Постанова № 32476512, 17.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 22/5005/10656/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Фролова Г.М.перевіривши матеріали касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013у справіГосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 19050, 24 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Шуба Я.С. - дов. №33 від 01.01.2013від відповідача:Будник К.С. - дов. № 33/82 від 22.05.2013

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 26.02.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що кількість порожніх власних вагонів, які надходять до відповідача повинна відповідати об'єму його замовлення та плану перевезення вантажу цими вагонами.

Постановою від 15.04.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Широбокова Л.П., - головуючий, Пруднікова В.В., Орєшкіна Е.В.) рішення від 26.02.2013 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. Прийнято нове рішення.

Стягнуто з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 19 050, 24 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви - 1 609, 50 грн., судовий збір за розгляд апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 - 573, 50 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги на рішення від 26.02.2013 - 860,25грн.

Постанова мотивована тим, що вимоги позивача щодо стягнення плати за користування вагонами за весь час знаходження спірних вагонів у користуванні відповідача - на коліях залізниці є обгрунтованими. Згідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 908 Цивільного кодексу України; ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України; ст.ст. 2, 71, 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457; п.п. 2, 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458; п. 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за N 334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855; п.п. 1.2., 7.1.1., 7.1.2., 7.5.1. Правил планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.21.2002 за N 873, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за N 1030/7318; ст.ст. 32, 33, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 12.04.2007 ДП "Придніпровська залізниця" (надалі - позивач) та ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - власник колії, правонаступником якого є ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - відповідач), уклали договір №ПР/М-07-2/14 НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Терни та Рядова Придніпровської залізниці, терміном дії - один рік. У подальшому до договору сторонами укладені додаткові угоди від 10.10.2007, 20.06.2008, 12.03.2012. Термін дії договору додатковою угодою від 12.03.2012 продовжений до 30.06.2012. Пунктом 1 договору сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці - стрілочними переводами №№ 2, 4, 6 до продовження колій №5 та №8; до станції Рядова - стрілочним переводом №8 до колії №6. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відносини перевезення вантажів та надання послуг узгоджені сторонами договором від 22.12.2006 про перевезення та надання послуг.

Господарськими судами також встановлено, що 04.04.2012 ТОВ "Інтерлізінвест" (власник порожніх вагонів) відправив відповідачу порожні вагони залізничні всякі під навантаження. Перевізником вагонів є позивач, станція призначення - Терни Придніпровської залізниці.

Вагони прибули на станцію призначення 20.04.2012. Позивач повідомив власника під'їзної колії про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію.

У зв`язку із неприйняттям відповідачем вагонів на під`їзну колію та їх перебуванням на коліях станції з 20.04.2012 23:10 год до 24.04.2012 09:30 год позивачем складені акти загальної форми №1247/1276 від 21.04.2012 та № 276/1247 від 24.04.2012, на підставі чого позивачем здійснено нарахування плати за користування вагонами у сумі 19050, 24 грн. (з ПДВ). Акти загальної форми та відомість ф. ГУ-46 за № 24049198 підписана представником відповідача із зауваженням про незгоду з нарахованою сумою, оскільки, вагони подані понад добову заявку.

24.04.2012 о 09:30 год за заявою власника вагонів про переадресування вагони направлені на станцію Кривий Ріг - Головний.

Відповідно ч. 1 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

За п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (п.3 Правил).

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

За п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, встановлених Тарифним керівництвом № 1.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені відповідачем у відомості плати за користування вагонами заперечення відповідно до п.16 Правил не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами, враховуючи, що пунктом 7 договору сторони обумовили, що вагони для відповідача, зокрема власні та орендовані, здаються у тій кількості, в якій прибули на станції Терни та Рядова.

Пунктом 6.2. Правил реєстрації та експлуатації власних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 за N 856, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за N 1316/9915, передбачено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремими замовленнями та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень вантажів у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці, а залізниця (позивач) виступає тільки перевізником ввіреного йому відправником вантажу.

Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був прийняти та вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть якщо поставка такого йому не передбачена планом, тому вимоги позивача щодо стягнення плати за користування вагонами за весь час знаходження спірних вагонів у користуванні відповідача - на коліях залізниці, є обґрунтованими.

Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 15.04.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 22/5005/10656/2012 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

Г.М. Фролова