Рішення № 32470257, 15.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.13р. Справа № 904/1184/13-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "Елін-2007", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 61 326 грн. 07 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Порозов М.М. - представник, дов. від 12.04.2013р. №72;

від відповідача: Ковтуненко С.А. - керівник, наказ №4 від 20.10.10р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Елін-2007" (далі - відповідач) суму 61 200,00 грн. вартості товару, що не відповідає замовленому та 126,07 грн. заборгованості за зберігання товару, а всього 61 326,07 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 12-0541-02 від 05.03.12р.

Позовні вимоги вмотивовані невідповідністю поставленого товару умовам укладеного між сторонами договору.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що позивач прийняв товар, у тому числі за якістю, проте лише через тиждень ініціював повторне не передбачене чинним законодавством додаткове приймання товару. Крім того, експертна установа, що проводила дослідження стрічки за ініціативою позивача, не має відповідної компетенції, кваліфікації, рівня акредитації і обладнання необхідних для досліджень. Також, відповідач посилається на висновок по результатам випробування в лабораторії митниці (а.с.74-77, т.І), згідно якого поставлений товар відповідає ТУ і ГОСТам. За викладених обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.06.13р. по 13.06.13р., з 13.06.13р. по 04.07.13р., з 04.07.13р. по 10.07.13р. згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.03.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 12-0541-02 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати ізоленту, погодженими партіями. Кількість, номенклатура, ціна й строки поставок товару визначені у Специфікаціях, прикладених до Договору, які складають його невід'ємну частину (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Специфікації №2, позивач здійснив 100% передплату товару на суму 223 140,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 18, т.І).

Поставлений товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем:

- по кількості - згідно з даними, зазначеними у товаросупровідних документах;

- по якості - відповідно до сертифіката якості виробника або іншому документу, що підтверджує якість товару (п.4.3 Договору).

Пунктом 4.6 Договору сторони погодили, що у випадку поставки постачальником товару неналежної якості і/або товару, який відрізняється по яких-небудь параметрах від замовленого, і/або товару, що має які-небудь недоліки або невідпорного умовам договору (відсутня тара, маркування, неправильне транспортування та ін.) покупець приймає його на відповідальне зберігання на строк не більше 1 (одного) місяця для визначення правових наслідків у відповідності зі ст. 678 ЦК України. При подальшому знаходження товару на зберіганні (понад один місяць) і не вирішенні питання про розпорядження ним, постачальник зобов'язаний оплатити покупцеві 1% від суми поставки товару в день за кожний наступний день зберігання товару до вирішення питання.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якість товару, що поставляється і оформлення повинні відповідати ДСТУ або ТУ, зазначеним у прикладних специфікаціях. Якщо поставлений товар виявиться дефектним або не буде відповідати умовам договору, покупець вправі відмовитись від приймання товару, або зажадати від постачальника відповідного зниження ціни або його заміни, при цьому всі видатки, пов'язані із заміною товару несе постачальник. Приймання товару по якості й кількості здійснюється покупцем відповідно до Інструкцій про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й кількості П-6, П-7 (п.п.5.1, 5.2, 5.3 Договору).

Згідно видаткової накладної №82 від 14.05.13р. відповідачем, на виконання умов Договору, було поставлено позивачу товар.

При додатковому прийманні продукції в кількості 300 кг. на загальну суму 61 200,00 грн. позивачем було виявлено, що в коробках з бірками «стрічка слюдинітова ЛСК-СС0,15х 20 мм» фактично знаходиться «стрічка слюдинітова ЛСЄП 934-Тпл 0,1х20мм».

23.05.12 р. Актом про фактичну комплектність продукції № 39/014р (а.с.20) було встановлено невідповідність виконання підкладки. Стрічка ЛСК-С має дві скляні підкладки, за фактом є одна скляна підкладка. Продукцію взято на відповідальне зберігання.

05.07.12р. представниками позивача та відповідача відібрані зразки «стрічка слюдинітова ЛСК-СС д=0,15 х 20мм» для виявлення характеристик, про що складено двохсторонній акт від 05.07.12р.

Проведення випробувань доручено орендному підприємству Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів й фольгових діелектриків Випробувальна лабораторія електроізоляційних матеріалів (ОП НДІЕІМ).

За результатами проведених випробувань виявлено, що у складі наданого зразка стрічки слюдинітової є плівка поліетилентерифталатна та склотканина. Марка наданого зразка стрічки слюдинітової не відповідає зазначеній у листі марки стрічки ЛСК-СС 0,15 х 20 мм СТ ТОО 28054948-006-2007, що зафіксовано в протоколі №1 від 11.07.12р.

01.08.12р. позивачем направлено на адресу відповідача лист з вимогою розпорядитись продукцією, яка не відповідає замовленій.

Відповідач листом від 07.08.12р. за вих. №28/01 відмовився від результатів випробувань, посилаючись на відповідність результатів технічним умовам, а також вказуючи, що ОП НДІЕІМ не має атестації на проведення даних випробувань.

21.09.12р. на адресу відповідача направлена претензія №2 від 20.09.12р. з вимогою повернути суму попередньої оплати за товар, який не відповідає за своїми якостями замовленому. У відповіді на претензію відповідач відмовив у поверненні передплати за поставлений товар, з огляду на те, що в протоколі №1 від 11.07.12р. та акті № 55/014р від 20.07.12р. не вказано причини невідповідності продукції, що випробувалась. Також відповідач зазначає, що ОП НДІЕІМ не має атестації на проведення даних випробувань.

Оскільки лист та претензію позивача відповідач залишив без задоволення, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість поставленого товару, що не відповідає замовленому, на суму 61 200,00 грн.

Разом з тим, на підставі п.4.6 Договору, позивач просить стягнути з відповідача суму 126,07 грн. за зберігання товару.

За викладених обставин, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 61 326,07 грн., що і є предметом спору у даній справі.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Між тим, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.3 Договору приймання товару за якістю та кількістю проводиться відповідно до Інструкцій про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання за якістю і кількістю П-6, П-7.

Згідно п. 6 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю й комплектністю на складі отримувача проводиться в наступні строки: при місцевій поставці - не пізніше 10 днів.

Пунктом 14 Інструкції П-7 передбачено, приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться у відповідності зі стандартами, технічними умовами, мовними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо.

У відповідності до п. 16 зазначеної Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні та супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції П-7), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

При місцевій поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акта являються обов'язковими.

Відповідачем було здійснено поставку продукції 14.05.12р., що підтверджується видатковою накладною № 82 від 14.05.12р.(а.с.16, т.І), приймання продукції з представником відповідача відбулось 23.05.12р., тобто, в строки, передбачені п. 6 Інструкції П-7, про що складено акт № 39/014р від 23.05.12р. (а.с.22, т.І).

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що приймання спірної продукції проведено сторонами відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства

Посилання відповідача на те, що спірна продукція відповідає вимогам ТУ та ГОСТам відхиляється судом, оскільки дослідивши матеріали справи та результати випробувань, викладені у протоколі №1 від 11.07.12р. (а.с.24, т.І), судом встановлено, що поставлена стрічка не є стрічкою слюдинітовою ЛСК-СС т. 0,15x20 мм та за своїми якісними характеристиками не відповідає нормам СТ ТОО28054948-006-2007 (а.с.79-84, т.І).

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на висновок Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів № 18-364 від 28.04.12р.(а.с. 74-77, т.І).

Суд вказує, що зазначений висновок зроблений Дніпропетровською службою з експертного забезпечення митних органів з метою визначення коду товару.

Метод, обраний для проведення дослідження з метою визначення коду товару, органолептичний, тобто, за допомогою органів почуттів (консистенція, колір, зовнішній вигляд тощо), про що зазначено у висновку № 18-364 від 08.04.12р.

Таким чином, зазначений висновок Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів може підтверджувати лише відповідність товару, що ввозиться, товару, що декларувався.

Висновок Випробувальної лабораторії електроізоляційних матеріалів, підтверджує проведення випробувань саме на відповідність поставленої продукції, обумовленій Договором.

Також, зауваження відповідача відносно того, що випробувальна лабораторія не атестована на проведення випробувань матеріалів промислового призначення і, відповідно, не має права проводити дані випробування та давати офіційні висновки є хибними, оскільки зазначена лабораторія має належним чином оформлене свідоцтво про атестацію, видане ДП «Сумистандартметрологія» (а.с.25, т.І).

Окрім того, відбір проб для проведення випробувань продукції здійснювався в присутності обох сторін та в акті від 05.07.13р. сторонами, без будь яких заперечень та зауважень, була погоджена установа, яка буде здійснювати відповідні дослідження (а.с.23, т.І).

Разом з тим, в судовому засіданні, яке відбулося 04.06.13 р., постало питання щодо можливості проведення судової експертизи. Однак у письмових поясненнях відповідача (а.с.19, т.ІІ), з якими погодився позивач, зазначено, що результати експертного дослідження можуть бути недостовірними у зв'язку із закінченням 20.08.12р. гарантійного строку зберігання продукції згідно технічних умов на продукцію.

Таким чином, суд позбавлений можливості призначити судову експертизу у даній справі, оскільки висновки судової експертизи можуть бути недостовірними.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Елін-2007" (51925, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Прохідний Тупик, буд. 2, офіс 9 Г; ЄДРПОУ 35577263) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.Кірова, 18 б; ЄДРПОУ 05393043) суму 61 200, 00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті грн. 00 коп.) основного боргу, 126,07 грн. (сто двадцять шість грн. 07 коп.) вартості зберігання товару, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 16.07.2013р.