Постанова № 32472647, 05.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 червня 2013 року Справа № 814/1168/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль", вул. Карла Лібкнехта, 7,Миколаїв,54001

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000 , провизнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з вимогами про визнання дій ДПІ протиправними в частині зазначення відповідачем в Акті перевірки неправдивих відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами а також контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарювання, та зобов'язання відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення відомості які відображені в Акті перевірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд", ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" у перевіряємий період.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення планової виїзної перевірки перевіряючи ДПІ дійшли невірних висновків, та неправомірно виклали їх в Акті перевірки, про те що у перевіряємий період укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ „Торговий дім Геліос Трейд", ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" господарські угоди є безтоварними. Окрім того, в межах цієї перевірки перевіряючи дійшли висновків про безтоварність господарських угод укладених між контрагентом позивача ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд" та іншими суб'єктами господарювання. Позивач зазначає, що ДПІ до таких висновків дійшла керуючись виключно припущеннями, які були зроблені на підставі актів інших ДПІ. Документи первинного бухгалтерського обліку відповідачем по цим господарським угодам не досліджувалися. Позивач вважає, що висновки, які викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та крім того при проведенні перевірки контролюючий орган законодавчо не наділений правом викладати в акті перевірки свої домисли та припущення, у ДПІ відсутнє право визнавати господарські угоди безтоварними, нікчемними, недійсними тощо, а від так такі дії відповідача є протиправними. Окрім того, викладення таких висновків в Акті перевірки тягне як для позивача так й для його контрагентів юридичні наслідки, оскільки ДПІ вносить до системи автоматизованого співставлення „Податковий Блок" відомості які відображені в Акті перевірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд", ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь". Позивач просить суд задовольнити позов в повному об'ємі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечує, надав до суду письмові заперечення, (Том 1 а.с. 251-252) та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представники сторін - від позивача Завалькевич І.М., від відповідача Федорінській Є.А. в судовому засіданні надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З'ясував фактичні обставини справи, вивчив письмові докази що міститься у матеріалах справи, оцінив викладені представниками сторін правові позиції у минулих судових засіданнях, судом встановлено:

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі по тексту ДПІ) проведено планову виїзну перевірку діяльності позивача.

Результати проведеної перевірки викладені в Акті «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012» №54/22-600/32884416 від 25.01.2013 року.

В Акті перевірки відповідач виклав свої висновки про відсутність реальності здійснених господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд».

Підставою для таких висновків став Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 15.08.2012р. №1360/22-5 ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в цьому акті перевірки зазначено, що підприємство-контрагент ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» не знаходиться за юридичною адресою, а як наслідок не надав контролюючому органу в підтвердження «товарності» господарських операцій з позивачем товарно-транспортні накладні.

Представник відповідача та самі перевіряючи під час проведення перевірки, не заперечують, (це знайшло своє відображення в акті перевірки ) про те, що у позивача є в наявності всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік", які підтверджують товарність господарської угоди з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», та дають позивачеві право на формування податкового кредиту за рахунок цих господарських угод, а саме: податкові та видаткові накладні, виписки з розрахункових рахунків про оплату товарів та послуг, документи про оприбуткування отриманого товару, акти приймання - передачі. (Том страви 2).

Господарські операції позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» відображені в податковому та в бухгалтерському обліках позивача. В Акті перевірки відображений факт подальшої реалізації отриманих від з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» товарів позивачем. Угоди, укладені між даними суб'єктами господарювання не визнавались судами недійсними.

Окрім того перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що по господарським операціям позивача з контрагентом ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» позивачем отриманий товар який у наступному проданий з отриманням прибутку. Податок на прибуток сплачений позивачем у перевіряємому періоді в повному обсязі та не містить розбіжностей з системою автоматизованого співставлення на рівні ДПА України.

Однак через прийняття хибних висновків, щодо безтоварності господарських угод між позивачем та з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», перевіряючи у Акті перевірки виклали висновки щодо безтоварності наступних угод укладених вже між ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь".

Такі висновки перевіряючи зробили та виклали це в Акті перевірки лише на підставі Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок інших ДПІ. Як вбачається з Акту перевірки, перевіряючи в межах перевірки діяльності позивача визнали угоди між ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» (контрагентом позивача) та ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" безтоварними та нікчемними. В оскаржуваному Акті зазначено, що документи первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь", в межах даної перевірки не досліджувалися.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 2.06.11р. № 742/11/13-11, при розгляді справ пов'язаних з правильністю застосування норм податкового Законодавства дослідженню судом підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та фактичність здійснення господарської операції.

Згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі Порядок), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.5.2. розділу 2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зі спірного акту перевірки суд не вбачає жодного встановленого перевіряючими факту порушення позивачем податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та будь-яких посилань в обґрунтування висновків перевірки на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім цього, висновки викладенні в Акті перевірки щодо безтоварності господарських угод позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ „Металстройтрейдінг", спростовуються матеріалами справи, а саме договорами, актами приймання-передачі товарів, видатковими та податковими накладними, платіжними документами.(том справи 2, 3)

Також суд наголошує на тому, що у матеріалах справи не містяться докази того, що угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Окрім того, слід зауважити, що під час проведення перевірки ДПІ як орган податкового контролю в силу ст.204, 228 ЦК України позбавлений права на визнання угод недійсними або нікчемними, така правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/50772/12 від 14.11.2012 року. Визнання угод (право чинів) недійсними, нікчемними є виключною компетенцією суду, органи ДПІ не наділенні такими повноваженнями.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що зазначаючи в Акті перевірки висновки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь", а також зазначаючи в висновках Акту перевірки що господарські угоди укладені між контрагентом позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та іншими суб'єктами господарювання ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь", також носять безтоварний характер, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб визначений Законами України. Тобто викладенні висновки в цій частині Акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення цих дій, а від так заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій ДПІ в частині зазначення в Акті перевірки неправдивих відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" (по ланцюгу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Незважаючи на те, що Акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень в розумінні приписів Кодексу Адміністративного судочинства, однак висновки викладені в Акті перевірки, при надісланні відповідачем до системи автоматизованого співставлення „Податковий Блок" мають преюдиціальних характер як для відповідача так й для ДПІ інших районів міста та регіонів України, що створює негативні наслідки для суб'єктів господарювання, окрім того ставить під загрозу ділову репутацію суб'єктів господарювання й позивач, й його контрагентів, суд приходить висновку , що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „Податкового блоку" відомості викладені в Акті перевірки №54/22-600/32884416 від 25.01.2013 року щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару , в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" за перевіряємий період, належать задоволенню, оскільки це єдиний спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду в обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності його дій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом вкладних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 122, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Автомагістраль" задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в частині зазначення в Акті перевірки неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару, в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ТОВ „Автомагістраль" та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь".

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „Податкового блоку" відомості викладені в Акті перевірки № 54/22-600/32884416 від 25.01.2013 року щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару, в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Металстройтрейдінг", ТОВ „Форсаж-Медіамаркет", ТОВ „Автомагістраль Південь" за перевіряємий період.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автомагістраль" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 2 294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська