Рішення № 32470457, 17.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.2013 Справа № 920/1062/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинм'ясо», м. Тульчин, Вінницька область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 40 214 грн. 37 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - представник Коротій О.П., довіреність № 398 від 04.03.2013 року

від відповідача - ОСОБА_1

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 40214 грн. 37 коп. відповідно до договору поставки № 319 від 12.04.2011 року, укладеного між сторонами за даним спором, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 1720 грн. 50 коп.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 05.07.2013 року (вх. № 9611 від 08.07.2013), відповідно до якого останній визнає позовні вимоги частково в розмірі 11 708 грн. 21 коп. та просить суд задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданих ним змін до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі укладено договір поставки № 319 від 12.04.2011 року, відповідно до якого позивач поставляв м'ясопродукти фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в асортименті по ціні, в кількості і в терміни визначені умовами даного договору, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплати вартість поставлених м'ясопродуктів.

Пунктом 3.4 розділу 3 зазначеного договору визначено, що оплата за отриману продукцію має здійснюватись протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ним, відповідно до умов укладеного між сторонами договору свої зобов'язання виконувались належним чином, забезпечуючи відповідача м'ясопродуктами відповідно до його замовлення починаючи з квітня 2011 року по 18 червня 2012 року, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконував не вчасно та не в повному обсязі, в насідок чого станом на 18.06.2012 року заборгованість відповідача по оплаті за поставлені м'ясопродукти склала 40 354 грн. 37 коп.

Відповідач позовні вимоги визнає частково на суму 11 708 грн. 21 коп. та зазначає, що на товарно-транспортній накладній № ТМ-0016332 від 17.05.2012 року на суму 13 762 грн. 10 коп. відсутній підпис відповідача, як особи що отримала товар; на товарно-транспортних накладних № ТМ-0017083 від 23.05.2012 року на суму 2 974 грн. 68 коп. та № ТМ-0018472 від 02.06.2012 року на суму 7 153 грн. 13 коп. не підписувались відповідачем взагалі, а підписані невідомою особою.

Крім наведеного, відповідач у поданому ним до суду відзиві на позов зазначає, що ним отримувалась м'ясопродукція від позивача за товарно-транспортними накладними № ТМ-0018187 від 31.05.2012 року на суму 13 128 грн. 74 коп. та № ТМ-0020459 від 18.06.2012 року на суму 15 219 грн. 47 коп., за якими відповідачем здійснено часткову оплату товару в сумі 16 640 грн.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Розглянувши надані сторонами за даним спором матеріали суд встановив, що факт поставки позивачем товару відповідачеві підтверджується та визнається відповідачем за товарно-транспортними накладними № ТМ-0018187 від 31.05.2012 року на суму 13 128 грн. 74 коп. та № ТМ-0020459 від 18.06.2012 року на суму 15 219 грн. 47 коп., за якими відповідачем здійснено часткову оплату товару в сумі 16 640 грн., що не заперечується позивачем в судовому засіданні та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ «Тульчинм'ясо» № 366 від 12.06.2013 року про проведення заліків коштів, що надійшли від ФОП ОСОБА_1 за період з 14.05.2012 року по 12.06.2013 року за поставлені м'ясопродукти відповідно до зазначених накладних (а.с. 39).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані позивачем в обгрунтування заявлених позовних вимог товарно-транспортні накладні № ТМ-0016332 від 17.05.2012 року на суму 13 762 грн. 10 коп., накладних № ТМ-0017083 від 23.05.2012 року на суму 2 974 грн. 68 коп. та № ТМ-0018472 від 02.06.2012 року на суму 7 153 грн. 13 коп. не приймаються судом як належні та допустимі докази факту здійснення поставки товару позивачем, оскільки на товарно-транспортній накладній № ТМ-0016332 від 17.05.2012 року на суму 13 762 грн. 10 коп. відсутній підпис особи що отримала товар, а товарно-транспортні накладні № ТМ-0017083 від 23.05.2012 року на суму 2 974 грн. 68 коп. та № ТМ-0018472 від 02.06.2012 року на суму 7 153 грн. 13 коп. в графі «отримав» здійснено підпис невідомою особою, а не відповідачем особисто, як визначено за умовами укладеного між сторонами договору поставки № 319 від 12.04.2011 року та додатку № 1 до нього (а.с. 9-13).

Крім того, наданий позивачем акт звірки по рахунку 361 (станом на 01.04.2012 року) між ТОВ «Тульчинм'ясо» та ФОП ОСОБА_1 за перший квартал 2012 року, суд також не вважає належним та допустимим доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки у названому акті звірки не враховано часткову сплату боргу з боку відповідача в розмірі 16 640 грн., а також підписано даний акт з боку позивача головним бухгалтером та скріплено печаткою ТОВ «Тульчинм'ясо», а з боку відповідача здійснено підпис головного бухгалтера без зазначення ініціалів та прізвища особи, яка здійснила такий підпис.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт заборгованості відповідача за отриманий товар підтверджується наявними в матеріалах справи доказами лише на суму 11 708 грн. 21 коп., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 11 708 грн. 21 коп. заборгованості за поставлений товар за товарно-транспортними накладними № ТМ-0018187 від 31.05.2012 року та № ТМ-0020459 від 18.06.2012 року на підставі приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» та статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинм'ясо» (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Желюка, буд. 22, кв. 18, код 33125301) 11 708 грн. 21 коп. заборгованості та 500 грн. 84 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2013 року.

Суддя М.С. Лущик