Постанова № 32485669, 16.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 921/211/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Краєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" №04/13-41 від 26.04.2013 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р.

у справі № 921/211/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро", м.Вінниця

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина", м.Тернопіль

про стягнення 420076,04 грн. заборгованості за договором №20 від 04.05.2012р., 1680,32грн. інфляційних втрат, 30727,55 грн. пені, 6684,93 грн. 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі №921/211/13-г (суддя Турецький І.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 420 076,04 грн. заборгованості за договором №20 від 04.05.2012р., 6684,93 грн. 3% річних, 30727,55 грн. пені, 1680,32грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу, та 9183,38 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору (а.с. 122-124).

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 р. у даній справі скасувати у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи; справу просить направити до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що оплата за поставлений товар може бути здійснена відповідачем після передачі позивачем сертифікатів якості на товар, чого позивачем не було зроблено, що дає підстави вважати товар неякісним. Крім того, заявлена позивачем сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки відповідач отримав товар не по всіх накладних, що підтверджується невідповідністю підписів на накладних та довіреностях.

У відзиві на апеляційну скаргу №27 від 28.05.2013р., який надійшов до Львівського апеляційного господарського суду 31.05.2013р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" заперечило доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" - без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2013р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 16.07.2013р. з підстав, викладених у вказаній ухвалі.

В судове засідання 16.07.2013р. сторони участі уповноважених представників не забезпечили хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомили. Відповідач вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2013р. та від 11.06.2013р. не виконав.

Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, останніх інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівского апеляційного господарського суду вирішила, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" слід задоволити частково: рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30727,55 грн. пені скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

При цьому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 4 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ензим - Агро" (далі - Сторона 1 та позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" (далі - Сторона 2 та відповідач по справі) було укладено договір №20 (далі - договір) (а.с. 23-24).

Дата договору визначена судом з врахуванням клопотання сторін від 18 квітня 2013 року за вх. № 8190, відповідно до якого сторони дійшли спільної згоди про наступне: " вважати датою укладення договору №20 - дату "04.05.2012р" . а тому всі поставки товару позивачем і здійснення оплат відповідачем слід вважати здійсненими в рамках договору №20 від 04.05.2012р. , включаючи переведення боргу в сумі 148000,00 грн. згідно договору про переведення боргу №1 від 10.09.2012р. на ТОВ "Ласковецький Бровар"."(а.с. 118).

Відповідно до п. 1.1. договору Сторона 1 надає весь спектр виготовлених препаратів по спеціальній дилерській ціні, яка затверджена сторонами в додатку про формування ціни №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору Сторона 1 повинна передати продукцію Стороні 2 в кількості і в строки вказані в заявці. Датою поставки є дата передачі продукції Стороні 2, встановлена у супровідних документах. Документи на продукцію, яку Сторона 1 повинна передати Стороні 2 при поставці кожної партії продукції: оригінал накладної, оригінал податкової накладної і сертифікат якості.

Сторона 2 зобов'язується здійснювати оплату за поставлений товар в термін не пізніше 60 календарних днів від дати поставки, вказаної в товарній накладній на кожну окрему партію. Оплата за продукцію проводиться Стороною 2 шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок Сторони 1 (п.п.3.1.,3.2. договору).

Пунктом 5.1. договору, сторони визначили, що такий вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє протягом одного календарного року, після чого договір продовжується або припиняється.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу, а останній прийняв партії товару на загальну суму 723882,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, а також довіреностями, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" на ім'я Дзендзеля А.Ю. (а.с.30-89).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості продукції виконав не в повному обсязі, провівши лише часткову оплату в розмірі 303806,80 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.36-38,43-45,54,85,90), договором переведення боргу №1 від 10.09.2012р. (а.с.34), угодою №15/11 від 15.11.2012р. (а.с.35). Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором склала 420076, 04 грн.

З огляду на наведене, позивач звернувся до відповідача з досудовим попередженням за вих. № 38 від 05.11.2012р. про погашення заборгованості у сумі 420076,04грн. (а.с.28), яке залишене Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина" без відповіді та належного виконання.

Вказане слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 420076,04 грн. заборгованості за договором №20 від 24.04.2012р., 1680,32грн. інфляційних втрат, 30727,55 грн. пені, 6684,93 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" у повному обсязі.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду частково, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи накладними на загальну суму 723882,84 грн. (а.с.17-30) підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим-Агро" свої зобов'язання за договором №20 від 04.05.2012р. виконало у повному обсязі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" порушило взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленої продукції, в результаті чого заборгувало перед позивачем 420076,04 грн.

Відповідач наявності у нього боргу перед позивачем в розмірі 420076,04 грн. не спростував, у встановленому законом порядку не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором №20 від 04.05.2012р., не долучив платіжних доручень про її погашення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору №20 від 04.05.2012р. в розмірі 420076,04 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростована, є обґрунтована та підставно задоволена місцевим господарським судом.

Окрім того, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.1. договору Сторона 2 зобов'язується здійснювати оплату за поставлений товар в термін не пізніше 60 календарних днів від дати поставки, вказаної в товарній накладній на кожну окрему партію.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду провівши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем на суму основного боргу, дійшла до висновку, що місцевий господарський суд підставно та обгрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 1680,32грн. інфляційних втрат та 6684,93 грн. 3% річних.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору №20 від 04.05.2012р. в розмірі 30727,55 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 (редакція з 06.11.2000 р.) "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" вказано, зокрема, що з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

У підпункті 2.1 даних Роз'яснень зазначено, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Зважаючи на те, що умовами договору №20 від 04.05.2012р. сторони не передбачили відповідальності за порушення договірних зобов'язань у вигляді стягнення пені, рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року у даній справі в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" 30727, 55 грн. пені підлягає скасуванню.

В решті оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а відтак підстав для його скасування колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає.

Твердження скаржника про неналежну якість поставленої позивачем продукції розцінюються колегією суддів як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту звернення до позивача з будь-якою із зазначених вище вимог, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника на поставку позивачем продукції неналежної якості документально не підтвердженими та безпідставним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" не надало суду апеляційної інстанції доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у даній справі.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року у даній справі слід скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" 30727, 55 грн. пені. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі №921/211/13-г задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі №921/211/13-г скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим Агро" 30727, 55 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі №921/211/13-г залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2"Б", код ЄДРПОУ 37556849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим-Агро" (Вінницька область, м. Вінниця, вул. 1 Травня, буд. 60, код ЄДРПОУ 38134923) 8568,83 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ензим-Агро" (Вінницька область, м. Вінниця, вул. 1 Травня, буд. 60, код ЄДРПОУ 38134923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2"Б", код ЄДРПОУ 37556849) 307,28 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 18 липня 2013 року.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.