Постанова № 32479415, 18.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5791/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.

при участі секретаря судового засідання: Стройній О.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Закірової К.М., Черняєвої А.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кремінського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Публічного акціонерного товариства «Глорія джинс» про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кремінського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Публічного акціонерного товариства «Глорія джинс» про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивачем було виявлено порушення відповідачем вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Так, ОСОБА_4 03.09.2012 року звернулася за пошуком роботи до Кремінського районного центру зайнятості. 10.09.2012 року подала заяву з проханням надати їй статус безробітної. Згідно запису в трудовій книжці: останнім місцем роботи ОСОБА_4 було - ПАТ «Глорія джинс» швейної дільниці «Рібіжне». Звільнена 13.08.2012 року за ст.40 п.4 КЗпП України.

З 10.09.2012 року ОСОБА_4 був наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. З 09.12.2012 року їй була розпочата виплата допомоги по безробіттю. 06.06.2013 року ОСОБА_4 була знята з обліку, у зв'язку з поновленням на роботу за рішенням суду. Допомога по безробіттю була виплачена по 27.05.2013 року.

За період з 09.12.2012 року по 27.05.2013 року ОСОБА_4 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 3053,42грн.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 квітня 2013 року у справі №2/425/168/13 прийнято рішення про поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаді швачки 3 розряду потоку 37 швейного цеху «Рубіжне» в ПАТ «Глорія джинс» з 14 серпня 2012 року.

07 червня 2013 року Кремінським районним центром зайнятості була направлена претензія до відповідача, в якій підприємству запропоновано повернути в добровільному порядку суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_4 Наказом відповідача від 12.06.2012 року №405-к ОСОБА_4 було поновлено на роботі.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.34, п.1 ч.4 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Позивач зазначає, що відповідач повинен повернути йому кошти за період з 09.12.2012 року по 27.05.2013 року у сумі 3053,42 грн.

Представник позивача під час судового засідання підтримав позов в повній мірі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача під час судового засідання надав суду письмові заперечення та додатково пояснив суду, що заборгованість перед центром зайнятості визнає частково, а саме у сумі - 2579,61 грн. у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 знала про рішення суду від 30.04.2013 року, але свідомо не надала відомостей щодо втрати нею права на отримання соціальних виплат з травня до Кремінського районного центру занятості, умисно не виконувала своїх обов'язків, як особа, що має статус безробітної, тому, на думку відповідача, стягнення сум, виплачених в якості допомоги по безробіттю, зокрема за травень 2013 року з відповідача є безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Правові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (далі - Закон).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 3 цього Закону з питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері правці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками, а функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні. Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

До компетенції, встановленої Законом, виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, зокрема, відноситься виплата забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представлення інтересів фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ст. 14 основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Для реалізації державної політики зайнятості населення створена державна служба зайнятості, зокрема Кремінський районний центр зайнятості, діяльність якого фінансується за рахунок коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, на випадок безробіття (ст. ст. 12, 14, ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Отже, в даному випадку Кремінський районний центр зайнятості виступає як суб'єкт владних повноважень, оскільки йому делеговані владні повноваження на основі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". А тому спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та стосується виплати допомоги по безробіттю, відповідно до п. 1 ст. 7, ст. 22, ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тобто між сторонами виникли адміністративні правовідносини, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 10.09.2012 року подала заяву до Кремінського районного центру зайнятості з проханням надати їй статус безробітної (а.с.8).

В персональній картці ОСОБА_4 зазначено, що вона працювала швачкою на ПАТ «Глорія Джинс» та звільнена на підставі ст.40 п.4 КЗпПУ (а.с.7).

З 10.09.2012 року ОСОБА_4 було надано статус безробітної, призначена допомога по безробіттю та з 09.12.2012 року їй була розпочата виплата допомоги по безробіттю, про що свідчить напис у витягу із наказу про прийняті рішення по ОСОБА_4 (а.с.10).

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 квітня 2013 року у справі №2/425/168/13 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Глорія джинс», третя особа - ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, прийнято рішення про поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаді швачки 3 розряду потоку 37 швейного цеху «Рубіжне» в ПАТ «Глорія джинс» з 14 серпня 2012 року (а.с.11-12).

06.06.2013 року ОСОБА_4 була знята з обліку у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду та прийнято рішення про повернення коштів за рахунок роботодавця у встановленому порядку, відповідно до абз.2 п.4 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.10).

Відповідно до довідки Кремінського РЦЗ допомога по безробіттю ОСОБА_4 виплачувалася з грудня 2012 року по 27 травня 2013 року та складає 3053,42 грн.(а.с.16).

07 червня 2013 року Кремінським районним центром зайнятості була направлена претензія до ПАТ «Глорія джинс» в якій підприємству запропоновано повернути в добровільному порядку суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній ОСОБА_4 .(а.с.16).

Наказом ПАТ «Глорія джинс» від 12.06.2013 року №405-к ОСОБА_4 була поновлена на роботу з 14.08.2012 року (а.с.14).

Пунктом 1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначено поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яким є система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи.

Відповідно до п.8 ст.1 Закону, страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин, відповідно до п.9 ст.1 цього Закону, є припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).

Умови, підстави та тривалість виплати допомоги по безробіттю, а також підстави припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості встановлено ст.ст. 22-31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Права, обов'язки та відповідальність у сфері страхування на випадок безробіття встановлені розділом VII Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до положень ст.ст. 34-35 вищевказаного Закону, в залежності від підстав, з яких застраховані особи втратили заробітну плату та роботу законодавець встановлює відповідальність роботодавців за шкоду, заподіяну Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, а Фонд в свою чергу наділений правом стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

При цьому слід зазначити, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи, і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних") передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Таким чином, обов'язок відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається на роботодавця. В даному випадку, роботодавцем звільненого та поновленого на підставі судового рішення ОСОБА_4 є ПАТ «Глорія джинс».

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 знала про рішення суду від 30.04.2013 року, але свідомо не надала відомостей позивачу щодо втрати нею права на отримання соціальних виплат з травня до Кремінського районного центру занятості, умисно не виконала своїх обов'язків, як особа, що має статус безробітної, і тому, стягнення сум, виплачених в якості допомоги по безробіттю, зокрема за травень 2013 року з відповідача є безпідставним, оскільки відповідачем, незважаючи на рішення суду про негайне поновлення на роботі, ОСОБА_4 поновлена була, згідно Наказу, лише 12.06.2013 року. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Таким чином, утримання пов'язано з фактом поновлення незаконно звільненого працівника, а не з повідомленням чи не повідомленням ОСОБА_4 про поновлення її на роботі, центру зайнятості.

Враховуючи обставини справи та те, що обов'язок відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю не виконаний відповідачем добровільно, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кремінського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Публічного акціонерного товариства «Глорія джинс» про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Глорія джинс» (ЄДРПОУ 00308784) на користь Кремінського районного центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю 3053,42 грн. (три тисячі п'ятдесят три гривні 42 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Н.В. Мирончук