Рішення № 32470143, 11.07.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1887/13-ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Головного управління юстиції міста Києва, Комунальне підприємство "Нивки" про виділ у натурі частки квартири, зобов'язання відкрити окремий особливий рахунок,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про виділ у натурі частки квартири.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 листопада 2011 року позивачці та ОСОБА_3 була подарована двокімнатна квартира АДРЕСА_1. На даний час в квартирі проживає ОСОБА_3 з дружиною та дитиною.

Посилаючись на те, що проживання в квартирі з ОСОБА_3 та його дружиною неможливе, оскільки вони створили умови, які в свою чергу унеможливлюють її знаходження у спірній квартирі, вона змушена орендувати житло, просила виділити у натурі частку квартири АДРЕСА_1, а саме кімнату загальною площею 15 кв. м. з можливістю вільного користування іншими приміщеннями - кухнею, коридором, туалетом, ванною та зобов'язати третю особу зареєструвати її право на частку квартири.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року було замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_2.

Посилаючись на вищевикладені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивачка просила виділити у натурі частку спірної квартири, а саме кімнату, загальною площею 15 кв.м., з можливістю вільного користування іншими приміщеннями - кухнею, коридором, туалетом, ванною; зобов'язати КП "Нивки" розділити особливі рахунки та надати окремий рахунок ОСОБА_1, зобов'язати Реєстраційну службу міста Києва Головного управління юстиції внести в Єдиний реєстр прав власності фізичних осіб та видати їй необхідні правовстановлюючі документи.

У судовому засіданні позивачка та представник позивача уточнені вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Позивачка пояснила, що спірна квартира була подарована їй та ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 19 листопада 2011 року. На даний час в квартирі проживає ОСОБА_3 зі своєю сім'єю. Зазначила, що не бажає, щоб квартира перебувала у спільній власності з ОСОБА_3, а тому просить виділити будь-яку кімнату із двох для подальшого продажу, оскільки кімнати приблизно рівноцінні. Грошову компенсації за її частину кватири позивачка оцінює у 35 тис. дол. США.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що відповідачка не чинить перешкод ОСОБА_1 у користуванні її власністю, на даний час в спірній квартирі склався порядок користування житловими приміщеннями. Крім того, зазначила, що позивачем та її представником не надано доказів про можливість виділення частки позивача та виділення сторонам ізольованих приміщень з самостійними виходами, як це передбачено чинним законодавством.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини поважності неявки суду не повідомили. Від Київського БТІ надійшли заперечення, в яких вони просять відмовити в задоволенні позову (а.с. 61-62), а КП "Нивки" просять розглядати справу у відсутність їх представника.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачці та ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 19 листопада 2011 року була подарована в рівних долях квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно договору дарування 1/2 частини квартири від 10 грудня 2011 року ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Відповідно до технічного паспорта на спірну квартиру, виданого у 2011 році, квартира АДРЕСА_1 має житлову площу 29,5 кв.м., складається з двох кімнат 14, 9 кв.м. та 14,6 кв.м. (а.с. 50-52).

Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

За статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників, яки

Таким чином, виділ у натурі частки із майна, що є об`єктом спільної часткової власності, може мати місце лише у випадку, якщо частка, яка підлягає виділу, після цього не втратить своїх властивостей і основного призначення.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Предметом даного спору є виділ частки в натурі, а для визначення можливості виділу в натурі частини квартири повинні бути надані висновок спеціалізованої організації щодо технічної можливості виділення частки у натурі та висновок щодо дійсної вартості спірного майна на час розгляду справи для визначення грошової компенсації.

У судовому засіданні на підставі ст. 10 ЦПК України сторонам неодноразово було роз'яснено право заявити клопотання про призначення експертизи, однак сторони, користуючись наданими їм процесуальними правами, не вважали за необхідне призначати у даній справі судову будівельно-технічну експертизу на предмет можливості або неможливості проведення виділу в натурі частини квартири по даній справі та технічної експертизи щодо вартості спірного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки не було надано належних доказів щодо можливості виділу в натурі частини квартири та доказів щодо вартості спірного майна для визначення грошової компенсації, спірна квартира є неподільною річчю, тобто її не можна поділити без втрати її цільового призначення, тобто на даний час вирішити питання про виділ частки майна в натурі без висновку судової будівельно-технічної експертизи неможливо, крім того кімната площею 15,1 кв.м, яку просить виділити в натурі позивачка згідно технічного паспорту у спірній квартирі взагалі відсутня, суд вважає, що позовні вимоги про виділ частки майна в натурі не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог щодо відкриття окремого рахунку суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині з таких підстав

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

За правилами ст. 33 ЦПК України заміна відповідача на належного або залучення особи в якості співвідповідача відбувається виключно за клопотанням позивача.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем відповідачем по справі зазначено ОСОБА_2, при цьому позовні вимоги заявляються до третьої особи, а саме - Комунального підприємства «Нивки», який не є відповідачем по справі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні, не скористалася правом, передбаченим ст. 33 ЦПК України щодо заміни відповідача на належного або залучення особи в якості співвідповідача, а наполягала на задоволенні заявлених позовних вимогах.

Оскільки ЦПК України не передбачає можливості пред'явлення будь-яких вимог до учасника, який має процесуальний статус третьої особи, суд приходить до висновку, що підстави для зобов'язання КП «Нивки» розділити особові рахунки та надати особовий рахунок позивачу відсутні, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в частині відкриття окремого особового рахунку

Не підлягає також задоволенню вимога позивачки про зобов'язання Реєстраційну службу міста Києва Головного управління юстиції зареєструвати право власності шляхом внесення в Єдиний реєстр прав власності та видати необхідні документи, оскільки така вимога теж стосується третьої особи, а не відповідача, та дане питання не віднесене до компетенції суду та може бути предметом судового розгляду лише в разі відмови відповідних органів вносити до реєстру та відмови видавати правовстановлюючі документи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 355, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 33, 56, 58, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна