Рішення № 32481118, 15.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/46/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 Справа № 908/2107/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВІНТЕР" (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 22)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 101 193 грн. 49 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Щукіна Л.О., дов. б/н від 02.06.2013 р., Антоменюк Л.Г., НОМЕР_1 від 01.03.2002 р. (без довіреності)

Від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_2 від 05.11.1998 р.

Публічне акціонерне товариство "ВІНТЕР" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 101 193 грн. 49 коп. основного боргу.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 18.06.2013р., справу № 908/2107/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2107/13, присвоєно справі номер провадження 27/46/13 та призначено судове засідання на 15.07.2013р.

15.07.2013р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 15.07.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 101 193 грн. 49 коп.

Представник відповідача позовні вимоги про стягнення 101 193 грн. 49 коп. основного боргу визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив, наданий у судовому засіданні 15.07.2013р. (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2007р. між ПАТ "ВІНТЕР" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладений договір № 1493 на поставку продукції.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукти споживання власного виробництва в асортименті, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору асортимент, ціна, кількість та вартість продукції визначається за згодою сторін та відображається в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відпускна ціна на продукцію формується постачальником у відповідності з діючим законодавством та відображається в накладних (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за отриману партію продукції у відповідності з накладною на протязі 30 календарних днів з моменту приймання вказаної партії (дата товарно-транспортної накладної).

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу продукцію, на загальну суму 143 460 грн. 97 коп.

Відповідач лише частково здійснив оплату отриманої продукції у розмірі 42 267 грн. 48 коп., що підтверджується реєстрами кредитових платіжних документів, отриманих від банків для зарахування на рахунок клієнта (містяться в матеріалах справи).

Отже, в порушення умов договору, відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 101 193 грн. 49 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

21.09.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою здійснити оплату заборгованості по договору № 1493.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції, всупереч умов договору та вимог закону не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 101 193 грн. 49 коп.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 01.07.2013р., який узгоджений, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача на суму 101 193 грн. 49 коп.

З урахуванням наведеного та враховуючи визнання позову відповідачем у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 101 193 грн. 49 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 15.07.2013року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВІНТЕР" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в ЗРУ Приватбанк, МФО 313399) на користь Публічного акціонерного товариства "ВІНТЕР" (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 22, код ЄДРПОУ 01549478, р/р 26003198015031 в ДФ ПАО «Кредит промбанк», МФО 335593) 101 193 (сто одна тисяча сто дев'яносто три) грн. 49 коп. основного боргу, 2 023 (дві тисячі двадцять три) грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 16.07.2013р.