Рішення № 32468479, 09.07.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2096/13-ц

Провадження № 2/265/1080/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2013 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 24 листопада 2011 року уповноваженими особами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був складений акт №161117 про порушення побутовим споживачем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, а саме при проведенні перевірки в квартирі АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення електричних установок до електричної мережі з порушенням схеми обліку (відсутній електролічильник). Відповідно до Методики нарахування розміру та вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачем Правил, відповідачці здійснене нарахування по вказаному ОСОБА_2 у розмірі 509,05 грн., що до теперішнього часу відповідачкою не сплачено. Посилаючись на діюче законодавство та спеціальні нормативні акти ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд стягнути з відповідачки вищевказану суму заборгованості та витрати по сплаті позивачем судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що квартира АДРЕСА_2 їй у користування на підставі договору найму соціального житла від 04 листопада 2011 року, а новий лічильник був встановлений до того часу, коли вона вселилася. Акт від 24 листопада 2011 року був складений у її присутності, вона підписувалася в ньому, вважає, що порушень з її боку не було, тому просила відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, даючи оцінку запереченням відповідачки та доводам позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно із ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що правовідносини між енергопостачальником та споживачем електричної енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996 року та іншими нормативними документами, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є споживачем електроенергії (особовий рахунок №803-143), яка надається позивачем за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується договором №803/143 від 24 листопада 2011 року, укладеного між ВАТ «Донецькобленерго» (правонаступником всіх прав та зобовязань якого є ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») та ОСОБА_1 (а.с.30-33).

ОСОБА_1 у користування виділена квартира АДРЕСА_4 на підставі договору найму соціального житла від 04 листопада 2011 року, укладеного між нею та ЖКП «Азовжитлокомплекс» (а.с.45-49).

Крім того, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.15 Закону України «Про електроенергетику» електроенергетика є галуззю промисловості України, державна політика в електроенергетиці базується на принципах забезпечення стабільного фінансування положення електроенергетики, а також відповідальності енергопостачальника і споживача. В разі порушення правил користування електричною енергією, заподіяна шкода розрахована енергопостачальною організацією у звязку з правилами в грошовому виражені, оцінюється як пряма шкода завдана інтересам держави. Статтею 27 цього Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику та визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Так, згідно з п.48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження обєктів електроенергетики, розкрадання майна цих обєктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обовязки.

Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дати технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності, або від дати виникнення права власності на обєкт енергопостачання. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за №562 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 24 листопада 2011 року уповноваженими особами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був складений акт №161117 про порушення побутовим споживачем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, а саме при проведенні перевірки в квартирі АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення електричних установок до електричної мережі з порушенням схеми обліку (відсутній електролічильник) (а.с.6-9).

Відповідачка зазначений акт підписала, заперечень ніяких не вказала, до цього часу він нею не оскаржувався, за таких обставин у суду немає сумнівів в обєктивності викладених позивачем фактів щодо безоблікового використання електроенергії, тому суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в порушенні Правил користування електричної енергії для населення доведена, а тому остання повинна нести відповідальність у відповідності до п.48 ПКЕЕНн.

У відповідності до пункту 48, 53 Правил користування електроенергією для населення передбачена відповідальність за їх порушення. У випадку розкрадання електричної енергії, різновидом якого є безоблікове її використання споживачами без дозволу енергопостачальника, розмір завданих останньому збитків розраховується відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженою постановою НКРЕ від 22 листопада 1999 року №1416. Відповідно до п.п. 5, 6, 7 зазначеної Методики у разі виявлення у споживача електроприладу, електрообладнання, підключених поза приладами обліку, і за відсутності зовнішніх ознак пошкодження приладу обліку, розрахунок збитків здійснюється за період з останнього контрольного зняття показів приладу обліку, але не більше строку позовної давності.

Так, позивачем 22 січня 2013 року на засіданні комісії РЕС з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу №1709 та розрахунку збитків за актом №161117 було прийнято рішення про нарахування відповідачці заборгованості за спожиту (недовраховану) електричну енергію в розмірі 509,05 грн. (а.с.10).

Законом України «Про електроенергетику», який регулює правовідносини сторін у галузі електроенергетики, передбачається відповідальність споживача за самовільне підключення електроустановок до власної електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної, тощо. Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заперечуючи проти позову, відповідачка не надала суду жодного доказу, який би спростовував доводи позивача, зокрема щодо безоблікового використання нею електричної енергії, тому суд вважає неспроможними заперечення останньої щодо позовних вимог, оскільки така позиція є бажанням уникнути сплати нарахованої за актом суми заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, ч.3 та ч.4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд вважає що відповідачка дійсно має заборгованість перед позивачем за спожиту (недовраховану) електричну енергію в сумі 509,05 грн. Приймаючи до уваги, що наймачем вказаної вище квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, то відповідати перед позивачем по заборгованості за спожиту, але недовраховану електроенергію повинна саме вона.

Суд, зважаючи на положення чинних вищенаведених правових норм, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи конкретні обставини даної цивільної справи, вважає позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідачки заявленої суми заборгованості на користь позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.79, ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір за подання даного позову до суду в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 212-213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію у сумі 509 (пятсот девять) гривень 05 копійок на р/р 260313061563 у Ощадбанку України Донецького обласного управління, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» судовий збір у сумі 229,40 гривень на р/р 26007619940992 в обласному відділенні ПАТ Промінвестбанк м. Донецьк МФО 300012, ЄДРПОУ 00130932.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення рішення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя_____Т.С.Адамова