Ухвала суду № 32476853, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К/9991/75447/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ємчика Р.І.

відповідача-1 - Чернової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2012

у справі № 2а/0370/1889/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп»

до 1. Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби,

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0000552302 від 03.03.2012 та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 4 551 916 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вест Ойл Груп» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 4 551 916 грн.

В касаційних скаргах відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, складено акт № 1018/23-3/34524327 від 21.02.2012, в якому зафіксовано порушення абзацу «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: не підтверджено відображене у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 4 551 916 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2011 року на 4 551 916 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.03.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000552302 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4 551 916 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 275 958 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що позивачем до бюджетного відшкодування за листопад 2011 року ТОВ «Вест Ойл Груп» включено попередню оплату по інвестуванню будівництва АЗС (інвестиційні внески), попередню оплату по виконанню будівельно-монтажних робіт, товарно-матеріальних цінностей, придбання в значних обсягах ТМЦ.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.11.2011 року та станом на 01.12.2011 року імпортовані матеріали та придбані на митній території ТМЦ не були використані в господарській діяльності.

Луцькою ОДПІ не підтверджено відображене підприємством у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 4 551 916 грн. з тих підстав, що згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України під терміном «господарська діяльність» слід розуміти діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; придбані товариством в жовтні-листопаді на митній території ТМЦ не були використані в господарській діяльності, оскільки податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали використовуватись підприємством в оподатковуваних операціях.

ТОВ «Вест Ойл Груп» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме: автозаправними станціями, які працюють під торговою маркою WOG в кількості близько 180 об'єктів. Діяльність товариства ґрунтується на нормах законодавства, статуту, відповідно до якого, товариство здійснює такі види господарської діяльності, як надання інженерних послуг в проектуванні, будівельно-монтажні, налагоджувальні, пускові роботи і послуги в місцях влаштування експлуатації стаціонарних та мобільних автомобільних заправних станцій, станцій технічного обслуговування, тощо; будівництво, виготовлення, монтаж, випробування, експлуатація, ремонт, сертифікація різноманітних інженерних мереж (доріг, обладнання та ліній електро-, тепло-, водопостачання каналізаційних та стічних мереж, очисних споруд, тощо).

ТОВ «Вест Ойл Груп» були укладені інвестиційні договори з ТОВ «Газоілсервіс» від 19.11.2007 № 577, з ПП «Сириус ІІІ» від 23.02.2008 № 47-ДІ та з ТОВ «Евольвєнт» від 01.06.2009 № 30-ДІ.

Згідно умов вищевказаних інвестиційних договорів ТОВ «Вест Ойл Груп» виступає інвестором. Предметом договорів є інвестиційна діяльність сторін по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправного комплексу. Інвестиційна діяльність згідно цих договорів здійснюється на основі фінансування одноособово інвестором щодо проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. Організацію інвестиційної діяльності по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію об'єкта згідно договорів здійснює та забезпечує замовник об'єкта (зазначені вище контрагенти) на основі своєчасного та повного внесення інвестором інвестицій в порядку та розмірах, визначених договором. Загальна сума інвестицій згідно договорів інвестування формується за рахунок інвестиційних внесків інвестора і кожен відповідний внесок формує відповідну частку інвестора за договором і його частка становить 100%. Замовник інвестиційних внесків за договором не вносить, частки замовника за даним договором не має. Інвестор здійснює внесення своїх інвестиційних внесків інвестора у вигляді грошових коштів. Проте, інвестор за попереднім письмовим погодженням із замовником об'єкта має право вносити свої інвестиційні внески у вигляді відповідних ТМЦ з врахуванням до свого інвестиційного внеску. Погашення інвестиційних внесків інвестора згідно договорів здійснюється шляхом отримання інвестором об'єкта (100%), з наступним після введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта, затвердженого органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, що утворив комісію). Частка площі приміщень об'єкта інвестора - дорівнює частці інвестора і становить 100% площ приміщень об'єкта. Замовник згідно договорів інвестування не отримує площ в об'єкті взагалі. Інвестор згідно договору має виключне індивідуальне особисте (а не спільне з іншими сторонами договору) право на свою частку площі в об'єкті, яке полягає в праві вимагати її отримання в погашення свого інвестиційного внеску по Акту приймання-передачі об'єкта з метою оформлення інвестором права власності на об'єкт. Передача інвестору об'єкта здійснюється замовником шляхом підписання акта приймання-передачі площ приміщень об'єкта в строк, що не перевищує 45 календарних днів з дати офіційного, згідно вимог чинного законодавства України, підписання і затвердження Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

На виконання умов даного договору виписано податкові накладні на загальну суму 27 311 493,94 грн., в тому числі ПДВ - 4 551 916 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2, 200.3, пп. «а» п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

Згідно з п. п. 200.7-200.13 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації; до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України; форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби; протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних; за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України; орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України (п. 200.17 ст. 200 ПК України).

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування, а податковим органом в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено наявності підстав для відмови в здійсненні бюджетного відшкодування, висновок судів про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та необґрунтованість відмови в бюджетному відшкодуванні є правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинам по справі.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 05.06.2013 Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області є правонаступником Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача-1 - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби її правонаступником - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити по даній справі заміну відповідача-1 - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби її правонаступником - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний