Рішення № 32477374, 16.07.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2392/13-ц

Провадження № 2/591/1261/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря - Світличної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

19 березня 2012 року позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із зазначеним позовом до Приватного підприємства «Грандфінресурс» та в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що через термінову потребу в грошах він звернувся до відповідача, де його запевнили в можливості отримання позики на суму 125 000 грн. за умови попередньої сплати внеску в розмірі 4375 грн. Після сплати внеску на рахунок відповідача 06 серпня 2012 року, між ним та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір № 211628 йому повідомили, що протягом 5-ти діб він отримає обіцяну суму коштів. До вказаної дати гроші позивач не отримав, йому в телефонному режимі запропонували сплатити черговий місячний платіж у 1219, 45 гр., як це передбачено договором. Такі нагадування проводилися регулярно. Після чергової сплати його попросили почекати ще, оскільки його черга не настала.

Після звернень до фахівців в галузі права, він зрозумів, що став жертвою винахідливої шахрайської схеми. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати недійсним укладений з відповідачем договір разом з додатками до нього та стягнути з відповідача ПП «Грандфінресурс» на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді сплачених ним ПП «Грандфінресурс» винагороди за фактично невиконану роботу у подвійному розмірі в сумі 20944 грн. 50 коп. та на відшкодування моральної шкоди 2095 грн.00 коп., а всього 23 039 грн.50 коп.

В судове засідання позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, свої вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмових запереченням просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Встановлено, що 06 серпня 2012 року між позивачем та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір № 211628 з додатками №1 та №2 до нього, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу.(а.с.7-12). Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору №211628 позивачем на рахунок відповідача було сплачено: 06 серпня 2012 року одноразовий комісійний внесок в розмірі 4375,00 грн., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с.16), а ПП «Грандфінресурс» не було надано позивачу позику в сумі 125000,00 грн., яка передбачена укладеним договором.

Також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з метою отримання позики, дізнавшись про таку можливість з оголошення в газеті „Ваш шанс".

З викладених позивачем у позовній заяві обставин вбачається, що 06 серпня 2012 року він прийшов за зазначеною адресою, з ним розмовляла одна з менеджерів, яка запевнила позивача в тому, що він отримає позику у необхідному йому розмірі (125000 грн.), сплативши перший внесок в сумі 4375,00грн. в рахунок погашення в подальшому своїх зобов'язань за договором. Після цього, менеджер надала реквізити відповідного рахунку (а.с.13) та зазначила, що позику позивач зможе отримати протягом п'яти діб на наданий ним рахунок. Договори для підписання йому було надано після оплати ним 4375,00грн. Позивач договорів та додатків до нього не читав, оскільки вважав, що договори є типовими і в них містяться саме ті умови, про які в розмові вказала менеджер. В подальшому позивачем було сплачено 10472 грн. 25 коп. згідно вимог відповідача. Наведені обставини підтверджуються копіями відповідних квитанцій (а.с. 13-16). В цей період представники відповідача запевняли позивача про те, що його черга ще не настала, та просили почекати, але гроші надані йому не були.

Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. На підставі ст. 230 ч. 2 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Загальні підстави для стягнення моральної шкоди передбачені ст. 1167 ЦК України.

Згідно з п. 20 Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

На думку суду, укладаючи оспорювані договір, позивач помилявся щодо природи цього правочину, прав та обов'язків сторін, оскільки був навмисно введений в оману іншою стороною щодо цих істотних обставин. Так, позивач, діючи під впливом обману з боку відповідача, вважав, що укладає договір позики, а насправді, підписав договір про надання послуг.

Факт застосування обману відповідачем підтверджено зібраними у справі письмовими доказами, які не спростовують доводів позивача та повністю узгоджуються з його поясненнями. На думку суду, обман полягає в тому, що за переконанням працівника ПП «Грандфінресурс», а також за змістом оголошення в газеті, позивачу обіцяли надати позику в необхідному йому розмірі, а насправді замість договору позики позивач уклав договір про отримання товару у групах. Крім того, перший внесок в сумі 4375 грн. був необхідним нібито для отримання позики саме в сумі 125 000 грн. та повинен був зараховуватися в подальшому до загальної суми її виплат при поверненні позики, а насправді ця сума 4375 грн. виявилася оплатою одноразового внеску, а подальші проплати - оплатою частини вартості товару.

Встановлено, що оскільки позивач не є фахівцем у галузі права та не має відповідних юридичних знань для кваліфікованого вивчення умов укладених ним договорів та їх юридичних наслідків, він, діючи під впливом обману, підписав вказані договори. Намагаючись визнати недійсним договір з відповідачем в добровільному порядку, заяву з цього приводу офіційний представник у м. Суми відмовилась отримувати без будь-яких пояснень.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Дослідивши в судовому засіданні надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір № 211628 від 06 серпня 2012 року з додатками №1 та №2 укладений між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» слід визнати недійсним та на підставі ст. 230 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в подвійному розмірі, тобто 10472 грн. 25 коп.х 2= 20944,50 грн.

Крім того, суд вважає, що внаслідок вчинення неправомірних дій відповідача, який під час вчинення правочинів застосував обман, позивач зазнав моральної шкоди, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу позивач не може повернути свої кошти, які під впливом обману вніс на рахунок відповідача, не зміг отримати необхідну йому позику, змушений захищати свої права в суді. Всі ці обставини негативно вплинули на психологічний стан позивача, завдали моральних страждань, порушили звичний життєвий уклад позивача, він втратив віру в людяність і порядність, вимушений був хвилюватись внаслідок того, що віддав останні кошти на отримання позики та був обманутий, що, в свою чергу, привело до пригніченого стану. Тому суд вважає, за умов розумності та справедливості, задовольнивши позов в цій частині, стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 200 гривень.

На підставі ст.ст. 22, 23, 227, 229, 230, 386,1046, 1054, 1167 ЦК України, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 06 серпня 2012 року № 211628, укладений між Приватним підприємством «Гранфінресурс» та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного підприємства «Гранфінресурс» на користь ОСОБА_1 завдані збитки в сумі 20 944 грн. 50 коп., моральну шкоду в сумі 200 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.П.Сидоренко