Постанова № 32473568, 10.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Справа №805/7735/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю:

представника позивача - Ровицька Л.М.,

представника відповідача, - Цурін А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Прокуратури Донецької області про скасування постанови про проведення перевірки № 30 від 24.05.2013 -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» звернулося до суду з позовом до Прокуратури Донецької області про скасування постанови про проведення перевірки № 30 від 24.05.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 27.05.2013 року ним отримано постанову про проведення перевірки № 30 від 24.05.2013, яка є предметом оскарження у даній справі. Вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає приписам діючого законодавства та підлягає скасуванню з підстав необґрунтованості.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував, надав суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Згідно наданих суду письмових заперечень вказав, що вважає доводи адміністративного позову безпідставними, наполягав на законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.05.2013 року першим заступником прокурора Прокуратури Донецької області Мороз Д.І. прийнято постанову № 30 про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів посадовими особами ДП «Дзержинськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 3486338) та арбітражним керуючим.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови зазначено наступне.

ДП «Дзержинськвантажтранс», яке утворено наказом Міністерства вугільної промисловості України за № 478 від 25.06.2006 року «Про організацію вантажно-транспортної системи вугільної галузі» належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» вантажно-транспортне управління ДП «Дзержинськвантажтранс» ВО по видобутку вугілля «Дзержинськвугілля» включено до переліку об'єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2009 року по справі № 45/179б за заявою ТОВ «Енергоімпекс» порушено справу про банкрутство ДП «Дзержинськвантажтранс» на користь ТОВ «Енергоімпекс» стягнуто суму безпідставно отриманих коштів 3,6 млн. гривень.

Згідно акту Костянтинівського відділення КРУ № 38-16/26 від 22.07.2011 року станом на 01.01.2010 року на ДП «Дзержинськвантажтранс» рахувалась дебіторська заборгованість

на загальну суму 722 тис. гривень, яких ТОВ «Енергоімпекс» 1 557 тис. гривень.

На початок 2013 року заборгованість ТОВ «Енергоімпекс» перед ДП «Дзержинськвантажтранс» складає 17515 тис. гривень.

Згідно акта перевірки Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.04.3013 року № 2 про повторне порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 ліцензійних умов, у зв'язку з невжиттям арбітражним керуючим достатніх заходів стягнення дебіторської заборгованості перед боржником за договорами укладеними з ТОВ «Енергоімпекс».

Станом на 31.12.2012 року загальна дебіторська заборгованість ДП «Дзержинськвантажтранс» складала 28,1 млн. гривень, зобов'язання 22,8 млн. гривень.

Згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року сума податку складає 335,6 тис. гривень, 3 квартал 2012 року 709,5 тис. гривень, 4 квартал 2012 року 197,5 тис. гривень. Ці обставини свідчать про прибутковість підприємства.

Постановою Господарського суду Донецької області від 26.02.2013 року ДП «Дзержинськвантажтранс» визнано банкрутом внаслідок його неплатоспроможності. Відкрита ліквідаційна процедура.

Постановою апеляційного господарського суду Донецької області від 10.04.2013 року задавлено скаргу ДПІ у м. Дзержинську Донецької області, постанову Господарського суду Донецької області від 26.02.2013 року скасовано. Справу спрямовано до Господарського суду Донецької області на стадію проведення процедури санації боржника.

Зазначені обставини вказують на порушення вимог Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та інших, а також умисного доведення прибуткового підприємства до банкрутства.

На теперішній час з метою вжиття заходів щодо захисту інтересів держави виникла необхідність у проведенні перевірки додержання посадовими особами ДП «Дзержинськвантажтранс» та арбітражним керуючим вимог чинного законодавства при відновлені платоспроможності боржника. З метою наданої оцінки повноти вжитих керівництвом підприємства та арбітражним керуючим заходів щодо покращення фінансового становища підприємства та задоволення вимог кредиторів провести перевірки в «Дзержинськвантажтранс» у тому числі шляхом витребування необхідних документів, що стосуються відновлення платоспроможності зазначеного підприємства, ознайомлення з ними, призначення відповідних ревізійних досліджень та експертиз, опитування посадових осіб, проведення інших перевірочних дій що передбачені п.п. 3,4,5 ч.1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Суд не погоджується із оскаржуваною постановою з наступних підстав.

Представником відповідача в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваної постанови у судовому засіданні надано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 17.05.2013 року № 10-10-05675, яким на запит прокуратури Донецької області повідомлено, що відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації вантажно-транспортне управління «Дзержинськвантажтранс» ВО по видобутку вугілля «Дзержинськвугілля» (код ЄДРПОУ 23030908 донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, 9) включено до об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, у зв'язку із чим вказане підприємство не може перебувати в управлінні Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області.

Разом з тим суд не погоджується із зазначеним листом як підставою для прийняття оскаржуваної постанови, оскільки вказаний лист носить інформативний характер та є відповіддю на лист Прокуратури Донецької області від 14.05.2013 року.

Зазначене також свідчить про те, що перевірка Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області Прокуратурою Донецької області не проводилась, а отже вступна частина оскаржуваної постанови містить недостовірні данні.

Підприємство, яке є в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації має код ЄДРПОУ 23030908, а ДП «Дзержинськвантажтранс» має код ЄДРПОУ 34686338 (а.с.21).

Також суд звертає увагу на ту обставину, що листом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області повідомляється про те, що ДП «Дзержинськвантажтранс» не може бути в його управлінні, перевірки вказаного підприємства не проводились з 2006 року, а отже відсутня можливість отримання інформації в фонді про ДП «Дзержинськвантажтранс».

Також суд не бере до уваги лист Державної податкової служби в Донецькій області від 01.04.2013 року з наступних підстав.

Лист органу ДПС не відображений в оскаржуваній постанові.

Орган ДПС просить прийняти рішення:

про участь у справі про банкрутство ДП «Дзержинськвантажтранс»;

про участь у справі по стягненню дебіторської заборгованості;

проведення прокурорської перевірки обставин доведення до банкрутства в ході якої ініціювати проведення незалежного аудиту відносно фінансового стану підприємства.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на час звернення органу ДПС із вказаним листом, Прокуратура Донецької області вже приймала участь у справі про банкрутство, знайомилась з матеріалами справи, про що свідчить заява про ознайомлення з матеріалами справи № 45/179Б від 01.09.2009 року. А отже про перебіг процедури банкрутства ДП «Дзержинськвантажтранс» Прокуратура Донецької області має повну інформацію з моменту порушення провадження у справі.

Прийняття рішення про участь у справі по стягненню дебіторської заборгованості, та проведення прокурорської перевірки обставин доведення до банкрутства, в ході якої ініціювати проведення незалежного аудиту відносно фінансового стану підприємства, про які просить орган ДПС на думку суду також не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваної постанови, а також суперечить тому що вона проводиться в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів посадовими особами ДП «Дзержинськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 3486338) та арбітражним керуючим.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що лист Державної податкової служби в Донецькій області від 01.04.2013 року не є належною підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Також суд не приймає до уваги надані представником позивача постанови Прокуратури Донецької області № 14 від 18.03.2013 року, № 17 від 29.03.2013 року, подання від 01.03.2013 року про усунення порушень вимог законодавства про приватизацію та оренду державного майна, подання від 07.05.2013 року про усунення порушень вимог Законів України «Про Фонд державного майна України», «про оренду державного так комунального майна», «Про виконавче провадження» від 07.05.2013 року, оскільки вони жодним чином не стосуються ДП «Дзержинськвантажтранс» та відповідно не містять у собі жодних належних підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статутом ДП «Дзержинськвантажтранс» передбачено, що підприємство засноване на державній власності згідно з Наказом Міністерства вугільної промисловостіУкраїни від 25.09.2006року № 478 «про реорганізацію управління Міністерства вугільної галузі» та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Таким чином ДП «Дзержинськвантажтранс» не відноситься до сфери управління Фонду державного майна України та його регіональних відділень, а є державним підприємством, підпорядкованим Міністерству вугільної промисловості, після реорганізації якого є підпорядкованим Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.

Таким чином, оскільки у Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області відсутні повноваження щодо управління ДП «Дзержинськвантажтранс» воно не є стороною у справі про банкрутство, та відповідно перевірка Фонду не може надавати інформацію про стан ДП «Дзержинськвантажтранс».

До того ж постановою вищого господарського суду України від 30.11.2010 року у справі № 45/179б підтверджено необґрунтованість доводів Міністерства вугільної промисловості України про те, що цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс" не підлягає приватизації, оскільки, за приписами частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", є об'єктом загальнодержавного значення (а.с. 35-40).

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваній постанові на акт перевірки Костянтинівського відділення КРУ № 38-16/26 від 22.07.2011 року, оскільки ані у постанові ані у судовому засіданні не зазначено зв'язку акту ревізії із перевіркою, що призначається.

Разом з тим, що під час розгляду справи № 45/179б судами було досліджено питання щодо виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ДП «Дзержинськвантажтранс», що наразі підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2010 року (а.с.41-48).

У вказаній постанові суду щодо посилань заявника апеляційної скарги на те, що Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства Міністерства економіки України здійснено перевірку виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ДП «Дзержинськвантажтранс», за результатами якої виявлено ознаки фіктивного банкрутства , а також на результати перевірки контрольно-ревізійним управлінням Міністерства вугільної промисловості окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Дзержинськвантажтранс» за період з 01.06.09р. по 01.05.10р., за результатами якої виявлено економічні ознаки фіктивного банкрутства ДП «Дзержинськвантажтранс», зазначено, що судова колегія вважає дані посилання такими, що недоведені належними та допустимими доказами , в зв'язку з чим не можуть бути прийняті судовою колегію як обґрунтовані.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів прийняття судом окремих ухвал постановлених за наслідками розгляду справи № 45/179б в порядку ч.4 ст. 90 Господарсько-процесуального кодексу України.

Отже суд приходить до висновку, що перебіг справи про банкрутство йде в межах правового поля.

Щодо правомірності використання в оскаржуваній постанові акту перевірки Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.04.2013 року № 2 про повторне порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 ліцензійних умов суд зазначає наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року по справі № 805/4995/13-а (залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року) позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет позову, на стороні відповідача Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій, задоволені повністю, внаслідок чого:

визнано протиправними дії Головного управління юстиції в Донецькій області з внесення до "Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов №177 від 04.01.2013" відомостей про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 пункту 4.1, абзацу восьмого пункту 4.8 Розділу IV "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 №3176/5;

визнано протиправними дії Головного управління юстиції в Донецькій області з внесення до "Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов №201 від 04.04.2013" відомостей про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 пункту 4.1, абзацу восьмого пункту 4.8 Розділу IV "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 №3176/5 та абзацу шостого частини шостої статті 17 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону України від 30 червня 1999 року №784, із змінами і доповненнями, діючими до 19.01.2013;

скасовано "Розпорядження про усунення порушення №45/179Б від 14.01.2013 №59", видане Головним управлінням юстиції у Донецькій області на ім'я арбітражного керуючого ОСОБА_4;

визнано протиправними дії Головного управління юстиції в Донецькій області зі складення "Акту про повторне порушення ліцензійних умов арбітражним керуючим №2 від 04.04.2013".

Враховуючи ту обставину, що питання відносно можливості порушення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» також розглянуто під час розгляду справи № 805/4995/13-а, суд приходить до висновку про необґрунтованість підстав оскаржуваної постанови в частині порушення зазначеного закону.

До того ж покладаючи в обґрунтування оскаржуваної постанови порушення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідач фактично підмінює функцію інших органів державного контролю, які в свою чергу вже проводили перевірки з цих підстав.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України,- обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ч.2 ст. 14 КАС України, - постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 124 Конституції України,- правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст.14 КАС України,- постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 255 КАС України,- постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином вищезазначені обставини встановлені судовими рішеннями не потребують доказування.

Суд також не бере до уваги посилання на податкові декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року та на підставі вказаних декларацій зроблений висновок про прибутковість ДП «Дзержинськвантажтранс», оскільки вказані декларації складені за минулі періоди, а їх актуальність та зв'язок із фінансовим станом на теперішній час досліджені.

Суми податків, які сплачує позивач не свідчить про його фінансовий стан або про можливість підприємства розрахуватись із кредиторами.

Отже враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс" до Прокуратури Донецької області про скасування постанови про проведення перевірки № 30 від 24.05.2013 року, - задовольнити.

Скасувати постанову Прокуратури Донецької області про проведення перевірки № 30 від 24.05.2013 року.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 липня 2013 року.

Повний текст постанови складений 15 липня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.