Рішення № 32478006, 15.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10124/13 15.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 802,77 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Волчек Н.М. за довіреністю № 65-1-4/38-Ю від 08.04.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2013 р. Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 802,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженерал-Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», що підтверджується статутом, затвердженим протоколом загальних зборів акціонерів № 39 від 18.04.2012 р. (копія статуту наявна в матеріалах справи), на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0357820 від 29.07.2010 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «HONDA CR-V», реєстраційний номер АА 5997 ІС, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/3033057), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 31.05.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.07.2013 р. об 11:10 год.

10.06.2013 р. через відділ діловодства суду надійшов лист Моторного (транспортного) бюро України № 7/2-28/14559 від 05.06.2013 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АА/3033057 у відповідь на запит суду.

В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р. представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 08.07.2013 р., подав довідку про відсутність аналогічного спору в провадженні господарського суду.

Довідка судом залучена до матеріалів справи і передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 08.07.2013 р., представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та оглянувши документи, наявні в матеріалах справи, керуючись ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15.07.2013 р. об 11:30 год.

10.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач частково визнав і сплатив страхове відшкодування у сумі 25 403,82 грн., оскільки вважає, що саме зазначена сума є оціненою шкодою за звітом № 49 від 27.07.2011 р. про оцінку автомобіля «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ. На підтвердження вищезазначеного, відповідач надав суду копію страхового акта № 12860а/о; копію аварійного сертифікату; копію розрахунка суми страхового відшкодування в порядку регреса аварійного комісара Білуна С.М. від 14.03.2013 р.; копію полісу № АА/3033057 від 27.04.2011 р.; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 769088 та копію довідки з ЄДРПОУ.

10.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання, яким відповідач просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням відзиву, поданого через відділ діловодства суду 10.07.2013 р., та доданих до нього матеріалів.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.07.2013 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. судом задоволено клопотання відповідача, яке надійшло до Господарського суду міста Києва 10.07.2013 р., зорема, про розгляд справи за відсутності представника відповідача з урахуванням відзиву та матеріалів, доданих до нього.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.07.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.07.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.07.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.07.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженерал-Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», що підтверджується статутом, затвердженим протоколом загальних зборів акціонерів № 39 від 18.04.2012 р. (копія статуту наявна в матеріалах справи), та Федоренко Сергієм Вікторовичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0357820 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ. Строк дії договору страхування визначений з 04.08.2010 р. до 03.08.2011 р.

01.06.2011 р. в м. Києві на вулиці Якіра сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ, під керуванням Федоренка Сегія Вікторовича та автомобіля «HONDA CR-V», реєстраційний номер АА 5997 ІС, яким керувала Гарбуз Клавдія Вікторівна. Наведене підтверджується довідкою № 729 від 08.06.2011 р. про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва.

ДТП сталася в результаті порушення Гарбуз Клавдією Вікторівною п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2011 р. у справі № 3 6649/11, відповідно до якої Гарбуз Клавдію Вікторівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту № 49 про оцінку автомобіля «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ, що складений 27.07.2011 р. спеціалістом-автотоварознавцем Ханжином О.О. (свідоцтво № 4395 від 02.02.2006 р.) становить 32 716,59 грн. (надалі - звіт № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складених страхових актів № 1024860 (124744) від 01.07.2011 р. та № 1024860 (124744-додаток) від 03.08.2011 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 35 529,15 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 169 від 11.07.2011 р. та № 240 від 10.08.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зв'язку з пошкодженням транспортного засобу (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 01.06.2011 р.) відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. представлено договір (полісу № АА/30330574) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи також містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду.

Відповідно до полісу № АА/30330574, який є договором І типу, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Гарбуз Клавдію Вікторівну, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза - в сумі 510,00 грн., строк дії даного полісу з 28.04.2011 р. до 27.04.2012 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Гарбуз Клавдія Вікторівна, яку постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2011 р. у справі № 3-6649/11 визнано винною у спірній ДТП, керувала автомобілем «HONDA CR-V», реєстраційний номер АА 5997 ІС на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АА/3033057, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р. Платіжними дорученнями № 169 від 11.07.2011 р. та № 240 від 10.08.2011 р. позивач сплатив 35 529,15 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що дійсна вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «TOYOTA Avensis», реєстраційний номер АА 2229 АХ, складає 32 716,59 грн. (сума підтверджена звітом № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р.).

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 32 206,59 грн., оскільки за полісом № АА/3033057 встановлена франшиза у розмірі 510,00 грн..

Так, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 32 206,59 грн. (32 716,59 грн., сума оціненої шкоди, підтверджена звітом № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р.) - 510,00 грн. (франшиза) = 32 206,59 грн.).

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься і в ст. 27 Закону України «Про страхування».

Враховуючи зазначені положення, з метою досудового врегулювання спору, 21.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3113-24/24 про відшкодування матеріальної шкоди (копії претензії та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи) у розмірі 32 716,59 грн. (сума матеріального збитку, підтверджена звітом № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р.).

У відповідь на зазначену претензію відповідачем 15.04.2013 р. було перераховано на користь позивача 25 403,82 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 33031 від 15.04.2013 р., надана позивачем разом із позовною заявою.

Отже, враховуючи вищезазначене, до стягнення з відповідача страхового відшкодування ще підлягає 6 806,77 грн. (32 716,59 грн., сума матеріального збитку, підтверджена звітом № 49 про оцінку автомобіля від 27.07.2011 р., - 25 403,82 грн., сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем платіжним дорученням № 33031 від 14.04.2013 р., - 510 грн. франшизи за полісом № АА/3033057 = 6 806,77 грн.).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 6 802,77 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А; ідентифікаційний код 20113829), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237) 6 806,77 грн. (шість тисяч вісімсот шість гривень 77 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Гумега О.В.