Постанова № 32480733, 17.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р. Справа № 821/2585/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про захист порушених прав,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом до відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Білозерського РУЮ), у якому просить захистити порушене право шляхом скасування Постанови про арешт коштів боржника від 05.12.2012 року ВП № 32956815.

Позивач до суду не з'явився. Справу просив розглядати без його участі.

Відповідач до суду не з'явився. Просив розглядати справу в порядку письмового провадження. Подав до суду заперечення.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем прийнята оскаржена постанова ВП № 32956815 від 05.12.2012 року про накладення арешту на кошти боржника з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду у Білозерському районі Херсонської області № 13 від 27 квітня 2012 року про сплату недоїмки із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4010,30 грн.

Позивач посилається на те, що державний виконавець взагалі не мав права відкривати виконавче провадження, оскільки вимога Пенсійного фонду не є виконавчим документом. Крім того, ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що примусове стягнення несплачених внесків державною виконавчою службою не застосовується.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що ця постанова є незаконною, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Херсоні є виконавчими документами, належним чином оформлені, строк пред'явлення їх до примусового виконання не сплив, а тому підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні. Відповідачем відкрито виконавче провадження по виконанню вимоги та направлено сторонам виконавчого провадження.

В порядку ст.. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця про арешт коштів боржника накладено арешт на рахунки.

Ознайомившись з правовою позицією позивача, із запереченнями відповідача на предмет спору, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного: Управлінням Пенсійного фонду в Білозерському районі Херсонської області направлено до ВДВС Білозерського РУЮ для примусового виконання вимоги № 13 від 27.04.2012р. про сплату недоїмки із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4010,30 грн. та направлено сторонам виконавчого провадження.

05 грудня 2013 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на рахунки боржника.

Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі - Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.

Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України у Білозерському районі Херсонської області є державним органом.

Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606-XIV Закону № 606-XIV, передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, згідно п. 8 ч. 2 вказаної статті, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом.

Таким чином, прийнята УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ вимога про сплату єдиного соціального внеску за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчим документом, який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Дослідивши вимогу Управління Пенсійного фонду України у Білозерському районі Херсонської області про сплату боргу № 13 від 24.04.2012 року, суд встановив, що даний виконавчий документ видано на підставі Закону України "Про виконавче провадження", а тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції.

Крім того, суд вважає, що вимога УПФУ у Білозерському районі Херсонської області є виконавчим документом, який відповідає всім установленим законодавством вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, і в результаті відповідач був зобов'язаний прийняти цю вимогу та відкрити за нею виконавче провадження, а тому суд не вбачає ознак протиправності у діях відповідача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги № 13.

Частиною 6 пункту 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Пунктом 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо оскаржуваних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, вважає за необхідне відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 128, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 11.5