Рішення № 32468851, 17.07.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/6324/13-ц

Провадження №2/592/1944/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Хитрова Б.В., при секретарі Баришевій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики таким, що не укладався, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за первісним позовом згідно позовної заяви ( ( а.с.2) та доповнень до неї (а.с. 11) вимоги, мотивує тим, що 04.06.2012 р. ОСОБА_1 на виконання говору, укладеного в усній формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передано останньому в якості позики грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, які прийняв ОСОБА_2 у присутності свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4 На підтвердження договору позики ОСОБА_2 В Ж у порядку ч 2 ст. 1047 ЦК України надана розписка від 04.06.2012 р., згідно якої ОСОБА_5, зобовязаний був до 10.07.2012 р. повернути 6000 доларів США ОСОБА_1 Строк повернення ОСОБА_2 позики настав 10.07.2012 р. Однак до сьогоднішнього дня ОСОБА_2 грошових коштів не повернув, що перешкоджає ОСОБА_1 у розпорядженні своїми грошовими коштами, а отже, у реалізації останнім свого права власності на грошові кошти. Тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 6000 доларів США за курсом гривні по відношенню до іноземних валют (зокрема, долара США), встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесеш позивачем на оплату судового збору у розмірі 479,58 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн., а всього - 2479,58 грн.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 у його присутності обіцяв передати грошові кошти іншій особі ОСОБА_6 з яким останній співпрацював по роботі. 04.06.2012 р. ОСОБА_1 прийшов до нього на роботу разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вводячи його в оману всупереч ст. 65 СК України намагався без письмової згоди на це його дружини вчинити правочин на великі грошові суми, який виходить за межі дрібного побутового. Так, ОСОБА_1М підійшов до ОСОБА_2 і, говорячи тихо на вухо, обіцяв передати через нього грошові кошти ОСОБА_6, обманним шляхом змусивши його попередньо написати розписку (на яку він посилається в позові). Після підписання ОСОБА_2 розписки ОСОБА_1 повідомив, що грошові кошти ОСОБА_6 він вже нібито передав, але без письмового оформлення правочину не мав гарантій повернення грошових коштів. Таким чином, фактично грошові кошти від первісного позивача ОСОБА_2 не отримував, тому в силу ст. 1046 ПК України договір позики є не укладеним. Тому ОСОБА_2 просить зобовязати ОСОБА_1 надати до суду письмові докази про перебування його в шлюбі, визнати, що 04.06.2012 р. договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено не було, судові витрати стягнути з ОСОБА_1

Сторони під час судового засідання наполягали на задоволені їх позовних вимог, проти задоволення позовних вимог до них заперечували.

При цьому ОСОБА_2 суду пояснив, що це дійсно його рукою написано розписку 04.06.2012 року (а.с. 5) про отримання в борг 6000 доларів США, з заявами про можливо вчинені шахрайські дії відносно нього чи вимагання грошей він до правоохоронних органів не звертався, дійсно в розписці зазначено про повернення коштів до 10.07.2012 року, про наявність обставин, які б у відповідності до абзацу 2 ч.1 ст. 218 ЦПК України могли бути використані судом як докази у запереченні вчинення правочину надати не може.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, в зустрічному позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 04.06.2012 р. ОСОБА_1 на виконання договору, укладеного в усній формі між ним та ОСОБА_2, передано останньому в якості позики грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, які прийняв ОСОБА_2 у присутності свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4

На підтвердження договору позики ОСОБА_2 В Ж у порядку ч 2 ст. 1047 ЦК України надана розписка від 04.06.2012 р., згідно якої ОСОБА_5, зобовязаний був до 10.07.2012 р. повернути 6000 доларів США ОСОБА_1 (а.с.5)

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що строк повернення ОСОБА_2 позики настав 10.07.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що до сьогоднішнього дня ОСОБА_2 грошових коштів не повернув, що перешкоджає ОСОБА_1 у розпорядженні своїми грошовими коштами, а отже, у реалізації останнім свого права власності на грошові кошти у розмірі 6000 доларів США.

Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 17.07.2013 р. курс валют становить: 1 дол. США 7,993 грн., тобто 6000 дол. США 47958 грн.

Відповідно ст.. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно ст.. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що у звязку з необхідністю захисту своїх прав та інтересів позивач був змушений звернутись за правовою допомогою. З цією метою 04.06.2013 р. між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_7 укладено договір про надання правової допомоги № 950-Р/13, на виконання якого позивачем сплачено 2000 грн.

Виходячи з часу тривалості судових засідань, в яких приймав участь представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 та вимог ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», суд вважає за необхідне стягнути з на користь ОСОБА_1 1200 грн. витрат на правову допомогу.

Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки позивачем не надано безспірних доказів в спростування доводів ОСОБА_1 та підтвердження власних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача-позивача ОСОБА_2 на користь позивача-відповідача ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір в розмірі 479,58 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 317, 1047, 1049 ЦК України, ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 6000 дол. США, що станом на 17.07.2013 року, еквівалентна 47958 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики таким, що не укладався відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 479,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1200 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяБ.В. Хитров