Рішення № 32470387, 15.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 р. Справа № 914/1969/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро», м. Херсон

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Радехівський район, Львівська область

про стягнення боргу у розмірі 1 114 250, 00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Грабовська І.В.. - представник за довіреністю від 01.06.2013р.;

Від відповідача: Квітка Ю.М. - представник за довіреністю від 02.01.2013р.

На розгляд до господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» подано позов до Приватного акціонерного товариства «Галичина» про стягнення боргу у розмірі 1 114 250, 00 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 06.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 1 114 250,00 грн.

В судове засіданні представник відповідача не заперечив заявлені позовні вимоги, доказів повної або часткової оплати боргу та письмового відзиву не подав.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

08.08.2011р. між ТзОв «Данон Дніпро» (покупець за договором, позивач у справі) та ПрАТ «Галичина» (продавець за договором, відповідач у справі) було укладено договір купівлі - продажу №1 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) СОМ (сухе обезжирене молоко) та масло селянське вагове (надалі-Товар) згідно товарних накладних, покупець - прийняти даний Товар та здійснити його оплату згідно умов Договору.

На виконання умов Договору, було поставлено товар загальною вартістю 3160 000,00грн., що підтверджується видатковим накладними №№ ГА00001378- ГА00001384 (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні),

Відповідно до п.8.3. Договору строк дії договору закінчується 31.05.2012р.

31.05.2012р. додатковою угодою до Договору купівлі - продажу №1 сторони продовжили строк дії його до 31.12.2012р.

Відповідно до Додаткової угоди від 22.08.2012р. до Договору, сторони домовились, що покупець повертає продавцю частину придбаного згідно Договору товару, а саме сухе знежирене молоко на загальну суму 1 114 250,00 грн., що підтверджується накладною на повернення № ВП-00000169 від 22.08.2012р. на суму 881 750,00 грн. та № ВП-0000187 від 31.08.2012р. на суму 232 500,00 грн.

Згідно із. п.2 Додаткової угоди від 22.08.2012р. продавець зобов'язаний повернути покупцю гроші в сумі 1 114 250,00 грн. у строк до 31.12.2012р. згідно графіку.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо повернення позивачу коштів не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 114 250,00 грн., яка відповідачем не заперечується.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення 1 114 250,00 грн. заборгованості, що виникла в наслідок не повернення коштів за Договором є підставною та підлягає задоволенню, та не заперечуються відповідачем.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 610-612, 626, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вулиця Б.Хмельницького, будинок 120; ідентифікаційний код юридичної особи 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» (73008, Херсонська область, місто Херсон, Бериславське шосе, будинок 37; ідентифікаційний код юридичної особи 31489175) 1 114 250,00 грн. - основного боргу та 22 285,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.