Постанова № 32472140, 15.07.2013, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 601/1969/12

Провадження № 1/272/34/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Палазюк В.М.

при секретарі - Поліщук Н.П.

з участю прокурора - Дем»янчука М.С.

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за за ст. 366 ч.1 КК України та ОСОБА_2 за ст.ст. 366 ч.1, 190 ч.2, 358 ч.3 КК України ( в редакції статей до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 07.04.2011 року № 3207-VІ) ,-

ВСТАНОВИВ :

В ході судового слідства захисником підсудного ОСОБА_2 заявлене клопотання, яке підтримав ОСОБА_2, про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, посилаючись на те, що ОСОБА_2 пред»явлено не конкретне обвинувачення, порушене його право на захист.

В обгрунтування свого клопотання зазначає, що справа щодо використання завідомо підробленого документу порушена та пред»явлено обвинувачення за ч.3 ст. 358 та іншими статтями КК України. Однак до статті 358 КК України 07.04.2011 року були внесені зміни, відповідно до яких використання завідомо підробленого документа передбачене ч.4 ст. 358 КК України, але постанову про уточнення кваліфікації дій обвинуваченого слідчий не виніс.

Обвинувачення за ст. 366 ч.1 КК України є також неконкретним, оскільки в ньому не зазначено, які пункти посадової інструкції порушив ОСОБА_2 Зазначаючи про підписання ОСОБА_2 актів виконаних робіт № 1, 2, 4, 5 форми КБ-2 та їх використання, в обвинуваченні не зазначено які конкретно роботи по кожному акту залишились не виконаними. Під час досудового слідства прокурором Житомирської області 05.11.2012 року відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 366 КК України, хоча рішення щодо закриття кримінальної справи за ч.2 ст. 366 КК України за цими ж епізодами відносно вказаної особи було прийняте лише 07.11.2012 року.

Для організації досудового розслідування постановою прокурора від 12.10.2012 року була створена слідча група. В порушення ч.2 ст. 119 КПК України слідчий з даною постановою ОСОБА_2 не ознайомив, що позбавило його можливості використати своє право на відвід.

Підтримуючи своє клопотання захисник зазначив, що в обвинувачення, пред»явлене за ч. 2 ст. 190 КК України включена кваліфікуюча ознака - за попередньою змовою. Однак в справі відсутні інші особи, відносно яких прийнято рішення по даному епізоду, так як і не прийнято рішення відносно осіб, які склали акти форми Н-1, Н-5, при цьому дані акти не визнані в установленому порядку недостовірними. По даному епізоду оглядався автомобіль аналогічний тому, на якому ОСОБА_2, згідно його пояснень, отримав травму, хоч необхідно було оглянути саме автомобіль ОСОБА_2 і перешкод щодо його огляду не було.

Прокурор вважала клопотання таким, що не підлягає задоволенню, вважаючи, що порушень КПК України по справі під час порушення кримінальної справи, та досудового слідства, без усунення яких справа не може бути розглянута судом не вбачається та надала письмові заперечення.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України органи досудового слідства зобов"язані вжити всіх передбачених заходів для всебічного, повного й об"єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини що викривають, так і ті що виправдовують обвинуваченого.

У кримінальній справі щодо ОСОБА_2, органи досудового слідства ці вимоги закону належним чином не виконали, не з"ясували з достатньою повнотою обставини, що мають важливе значення для справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 246, 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення досудового слідства допущені суттєві порушення вимог ст. 22 КПК України, які прийнятими судом мірами під час розгляду справи, усунути виявилося неможливим.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення зокрема і у вчиненні злочину за ч.2 ст. 190 КК України за попередньою змовою, що завдало значної шкоди, тобто без посилання на групу осіб.

Виходячи з положень ст. 28 ч. 2 КК України та кваліфікуючих ознак злочину за ч.2 ст.190 КК України, вказаний злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб тоді, коли в їх здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

В обвинуваченні ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч.2 ст. 190 КК України за попередньою змовою не вказано конкретних обставин попередньої змови до початку вчинення цього злочину, тобто пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення всупереч вимог ст.132 КПК 1960 року є не конкретним та неточним: не вказано коли саме, за яких обставин і з ким відбулась попередня змова.

Як видно із постанови слідчого від 12.08.2011 року про виділення матеріалів із кримінальної справи, слідчим виділені копії документів для вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 з приводу причетності його до вчинення ОСОБА_2 шахрайських дій при заволодінні чужим майном (т.12 а.с.245-246). Лише в ході розгляду справи судом в порядку виконання судового доручення прокурором надана копія постанови слідчого від 16.08.2011 року, якою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 384 КК України 1960 року відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину. Обгрунтування даної постанови не узгоджується із показаннями ОСОБА_3, якими обгрунтовується обвинувачення ОСОБА_2 в обвинувальному висновку.

Цією ж постановою слідчого від 16.08.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4, який здійснював технічний нагляд за виконанням робіт по будівництву дороги та відносно ОСОБА_5, який здійснював нагляд за відповідністю дороги проектній документації, матеріали відносно яких теж були виділені в окреме провадження для прийняття рішення. Відносно них відмовлено в порушенні кримінальної справи в силу малозначності вчиненого діяння.

На час закінчення досудового слідства вказана постанова слідчого від 16.08.2011 року в матеріалах справи була відсутня.

Органами досудового слідства зазначені обставини належним чином не досліджені, не порівняні з іншими фактичними даними по справі, слідство проведено однобічно, що потягло за собою пред"явлення неконкретного обвинувачення ОСОБА_2.

Вказані процесуальні документи могли вплинути на вирішення питання доведеності винності обвинуваченого по всьому об»єму обвинувачення, перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу, обвинувачення не конкретизоване, а неповноту досудового слідства у судовому засіданні усунути неможливо.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК 1960 року може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Крім того для організації досудового розслідування постановою прокурора від 12.10.2012 року була створена слідча група (т.15 а.с.272). В порушення ч.2 ст. 119 КПК України слідчий з даною постановою ОСОБА_2 не ознайомив, що позбавило його можливості використати своє право на відвід, передбачене ст.60 КПК України 1960 року.

За таких обставин, суд вважає, що формулювання неконкретного обвинувачення та порушення вимог ст.ст. 60, 119 ч.2 КПК 1960 року порушує право на захист обвинуваченого, а тому є підстави для повернення справи на додаткове розслідування.

Всі інші підстави, які зазначені в клопотанні захисника, вже заявлялись ним в попередньому судовому засіданні та в ході судового розгляду до початку судового слідства, однак вони були відхилені судом, і думка суду щодо них залишається незмінною.

В ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно вчинити необхідні слідчі дії, що повинні забезпечити всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, в разі необхідності повторно допитати свідків, конкретизувати предявлене обвинувачення, з'ясувати всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, з урахуванням зібраних по справі доказів у їх сукупності, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. 281 КПК України 1960 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за за ст. 366 ч.1 КК України та ОСОБА_2 за ст.ст. 366 ч.1, 190 ч.2, 358 ч.3 КК України ( в редакції статей до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" від 07.04.2011 року № 3207-VІ) повернути на додаткове розслідування прокурору Попільнянського району, Житомирської області.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом семи діб з моменту оголошення.

Суддя:В. М. Палазюк