Рішення № 32470403, 15.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 р. Справа № 914/2426/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів

до відповідача: Військової частини А-2166, с. Липники

про: стягнення 6 350,93 грн.

Суддя О. Долінська

При секретарі Н.Вашкевич

За участю представників:

позивача: Федоров Є.Ю. - дов. №1234 від 20.02.2012 р.,

відповідача: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Військової частини А2166 про стягнення 6 350,93 грн. Ухвалою від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку від 26.12.2006 р., не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги, внаслідок чого виникла основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.05.2013 р. в сумі 6 350,93 грн., в тому числі 6 299,36 грн. - основна заборгованість, 36,84 грн. - пеня та 14,73 грн. - 3% річних.

В судове засідання 15.07.2013 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

В судове засідання 15.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. У визначеному законом порядку не заперечив проти позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

26.12.2006 р. між ВАТ "Укртелеком" в особі заступника директора з питань маркетингу і продажу послуг філії «Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком» діючого на підставі Довіреності №37 від 10.01.2006 р. (далі - "Позивач") та Військовою частиною А-2166 було укладено договір №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору споживач (відповідач у справі) здає, а Виконавець (позивач у справі) приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за Актом приймання - передачі (додаток №1) засоби і споруди зв'язку, згідно з паспортом (Додаток №2-Додаток №2/8) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Відповідач за актом приймання - передачі засобів і споруд зв'язку згідно з паспортом прийняв кабельні лінії зв'язку.

До даного договору вносились зміни і доповнення додатковими угодами №1 від 01.06.2009 р., №2 від 01.02.2010 р., №3 від 01.10.2010 р., №4 від 01.11.2010 р. з відповідними додатками, що підписані сторонами.

Згідно п. 2.1.2 вказаного Договору, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості майна.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість технічного обслуговування засобів зв'язку Споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозвязку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводиться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідач розрахунки за надані послуги у період з березня 2013 року - травень2013 року не проводив, чим порушив умови укладеного договору.

У період з березня 2013 р. - квітень 2013 року основна заборгованість за експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача перед позивачем становить 9 466,30 грн.

Відповідач частково оплатив заборгованість за березень - 2013 р. у сумі 3 166,94 грн., так як, платіжним дорученням №U13081 від 02.01.2013 р. перерахував позивачу 40 843,70 грн. згідно роз'яснення державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ від 21.09.2012 р. на виконання наказу господарського суду Львівської області, з яких 3 166,94 грн. були надлишково перераховані відповідачем позивачу і позивач зарахував їх, як часткову оплату послуг за березень 2013 р. по Договору №2947-8 від 26.12.2006 р. Це не заперечувалось і стверджувалось в усній формі представником відповідача в судовому засіданні 02.07.2013 р.

28.01.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №48/06 від 28.01.2013 р. з проханням погасити заборгованість по договору №2947-8 від 26.12.2006 р.

Відповіді відповідач не надав, борг не погасив.

Окрім цього, виходячи з вимог позовної заяви та доданих розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 36,84 грн. - пені та 14,73 грн - 3% річних. Таким чином, загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 6 350, 93 грн. нарахованих станом на 31.05.2013 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

26.12.2006 р. між ВАТ "Укртелеком" в особі заступника директора з питань маркетингу і продажу послуг філії «Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком» діючого на підставі Довіреності №37 від 10.01.2006 р. (далі - "Позивач") та Військовою частиною А-2166 було укладено договір №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку (далі - Договір).

До даного договору вносились зміни і доповнення додатковими угодами №1 від 01.06.2009 р., №2 від 01.02.2010 р., №3 від 01.10.2010 р., №4 від 01.11.2010 р. з відповідними додатками, що підписані сторонами.

17.06.2011 р. за №10741050063006797 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства «Укртелеком» (протокол №8 від 14.06.2011 р.) шляхом викладення Статуту Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в новій редакції.

Згідно п. 1.1. Статуту, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Як вбачається з п.1.2. даного Статуту, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства «Утел» відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Як передбачено п. 1 Договору із наступними змінами і доповненнями, внесеними додатковими Угодами №1,2,3,4 до договору споживач приймає на експлуатаційно-технічне ослуговування за актом приймання - передачі засоби і споруди зв'язку, згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно- технічною організацією.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору ВАТ "Укртелеком" в особі заступника директора з питань маркетингу і продажу послуг філії «Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком» діючого на підставі Довіреності №37 від 10.01.2006 р. (далі - "Позивач") та Військовою частиною А-2166, було підписано акти приймання - передачі засобів і споруд зв'язку та обладнання зв'язку між сторонами Договору.

Згідно п. 2.1.2 вказаного Договору, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості майна.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість технічного обслуговування засобів зв'язку Споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводиться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідач порушив своє зобов'язання щодо сплати за надані послуги за березень 2013 р. - квітень 213 р. та лише частково здійснив її оплату за договором в сумі 3 166,94 грн. так як, платіжним дорученням №U13081 від 02.01.2013 р. перерахував позивачу 40 843,70 грн. згідно роз'яснення державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ від 21.09.2012 р. на виконання наказу господарського суду Львівської області, з яких 3 166,94 грн. були надлишково перераховані відповідачем позивачу і позивач зарахував їх, як часткову оплату послуг за березень 2013 р. по Договору №2947-8 від 26.12.2006 р. Внаслідок цього виникла основна заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 6 299,36 грн., що включає в себе заборгованість за період з березня 2013 р. по квітень 2013 р.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи, що позивачем надано суду докази належного виконання обов'язку щодо надсилання відповідачу рахунків, та що відповідачем не надано доказів погашення наявної заборгованості за договором оренди, суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу підлягає до задоволення у повному обсязі в сумі 6 299,36 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено п. 3.5 Договору у разі невиконання пункту 2.1.2 Договору Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, а тому позивач просить стягнути 36,84 грн. пені станом на 31.05.2013 р.

Окрім цього, згідно поданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 14,73 грн - 3% річних.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач 27.06.2013 р. подав клопотання про зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) на 80% , оскільки військова частина А2166 є бюджетною організацією, а нарахована сума штрафних санкцій не передбачена в кошторисі Міністерства оборони України.

ВІдповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з приписів п.3.17.4. Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи,

питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка

підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3

статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно

оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів

сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання,

причини (причин) неналежного виконання або невиконання

зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків

порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної

неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони

(в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання

зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його

наслідків) тощо.

Однак, відповідач не довів поданими доказами винятковість випадку, який би слугував підставою для зменшення судом розміру неустойки (пені). А відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) на 80%.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 36,84 грн - 3% річних є обґрунтованими та підлягають до стягнення у повному обсязі.

Суд бере до уваги також письмові та усні пояснення представника відповідача про визнання позовних вимог в повному обсязі і підписаний із його сторони акт звірки взаєморозрахунків по Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами у справі, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі в сумі стягнення з відповідача на користь позивача 6 299,36 грн. - основного боргу, 36,84 грн. - пені та 14,73 грн - 3% річних.

Судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 1720,50 грн., так як даний спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А-2166 (адреса: 81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липиники, Ідентифікаційний код: 08137796) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, Ідентифікаційний код: 16479714) - 6 299,36 грн. - основного боргу, 36,84 грн. - пені , 14,73 грн - 3% річних та 1720,50 грн - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2013 р.

Суддя Долінська О.З.