в червні 2007 р., ані у подальшому не зареєструвався як платник податку на додану вартість.

Проте вже в абзаці 14 обвинувального акта зазначено, що ОСОБА_4, діючи з єдиним наміром в період з квітня 2007 р. по 31.12.2009 р. шляхом систематичного укриття об'єкту оподаткування умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Зазначені обставини свідчать про суттєві протиріччя в частині встановлення періоду злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4

Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч.3, 358 ч.4 КК України за період з 2007 р. по 2010 р.

Проте у статтю 358 КК України внесені зміні у 2011 р. і ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у редакції статті 2011 р., яка посилює відповідальність обвинуваченого, що відповідно до ст. 5 КК України є неприпустимим.

Також судом звернуто увагу на те, що в обвинувальному висновку в диспозиції ст. 358 ч. 3 КК України зазначена ознака повторності, яка взагалі не відображена в обвинувальному висновку при розкритті об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 358 ч.3 КК України.

Дослідивши матеріали справи, допитавши підсудного, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи у повному обсязі, суд дійшов до висновку, що в ході досудового слідства поверхово та однобічно досліджені обставини про час вчинення злочину, встановлення якого має істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд не має змоги усунути виявлені недоліки досудового слідства в частині встановлення часу вчинення злочину під час судового розгляду шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, отже, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про те, що досудове слідство проведено неповно і вказана неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 281 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч.3, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України, повернути прокурору АР Крим для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_4 -підписку про невиїзд залишити без змін.

На постанову може бути подано апеляцію протягом 7 діб до Апеляційного суду АР Крим через Армянський міський суд АР Крим.

Суддя: