Рішення № 32470470, 15.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2013 Справа № 920/735/13За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач», м. Конотоп Сумської області

про стягнення 318 148 грн. 21 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - Р.М.Лицько

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

В судовому засіданні, розпочатому 09.07.2013, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.07.2013 до 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість, яка складається з 261 906 грн. 53 коп. основного боргу за поставлений природний газ згідно умов договору № 06/10-2299 ТЕ-29 від 20.12.2010, 34 969 грн. 56 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 532 грн. 64 коп. інфляційних збитків та 3% річних у сумі 20 739 грн. 48 коп.; а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у поданому до суду відзиві № 171 від 07.06.2013 суму заборгованості за поставлений природний газ визнає, несплату пояснює скрутним фінансовим становищем підприємства, несвоєчасною сплатою споживачів (населення) за послуги з теплопостачання. Щодо вимог позивача в частині стягнення пені, у відзиві відповідач просить зменшити її суму з посиланням на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства. Проти вимог позивача в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних відповідач заперечує та зазначає, що стягнення вказаних сум з відповідача не передбачене умовами договору.

В судове засідання 15.07.2013 до господарського суду надійшло клопотання відповідача (вхідний реєстраційний № 9903 від 12.07.2013) про приєднання до матеріалів справи додаткових документів на підтвердження фінансового становища підприємства та доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач просить суд відмовити в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків, зменшити розмір пені та судового збору, або звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі 20.12.2010 був укладений договір на постачання природного газу № 06/10-2299 ТЕ-29, відповідно до умов якого позивач - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зобов'язався передати відповідачеві - ТОВ «Тепловодпостач» протягом січня-квітня 2011 року природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до положень п. 4.1 укладеного договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата у розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач протягом січня-квітня 2011 року передав відповідачеві природний газ на загальну суму 2 182 395,82 грн.

Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011, підписаними повноважними представниками сторін, підтверджується факт отримання відповідачем природного газу на загальну суму 2 182 395,82 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однак, в порушення вказаних положень законодавства та умов договору, відповідачем своєчасно та в повному обсязі не були проведені розрахунки з позивачем за отриманий природний газ, що призвело до утворення заборгованості в сумі 261 906,53 грн. та звернення позивача з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

Враховуючи, що факт заборгованості відповідача повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 261 906, 53 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 34 969,56 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 20 739,48 грн., 532,64 грн. інфляційних збитків.

Умовами укладеного договору (пунктом 7.3.1) сторонами узгоджено, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 договору, він зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо заявлення ним до стягнення з відповідача 34 969,56 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 20 739,48 грн., 532,64 грн. інфляційних збитків.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Беручи до уваги той факт, що фактичний рівень відшкодування населенням вартості послуг з теплопостачання по ТОВ «Тепловодпостач» за 2012 рік склав 94,5%, за І-й квартал 2013 року - 89,4% (згідно довідки Управління статистики у Конотопському районі № 36-113-930 від 12.07.2013), суд вважає такі обставини винятковими, в зв'язку з чим зменшує розмір пені на 45 % та зазначає, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 19 233,26 грн.

Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення з нього сум інфляційних збитків та 3% річних, через те, що це не передбачено умовами договору, вказані заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та аналізом діючого законодавства, за приписами якого вказані суми підлягають відшкодуванню у будь-якому разі особою, яка порушила зобов'язання, незалежно від того, передбачено це умовами договору, чи ні.

Щодо клопотання відповідача про звільнення його від сплати суми судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 вищевказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглянувши подані відповідачем документи на підтвердження його фінансового становища, суд не вбачає такі обставини винятковими та достатніми для звільнення відповідача від сплати судового збору.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо його звільнення від сплати судового збору та згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач» (41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60; код ЄДРПОУ 31589837) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 261 906 грн. 53 коп. основного боргу, 19 233 грн. 26 коп. пені, 3% річних в сумі 20 739 грн. 48 коп., інфляційні збитки в сумі 532 грн. 64 коп., 6 363 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2013.

Суддя В.Л.Котельницька