Рішення № 32475091, 18.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 915/692/13

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компа-

нія "Нафтогаз України"

(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний

завод"

(54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471)

про: стягнення 133462 грн. 83 коп.

Суддя А.К.Семенов.

Представники:

Від позивача: Ященко Р.Ю. - дов. № 14-51 від 22.03.2013 року.

Від відповідача: Шевченко М.С. - дов. № 2602/101-05-11705.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про стягнення з ТОВ "Миколаївський глиноземний завод " 133462 грн. 83 коп., з яких: 94617 грн. 52 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів і 38845 грн. 30 коп. - річні.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань по до-говору від 30.09.2011 року № 345-у на купівлю - продаж природного газу в частині вчасних розрахунків за придбаний газ.

Позивач свого представника в судове засідання направив, наполягає на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання направив, відзив надав, проти позову заперечує повністю.

В судовому засіданні 17.07.2013 року згідно ст. 85 ГПК України оголошені вступна й резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Ук-раїни» був укладений договір № 345-У на купівлю-продаж природного газу.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» була утворена в формі

відкритого акціонерного товариства, але в подальшому відбулася зміна типу акціонерного товариства з відкритого на публічне, що не є його реорганізацією, проте обумовило зміну найменування на Публічне акціонерне товариство (аркуші справи 39, 41,49).

Відповідно до п.1.1 договору від 30 вересня 2011 року № 345 -У ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (за договором Продавець) зобов'язалося передати у власність ТОВ "Миколаївський глиноземний завод " (за договором Покупець) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природній газ, а Покупець зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб, а Покупець є кінцевим споживачем..

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 692400 тис. куб. м.

На виконання п. 2.1 вказаного договору позивач протягом жовтня 2011року - вересня 2012 року поставив відповідачеві, а останній прийняв природний газ на загальну суму 1902245992 грн. 57 коп., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.11 року б/н та від 31.10.11 року б/н на загальну суму 170046673 грн. 86 коп. (за жовтень 2011 року), від 30.11.11 року б/н на суму 178081571 грн. 01 коп. (за листопад 2011 року), від 31.12.11 року б/н на суму 18522460 грн. 68 коп. (за грудень 2011року.), від 31.01.12 року б/н на суму 191608135 грн. 51 коп. (за січень 2012 року), від 29.02.12 року б/н на суму 190470190 грн.17 коп. (за лютий 2012 року), від 31.03.12 року б/н на суму 186884358 грн. 49 коп. (за березень 2012 року), від 30.04.12 року б/н на суму 168296868 грн.17 коп. (за квітень 2012 року), від 31.05.12 року б/н на суму 167977663 грн. 71 коп. (за травень 2012 року), від 30.06.12 року б/н на суму 147056739 грн. 06 коп. (за червень 2012 року), від 31.07.12 року б/н на суму 158321143 грн. 73 коп. (за липень 2012 року), від 31.08.12 року б/н на суму 116759819 грн. 19 коп.(за серпень 2012 року), від 30.09.12 року б/н на суму 41518224 грн. 00 коп. (за вересень 2012 року).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично пе-реданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо вчасної оплати отриманого природного газу, позивач просить стягнути на його користь 94617 грн. 52 коп.- сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 38845 грн. 30 коп. - 3% річних , а всього - 133462 грн. 83 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 526, 611, 625 Ци-вільного кодексу України, ст. ст. 22,193,231 Господарського кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, письмовий відзив надав, проти позову заперечує повністю, мотивуючи це наступним.

У Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» утворилась кредиторська заборгованість перед ТОВ «МГЗ» за договорами №06/10-2803 від 20.12.2010 року в сумі 89133353 грн. 49 коп. та № 06/11-604 від 30.08.2011року в сумі 1270205 грн. 49 коп., а всього в сумі 90403558 грн. 98 коп., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 25.10.2011 року. Вказаний борг ДК «Газ України» перед ТОВ «МГЗ» перевищує суму боргу ТОВ «МГЗ» перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Остання є правонаступником майнових прав та обов'язків ДК «Газ України».

Вина відповідача щодо вчасної несплати за отриманий за договором від 30.09.2011 року № 345-у природний газ грошових коштів відсутня внаслідок неправомірних дій позивача, який не виконав усні домовленості, зокрема, не перерахував ТОВ «МГЗ» грошовий борг, котрий виник за договорами №06/10-2803 від 20.12.2010 року та № 06/11-604 від 30.08.2011року та який останній згідно усних домовленостей мав намір в свою чергу перерахувати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" в якості сплати за отриманий за договором від 30.09.2011 року № 345-у природний газ.

Розрахунок суми, на яку збільшився борг відповідача внаслідок інфляційних процесів, здійснений позивачем неправильно, оскільки визначений в розрахунку період нарахування (10 та 6 днів) не може бути предметом розгляду, через те, що прострочка платежу за менший період ніж місяць не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

В обґрунтування неправильності розрахунку сум, які позивачем просить стягнути, відповідач посилається на існуючу практику та Методику розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджену Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 року №265.

Ухвалою від 21 травня 2013 року господарський суд за клопотання представника відповідача викликав в порядку статі 30 ГПК України в судове засідання 18.07.2013 року начальника управління з роботи з дебіторською та кредитною заборгованістю НАК "Наф-тогаз Україна" Горяженко Юрія Олексійовича для надання пояснень по суті спору, зокрема, щодо існування певних усних домовленостей між сторонами, про які зазначає у своєму відзиві відповідач. Вказана особа в судове засідання 18.07.2013 року не з'явилась, тому розгляд справи здійснений за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші об-ставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до статті 34 ГПК України докази мають бути належними та допустимими, а саме:

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи;

- обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Відповідно до ст.ст. 525,526,629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ви-конуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається (см. аркуші справи 18-30), а сторонами не заперечу-ється, що:

- ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" свої зобов'язання по

договору від 30.09.2011 року № 345-у на купівлю - продаж природного газу ви-

конало, природний газ ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" поставило;

- ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" свої зобов'язання по договору від

30.09.2011 року № 345-у на купівлю - продаж природного газу в частині розра-

хунків виконало не вчасно.

Позивач заперечує, що:

- він є правонаступником майнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Газ Ук-

раїни» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

- він допустив неправомірні дії, що обумовило неможливість відповідача вчасно

розрахуватися за отриманий по договору від 30.09.2011 року № 345-у на купівлю

- продаж природний газ,

а відповідачем ці обставини належними та допустимими доказами не доведені, за-перечення позивача не спростовані.

Будь-які зміни та доповнення в договір, укладений в письмовій формі мають бути внесені також у письмовій формі. Посилання на такі зміни та доповнення, які, нібито, зроблено в усній формі, безпідставно.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" будь-які усні домов-леності з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» стосовно внесення змін та доповнень в договір від 30.09.2011 року № 345-у на купівлю - продаж природного газу, зокрема:

- щодо усної домовленості перерахувати ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»

грошовий борг, котрий, виник у ПАТ "Національна акціонерна компанія «Наф-

тогаз України" перед ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» за договора-

ми №06/10-2803 від 20.12.2010 року й № 06/11-604 від 30.08.2011року та який ос-

танній також згідно усних домовленостей мав в свою чергу перерахувати ПАТ

"Наіональна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості сплати за отрима-

ний за договором від 30.09.2011 року № 345-у природний газ;

- відмови від застосування до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» штрафних

санкцій

заперечує, а відповідачем ці обставини належними та допустимими доказами не доведені, вказані заперечення позивача не спростовані.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який про-строчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем доведено, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався не вчасно, а тому ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" набула право з метою своїх порушених прав подати позов про стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення оплати, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивачем за затримку платежу у жовтні - листопаді 2011 року нарахована до стяг-нення з відповідача сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 94617 грн. 52 коп. та 38845 грн. 30 коп. - три відсотка річних за той же період.

Судом перевірені розрахунки вказаних сум, додані позивачем до матеріалів позовної заяви.

Розрахунок інфляційних втрат виконаний позивачем відповідно до рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які містить лист Верховного суду України від 03.04.1997 року та з урахуванням п. 2 Листа Вищого госпо-дарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права». Зокрема, оскільки нарахування інфляційних втрат здійснено у другій половині жовтня та листопада 2011 року, то позивачем були застосовані індекси інфляції за листопад та відповідно грудень 2011 року:

- розмір індексу інфляції у листопаді 2011 року за даними Державного комітету

статистики України (надруковано в газеті " Урядовий Кур'єр " № 229 від

08.12.2011 року) становив 100,1%.

- розмір індексу інфляції у грудні 2011 році за даними Державного комітету статис-

тики України (надруковано в газеті " Урядовий Кур'єр " № 4 від 11.01.2012 року)

становив 100,2%.

Розрахунок інфляційних втрат, виконаний позивачем за жовтень та листопад 2011 року в які мала місце затримка сплати за одержаний газ.

За 10 та 6 днів жовтня та листопада 2011 року нараховані позивачем до стягнення з відповідача три відсотка річних (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України), розрахунок яких робиться саме з урахуванням кількості днів затримки сплати грошових коштів - виконання грошового зобов'язання.

Розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, виконаний позивачем, є обґрунтований.

Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які містить лист Верховного суду України від 03.04.1997 року , п. 2 Листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику засто-сування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджену Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 року №265, не містять прямої вказівки щодо неможливості нарахування сум, на яку збільшився борг внаслідок інфляцій-них процесів, у рази якщо затримка сплати коштів за грошовим зобов'язанням мала місце менше місяця.

До речі, стягнення сум боргу з урахуванням індексу інфляції можливо і при затримки платежу на строк менше одного місяця і в межах одного місяця. У таких випадках, виходячи із індексу інфляції за місяць, в котрому був здійснений платіж, слід розрахувати середній рівень інфляції за кожний календарний день цього місяця та виконати розрахунок за відповідною формулою, а саме.

(100 + І N : R : L)

S x --------------------

100

Де :

S - сума боргу;

І N - кількість відсотків в індексі інфляції, які перевищують 100%;

R - кількість днів затримки сплати;

L - загальна кількість днів в місяці, в котрому мала місце затримка сплати;.

Проте, відповідач всупереч вимог статті 33 ГПК України такий контр розрахунок суду не надав, а останній, виходячи із змісту приписів ст.ст. 4-3,33 ГПК України, зробити це не вправі. Також, господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Про таке ж йдеться і в п.18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році».

Відповідно до статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, між-народних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, ствердження відповідача стосовно того, що розрахунок суми, на яку збіль-шився борг відповідача внаслідок інфляційних процесів, здійснений позивачем непра-вильно, необґрунтовано.

Враховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягає 94617 грн. 52 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 38845 грн. 30 коп. - 3% річних, а всього - 133462 грн. 83 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, ід. код 33133003) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ід. код 20077720) 94617 грн. 52 коп. - сума, на яку збіль-шився борг внаслідок інфляційних процесів, 38845 грн. 30 коп. - річних, всього 133462 грн. 83 коп., а також 2670 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 18.07.2013 р.

Суддя А.К.Семенов