Рішення № 32481091, 10.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.13р. Справа № 904/2880/13за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 11451,00 грн.

Суддя: Казарцева В.В.

Представники:

від позивача: Русанова В.В. - довіреність № 30 від 01.01.2013 року;

від відповідача: Абоімов О.Ю. - довіреність № 7/81 від 02.01.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача плату за користування вагонами у сумі 11451,00 грн. та судовий збір.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що по факту затримки вагонів на підходах до ст. Рядова було складено акти форми ГУ-23 №45 та акти форми ГУ-23а №18. Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 було підписано його працівниками з запереченнями. Крім того, Позивачем, як в обґрунтування своїх дій, що полягають у видачі наказу №454 від 07.10.12р. та затримці спірних вагонів на підходах до станції, зазначено, що на ст. Рядова була лише одна вільна колія для обгону локомотивів, інші колії були зайняті, адже в обґрунтування свого твердження не надано жодних доказів.

Позивач у своїх поясненнях № 285/337 від 18.06.13р. вказує, що Відповідачем акти загальної форми ГУ-23 №45 від 07.10.12р. та акти форми ГУ-23а №18 від 07.10.12р. підписані без заперечень, повідомлення про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ГУ-46 та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з діючим законодавством. Також, Відповідач не надав жодного документу, які б спростовували його вину. На момент надання наказу №454 по станції Рядова із10 колій станції була вільною тільки одна №3 для обгону локомотивів. Інші колії №№4,1,2,5,6,7,8,9,10 на момент надання наказу були зайняті, з них колії №№6,8 з вини Відповідача через несвоєчасне забирання на під'їзну колію вагонів, що надійшли на його адресу. Інші були зайняті під технологічними операціями з вагонами.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.12р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Позивач) та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Відповідач), була укладена тимчасова угода про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відповідача, яка примикає до станції Терни та Рядова ДП "Придніпровська залізниця" №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч (Тимчасова угода) строком дії з моменту підписання на 5 років до 28.10.17р.

Відповідно до п. 1 Договору із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить Відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці - стрілочними переводами №№2,4,6 до колій №6 та №8; до станції Рядова - стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

За накладною № 45510054 порожні вагони власності ДП "Трансгарант- Україна" прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "Північний ГЗК" (Відповідач). На шляху прямування, відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113, дані вагони затримані за наказом № 454 від 07.10.2012р. через зайнятість колій на станції призначення Рядова, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем - ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

Наказ про затримку спірних вагонів на станції Рядова видано через наявність на коліях станції призначення неприйнятими ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За даними фактами станцією затримки Тік у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами і контейнерами, 16.09.2012р. складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №18 від 07.10.12р. та акт загальної форми ГУ-23 №45 від 07.10.12р., які містяться в матеріалах справи, вчасно вручено представникам Відповідача повідомлення №18 про затримку цих вагонів. На підставі цих актів та відомостей ф. ГУ-46 №№10109319, 11109499 Відповідачу нарахована плата за користування вагонами у сумі 11451,00грн., з якою останній не згоден, оскільки готовий був прийняти вагони.

Згідно з частиною 1 ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами час користування вагонами обчислюється з початку їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (п.3 Правил).

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№10109319,11109499 працівниками Відповідача підписана з запереченнями про незгоду з нарахованою сумою, скільки Відповідач міг прийняти вагони.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заперечення Відповідача від проведення оплати є безпідставною з наступного.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту та пунктами 6, 7, 13 вищевказаної Тимчасової угоди визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

При цьому, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за первинними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагону (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у п.14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення і видати його одержувачеві, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у наступних випадках: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переборну спроможність. Вказана максимальна переборна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки користування вагонами (контейнерами), цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Отже, вказані Відповідачем у відомості плати за користування вагонами заперечення відповідно до п.16 Правил не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами.

Разом з цим, відповідно до п. 1.6 Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду від 29.09.2008 р. № 04-5/255 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення позиції Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, встановлених Тарифним керівництвом № 1.

Відповідно до п.7 Договору вагони для Відповідача, зокрема власні та орендовані, здаються у тій кількості, в якій прибули на ст. Терни та Рядова. Тому, суд вважає, Відповідач зобов`язаний був прийняти та вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Отже, з його вини через затримку на ст. Рядова вагонів була знижена пропускна спроможність не тільки на станції, а і на підходах до неї. Колії №№1,6 були вільними тимчасово. При цьому, в жодному нормативному документі не зазначено, що всі колії станції Рядова обов'язково повинні бути зайнятими. Таке неможливо, так як на станції повинні бути вільними колії не тільки для обгону локомотива, а й для проведення маневрових робіт, прийняття для відправлення навантажених і порожніх власних вагонів, яких Відповідач пред'являє Позивачу до перевезення, прийняття для відправлення навантажених і порожніх власних вагонів, які пред'являє залізниці до перевезення контрагент Відповідача ПВП "Кривбасвибухпром" (п. 11 Тимчасової угоди) для видачі одержувачам прибулих вантажів, підготовки вагонів в комерційному і технічному відношенні вагонів перед пред'явленням до забирання на під'їзну колію та інших технологічних процесів станції пов'язаних з перевезенням вантажів. Зазначене підтверджується п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р за №50/1854, де чітко вказано: "Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів". Пунктом 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р.№507 зазначено: " Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії".

Отже, заперечення Відповідача, що він готовий прийняти вагони на під'їзну колію не має підґрунтя, оскільки залізниця не мала можливості дані вагони доставити на станцію призначення бо на інших коліях знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися Відповідачем на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, ГУ-23а. Усі ці акти підписані працівниками ПАТ "Північний ГЗК" без заперечень і доводять вину Відповідача у зайнятості колій станції і неможливість залізниці доставити вантаж до станції призначення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Відповідач не довів належними і допустимими доказами існування обставин, які згідно вимог чинного законодавства звільняють його від плати за користування вагонами, а отже, його заперечення щодо відсутності підстав для нарахування відповідної плати підлягають відхиленню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191023) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,108, ЄДРПОУ 01073828) плату за користування вагонами в розмірі 11451,00грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.

Повне рішення підписано 10.07.13.

Суддя В.В.Казарцева