Рішення № 32470366, 25.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7329/13 25.06.13

За позовомПублічного акціонерного товариства банку «Контракт»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг»Пророзірвання договору лізингу та зобов'язання повернути майно

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Білик О.А. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору фінансового лізингу № 22/2009 основних засобів (обладнання) від 01.12.2009р. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг» повернути предмет лізингу.

Ухвалою суду від 17.04.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2013р.

13.06.2013р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із знаходженням представника відповідача у відрядженні, про що були надані відповідні докази.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 25.06.2013р.

25.06.2013р. Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 17.04.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 23.05.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 17.04.2013р. та від 23.05.2013р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Продінторг": 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15-А. Дані ухвали суду від 17.04.2013р. та від 23.05.2013 були вручені уповноваженому за довіреністю „Балюта".

Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (ухвали господарського суду від 13.06.2013р.), повернутий органами зв'язку з позначкою „вручено" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи на прохання відповідача відкладався, за клопотанням Позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 р. між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДІНТОРГ» було укладено Договір №22/2009 фінансового лізингу основних засобів (обладнання), згідно якого Відповідачу було надано у фінансовий лізинг рухоме майно - обладнання відповідно до Договору лізингу, вартістю 17 112 000,00 грн., строком до 30 вересня 2014 року із сплатою лізингових платежів згідно встановленого графіку (з урахуванням додаткових договорів №№ 1-3 до Договору лізингу).

Відповідно до розділу 2 Договору лізингу відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі згідно з Додатком № 2 до Договору лізингу (з урахуванням Додаткових угод №№ 1-3).

Суду доведено, що починаючи з грудня 2009 року Відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання по Договору лізингу, а саме порушено терміни сплати лізингових платежів, обумовлені розміром 2 Договору лізингу.

Відповідно до п. 9.4 Договору лізингу у випадку якщо Лізенгоодержувач (Відповідач) не здійснив сплати лізингового платежу з урахуванням належної дати сплати, Лізингодавець (Позивач) має право відмовитися від цього договору згідно з чинним законодавством України та вимагати повернення Предмету лізингу від Лізингоодержувача (Відповідача).

28 вересня 2012 року Позивач надіслав повідомлення-вимогу про розірвання договору та повернення предмету лізингу, яке було вручено Відповідачу 25.10.2012р. Станом на 12.04.2013 року предмет лізингу Позивачу не повернуто.

В жовтні 2012 року Позивачем було подана позовна заява про стягнення заборгованості на частину лізингових платежів (в частині несплаченої винагороди лізингодавця) за Договором лізингу на суму 5 161 600,00 грн.. А в іншій частині лізингових платежів Позивач залишив за собою право вимагати повернення предмету лізингу. Відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання договору лізингу недійсним.

21.02.2013 Господарським судом міста Києва позовну заяву Позивача було задоволено та стягнуто з Відповідача заборгованість по лізинговим платежам в частині винагороди на суму 5 161 600,00 грн., а в задоволенні зустрічного позову Відповідача було відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили. Договір №22/2009 фінансового лізингу основних засобів (обладнання) визнано дійсним.

Відповідно до договору лізингу та додатку №2 до договору лізингу (з урахуванням Додаткових угод №№ 1-3) лізинговий платіж включає в себе суму, яка відшкодовує частину вартості Предмету лізингу та винагороду Лізингодавця (Позивача).

За розрахунком Позивача, станом на 12 квітня 2013 року заборгованість Відповідача із сплати лізингових платежів складала 17 112 000,00 грн., яка включає в себе:

- несплачене відшкодування вартості предмету лізингу - 11 129 700,00 грн.;

- несплачена винагорода лізингодавця - 5 161 600,00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року.

Відповідно до п.9.3. Договору лізингу у випадку вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача будь-яким способом, у т.ч. припинення або розірвання даного договору, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Всі лізингові платежі, нараховані на дату вилучення предмету лізингу відповідно до додатку №2 договору повинні бути сплаченні лізингоодержувачем до моменту вилучення предмету лізингу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року було задоволено позовні вимоги Позивача на частину лізингових платежів (в частині несплаченої винагороди лізингодавця) за Договором лізингу (на суму 5 161 600,00 грн., а в іншій частині Позивач вимагає повернення предмету лізингу в рамках даної позовної заяви.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував лізингові платежі.

Відповідно до п. 7.1. Договору лізингу протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю Лізингодавця.

За твердженням Позивача, згідно п. 9.4 договору у випадку, якщо Лізингоодержувач не здійснив сплати лізингового платежу з урахуванням належної сплати, Лізингодавець (Позивач) має право відмовитися від цього Договору згідно з чинним законодавством України та вимагати повернення Предмета лізингу від Лізингоодержувача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до договору лізингу (п. 9.4 договору), у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснив сплати лізингового платежу з урахуванням належної дати сплати, лізингодавець має право відмовитися від цього договору та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача.

Матеріалами справи доведено, що 28 вересня 2012 року Позивач надіслав повідомлення-вимогу про розірвання договору та повернення предмету лізингу, яке було вручено Відповідачу 30.10.2012р. Однак, станом на час розгляду справи предмет лізингу Позивачу не повернуто.

За розрахунком Позивача, станом на 12.04.2013р. заборгованість відповідача із сплати лізингових платежів складала 17 112 000 грн., а саме 11 129 700,00 грн. несплаченого відшкодування вартості предмету лізингу та 5 161 600,00 грн. несплачену винагороду лізингодавця, що підтверджується рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2013р.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України відповідач на момент звернення Позивача до суду не сплачував лізингові платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості на момент звернення Позивача до суду, суду не надано.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З встановлених обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору фінансового лізингу № 22/2009 основних засобів (обладнання) від 01.12.2009р., а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до п.9.3. договору лізингу у випадку вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача будь-яким способом, у т.ч. припинення або розірвання даного договору, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Всі лізингові платежі, нараховані на дату вилучення предмету лізингу відповідно до додатку №2 договору повинні бути сплачені лізингоодержувачем до моменту вилучення предмету лізингу.

Відповідно до ч. І ст. 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг» повернути предмет лізингу, визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір фінансового лізингу № 22/2009 основних засобів (обладнання) від 01.12.2009р. укладений між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 19361746) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продінторг» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15-А, код ЄДРПОУ 30265427)

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінторг» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15-А, код ЄДРПОУ 30265427) повернути Публічному акціонерному товариству Банку «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 19361746) предмет лізингу - наступне обладнання:

№ Найменування ТоваруІнвентарний номер ЛізингодавцяЗаводський номерКраїна та рік виготов ленняВиробник1Комплект (пресформа) для термоформовочної машини KTR6 07O,50000109відсутнійАвстрія, 05.2008 Р-Mould&Matic2Комплект (пресформа) для термоформовочної машини KTR 6 093,60000110відсутнійАвстрія, 04.2008 Р-Mould&Matic3Комплект (пресформа) для термоформовочної машини KMD780000111відсутнійПольщаFFK Moulds4Комплект (пресформа) для термоформовочної машини KMD780000112відсутнійПольщаFFK Moulds5Пристрій комплектного розподілення та управління ТУ У 31.2-31170127-001-2004000010609147Україна, 2008 рікTOB «Екстрім»6Компактний охолоджувач рідини (чиллер)ЕВНУ-210.1000010808-2628/2Туреччи на, 2008 рікERBAY7Компактний охолоджувач рідини (чиллер)ЕВНУ-210.1000010708-2628/1Туреччи на, 2008 рікERBAYСтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 15-А, код ЄДРПОУ 30265427) на користь Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 19361746) 2300 (дві тисячі триста) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.07.2013р.