Рішення № 32470441, 31.08.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

31.08.2010р. Справа № 14/135

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз", вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про повернення орендованого майна (ціна позову 17424,00 гривень)

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Смірнов О.І., дов. № 5 від 21.01.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_1, підприємець

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про повернення орендованого за договором оренди балонів № 5 від 05.04.2007 р. майна, а саме: 66 (шістдесяти шести) штук кисневих балонів загальною вартістю 17424,00 гривень.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України. Повне рішення складене та підписане відповідно до вимог ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 06.09.2010 р.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти заявлених позивачем вимог не заперечує, але повідомив суд про те, що повернути орендоване майно - 66 (шістдесяти шести) штук кисневих балонів загальною вартістю 17424,00 гривень - він не має можливості, оскільки, згідно поданої ним суду довідки № 3896 від 30.08.2010 р. Чутівського РВ ГУМВС України в Полтавській області, вуглекислі балони загальною кількістю 90 штук, серед іншого майна, були викрадені з місця їх зберігання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 05 квітня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз", м. Полтава (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, смт. Чутове (надалі Відповідач) було укладено договір № 5 оренди балонів (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець (Позивач у справі) зобов'язується передати, а Орендар (Відповідач у справі) прийняти в тимчасове користування балони під технічні гази, надалі Майно, у кількості і за номенклатурою згідно Акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору і підписується уповноваженими особами.

Згідно із п. 3.2. Договору передача Майна у оренду здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.

05.04.2007 р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна (балонів).

Відповідно до п. 5.1. Договору Майно вважається переданим Орендарю (Відповідач у справі) з моменту підписання Акту приймання-передачі. Строк оренди складає один рік від дня прийняття орендованого майна по Акту приймання-передачі.

Згідно із п. 3.5. Договору по закінченню строку оренди Майно повертається Орендодавцю (Позивач у справі) по Акту приймання-передачі.

18.05.2009 р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі, яким підтверджено факт повернення частини балонів в кількості 94 (дев'яносто чотири), а саме: кисневі - 70 (сімдесят) штук; вуглекислотні - 24 (двадцять чотири). Неповернутих - 66 (шістдесят шість) штук.

Взяті на себе за Договором зобов'язання Відповідач у визначений строк не виконав, орендовані балони в кількості 66 (шістдесят шість) штук не повернув.

17.05.2010 р. за вих. № 47 Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія № 1 із вимогою повернути 66 (шістдесят шість) кисневих балонів, але останній на неї не зреагував, орендоване майно не повернув.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення основна Відповідача не повернув Позивачу 66 (шістдесят шість) штук кисневих балонів. Вказане майно Позивач просить повернути на свою користь.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно із ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Після виходу із нарадчої кімнати суд приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та зобов'язати Відповідача повернути орендоване за договором № 5 оренди балонів від 05.04.2007 р. майно, а саме: 66 (шістдесят шість) штук кисневих балонів на користь Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 174,24 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані матеріали та докази, які містяться у справі, в їх сукупності, керуючись законом і статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, після виходу із нарадчої кімнати, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), р/р НОМЕР_2 в ПОФ АППБ "Аваль", МФО 380805, повернути орендоване за договором № 5 оренди балонів від 05.04.2007 р. майно, а саме: 66 (шістдесят шість) штук кисневих балонів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз", ідентифікаційний код 33574251 (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008, р/р 260052741201 в філії ПРУ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Полтава, МФО 331832.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), р/р НОМЕР_2 в ПОФ АППБ "Аваль", МФО 380805, повернути орендоване за договором № 5 оренди балонів від 05.04.2007 р. майно, а саме: 66 (шістдесят шість) штук кисневих балонів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз", ідентифікаційний код 33574251 (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008, р/р 260052741201 в філії ПРУ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Полтава, МФО 331832, витрати по сплаті державного мита в розмірі 174,24 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 06.09.2010 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.