Ухвала суду № 32472318, 16.07.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/664/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гут Ю.О.

Категорія - ст.286 ч.2 КК Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів: Олексієнко І.С., Петрової І.М.,

за участю прокурора: Агеєва В.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, утриманців не має, стан здоров'я незадовільний, інвалід ІІІ групи в зв'язку з хворобою - емфізема легенів, не працюючого, не судимого

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання витрати на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину в сумі 8464,5 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Голованівської

Центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину в сумі 916, 44 грн.

Суд першої інстанції визнав винним та засудив ОСОБА_2 за те, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинили смерть одного потерпілого та заподіяли тяжкі тілесні ушкодження другому потерпілому і середньої тяжкості тілесні ушкодження трьом іншим потерпілим, при таких обставинах:

10 липня 2012 року, близько 22 годин 30 хвилин, ОСОБА_2, керуючи на підставі шляхового листа вантажним фургоном КАМАЗ 53212, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом-фургоном ГКБ 8352, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3, достовірно знаючи про технічну несправність транспортного засобу, що виражалась у перевищенні максимально допустимої величини зносу залишкової висоти малюнка протектора шини лівого зовнішнього колеса заднього мосту вищезазначеного фургона, що відповідно до вимог п. 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України забороняє експлуатацію транспортного засобу, рухаючись по автодорозі «Голованівськ - станція Голованівськ» зі сторони смт. Голованівськ в напрямку станції Голованівськ Кіровоградської області, під час керування транспортним засобом, не забезпечив безпеку дорожнього руху, при цьому проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, та грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, наближаючись по другорядній дорозі до нерегульованого перехрестя і автодорогою «Ульянівка-Миколаїв», не виконав вимогу дорожнього знака 2.1 Правил дорожнього руху України «Дати дорогу», згідно якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, та під час проїзду вказаного перехрестя, не вірно відреагувавши на зміну дорожньої обстановки, яка виражалася у наближенні до перехрестя автомобіля OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, котрий рухався праворуч по головній дорозі, зі сторони м. Ульянівка Кіровоградської області в напрями м. Первомайськ Миколаївської області, при цьому не надав йому перевагу в русі, а продовжив рух через перехрестя, де допустив зіткнення транспортних засобів.

У результаті ДТП водій автомобіля OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження які є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_4 в Голованівській центральній районній лікарні. Тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_4, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, а пасажири автомобіля OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_3; ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення; ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я; ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я; ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та пом'якшити покарання за ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням ст.75 КК України, призначити її підзахисному 3 роки позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки, вказуючи на те, що призначене місцевим судом покарання не відповідає тяжкості злочину і особі засудженого, що місцевим судом не наведено мотиви обрання засудженому саме такого виду покарання, як позбавлення волі, і чому саме суд прийшов до висновку про можливість його виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому вказує на те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині, за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом ІІІ групи, частково відшкодував матеріальні збитки, в матеріалах справи є клопотання громади не встановлювати покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.

Розглянувши справу в межах поданої апеляції, в якій не оспорюється фактичні обставини справи і юридична оцінка дій засудженого, встановлено, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть одного потерпілого та заподіяли тяжкі тілесні ушкодження другому потерпілому і середньої тяжкості тілесні ушкодження трьом іншим потерпілим, за обставин та в обсязі, викладених у вироку районного суду, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних на законних підставах і досліджених у судовому засіданні доказах.

Суд першої інстанції, об'єктивно встановивши фактичні обставини справи, правильно кваліфікував дії засудженого ч.2 ст.286 КК України.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України, в повній мірі врахував особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні пристарілих матір та батька, має незадовільний стан здоровя.

Суд також в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон класифікує як тяжкий злочин, тяжкі наслідки, що настали від злочину - трьом особам заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, одній особі заподіяно тяжкі тілесні ушкодження та смерть одного потерпілого, обставини, що пом'якшують покарання засудженого - щире каяття та сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання засудженого і правильно дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому колегія суддів можливості застосування до засудженого положення ст.75 КК України не вбачає.

Аргументи апеляції захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 з приводу того, що судом не враховано характеризуючі дані ОСОБА_2 та стан його здоров'я є необґрунтованими, оскільки дану обставину судом першої інстанції враховано в достатній мірі.

Враховуючи викладене, а також те, що обставини, викладені в апеляції захисника-адвоката в повному обсязі враховані судом першої інстанції при призначенні покарання засудженому, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст.362,366 КПК України (в ред.1960 року), п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 без зміни.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області С.В. Яковлєва