Ухвала суду № 32475779, 20.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. справа № 2а-1942/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення заборгованості по пенсії та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 08.07.2010 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по пенсії та відшкодування моральної шкоди. В ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованості по пенсії у сумі 25057,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду з Запорізького обласного військового комісаріату у розмірі 4000,00 грн.

В запереченнях, наданих проти позову, представник відповідача Запорізького обласного військового комісаріату просив відмовити в позові. Зазначив, що рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2004 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 виконано повністю: перерахунок призначеної пенсії проведено, а її виплата проводилася у суворій відповідності до вимог закону. Також вказав, що починаючи з 01.01.2007 року у відповідності з чинним законодавством до компетенції військових комісаріатів не належить питання призначення, перерахунку та виплати (в тому числі раніше призначених) пенсій особам у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2011 року позивачу у даному адміністративному позові відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що суб'єкт владних повноважень - Запорізький обласний військовий комісаріат, здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2005 року, з 22.03.2005 року та з 01.01.2006 року згідно з ЗУ «Про внесення змін до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» від 15.06.2004 року № 1769-ІV, а виплата пенсії в період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року проводилася в розмірі 50% перерахованої пенсії, а з 01.01.2006 року в розмірі 100% перерахованої пенсії, що відповідає вимогам законодавства.

Не погодившись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права і винесена без дослідження та всебічного з'ясування всіх обставин справи. Вважає, що є підстави для задоволення позову т.я. Запорізький обласний військовий комісаріат з 1999 року ніяких перерахунків його пенсії не проводив.

В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що перерахунок раніше призначених пенсій провадиться відповідно до ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців». А саме, згідно з вимогами абз.3 ст.63 зазначеного закону призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Враховуючи положення вищенаведеної норми закону (ч.3 ст.43 закону) про те, що пенсії обчислюються з окладу за посадою і військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, класифікацію та умови служби), перерахунки пенсій провадяться з підвищенням саме цих видів грошового забезпечення. У зазначених позивачем в обґрунтування позову Указах Президента України від 14.07.1999 року №847, від 23.02.2002 року №173 та від 05.05.2003 року №389 передбачені лише відповідні надбавки до окладів грошового забезпечення військовослужбовці, самі ж посадові оклади, оклади за військовим званням та надбавки за вислугу років зазначеними Указами змінено не було. Тобто, зазначеними Указами не внесено змін до існуючих, а лише запроваджено нові додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців (нові надбавки).З наведеного випливає, що щомісячні надбавки запроваджені цими Указами Президента України, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби й звільненні при їх запровадження. Позивач під час проходження військової служби цих надбавок не отримував взагалі, був звільнений у запас наказом заступника міністра оборони СРСР №0332 від 25.11.1987 року, тобто до запровадження зазначених надбавок, а тому дія Указів Президента України від 14.07.1999р. №847, від 23.02.2002 року №173 та від 05.05.2003 року 389 на нього не поширюється, тобто види грошового забезпечення, з яких обчислювалась пенсія позивачу, не підвищувались та підстав для перерахунку пенсії, передбачених ч.3 ст.63 зазначеного закону, не було. Вищевикладене обґрунтування відсутності законної можливості включення до видів грошового забезпечення надбавок, які фактично не отримував позивач, знаходить своє підтвердження також у роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», від 15.04.2005р. №4. А саме, у абз.3 п.8 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду звернено увагу судів на те, що законодавством з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців, яке діяло до 01.01.2005р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з законом №2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

В судовому засіданні позивач просить задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати. Суду пояснив, що Запорізький обласний військовий комісаріат з 1999 року ніяких перерахунків його пенсії не проводив, є рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2004 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2, однак на цей час ніяких перерахунків та виплат пенсії не зроблено, тому вважає, що є підстави для задоволення позову.

В судове засідання інші учасники процесу не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши позивача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2004 року по цивільній справі №2-3644/2004, позов ОСОБА_2 до Запорізького обласного військового комісаріату щодо перерахунку пенсії - задоволено: зобов'язано Запорізький обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 із урахуванням 40% надбавки, встановленої Указом президента України від 14.07.1999року № 847 з 01.09.1999року по 01.01.2003 року, 100% надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 з 01.01.2003 року, 90% надбавки, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 з 01.05.2003 року. Зазначеним рішенням суду від 25.11.2004 року встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах з 25.11.1987 року, звільнений в запас, маючи більше 25 років військової служби у календарному обчисленні, з часу звільнення перебував на пенсійному обліку в Запорізькому обласному військовому комісаріаті.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Конституції України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців».

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Місячні надбавки запроваджені Указами Президента України належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби у звільненні після їх запровадження.

ЗУ «Про внесення змін до ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» від 15.06.2004р. №1769-І\/, який набув чинності 01.01.2005р. ч.3 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» викладено у наступній редакції: «Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним званням), процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством».

Проте такий порядок поширюється лише на осіб, які звільнені та звернулися за призначенням пенсії після 01.01.2005р.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, яким прийнято до уваги роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», від 15.04.2005р. №4. Зокрема, роз'яснено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з законом №2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон №1769-І\/, який набув чинності 01.01.2005р. не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005р. задоволенню не підлягає.

В силу ст. 99 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, Постанови КМУ «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02.11.2006 року№1522, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 03.04.2007 року, призначення, виплата та перерахунок пенсії військовослужбовцям з 01.01.2007 року здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Постановляючи ухвалу, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Постанова №140/3 про закінчення виконавчого провадження від листопада 2006 року (а.с. 17) - не оскаржувалася стягувачем (позивачем).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачами вчинені правомірні дії, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення заборгованості по пенсії, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак