Рішення № 32468103, 13.06.2013, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 13.06.2013

Справа № 501/743/13-ц

Іллічівський міський суд Одеської області

№501/743/13-ц

№2/501/678/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 червня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі Покровській С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іллічівська Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» (далі ОСОБА_1) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGI0000001435 від 13.11.2007 року в розмірі 805366,02 гривень звернути стягнення на квартиру №89, загальною площею 52,40 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вул.Леніна, 41, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки №ODTIGI000000435 від 13.11.2007 року Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі №89, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вул. Леніна, 41 зі зняттям з реєстраційного обліку в територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №ODTIGI0000001435 від 13.11.2007 року відповідачу було надано кредит в розмірі 300000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки №ODTIGI000000435 від 13.11.2007 року, за яким ціна спірної квартири складає 439350,00 гривень.

Також між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №ODTIGI000000435 від 13.12.2007 року.

В обумовлені строки позичальник своїх зобовязань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі розмірі 805366,02 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився повторно, був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не сповістив, та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов може бути задоволений частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № ODTIGI0000001435 від 13.11.2007 року відповідачу було надано кредит в розмірі 300000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки № ODTIGI000000435 від 13.11.2007 року, за яким ціна спірної квартири складає 439350,00 гривень.

Також між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №ODTIGI000000435 від 13.12.2007 року.

В обумовлені строки позичальник своїх зобовязань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі розмірі 805366,02 гривень.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому суд зазначає, що позовна вимога банку про визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації позивачем не заявлялась, а тому і не може бути предметом розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, в частині звернення стягнення на майно є обґрунтованими та можуть бути задоволені.

Щодо позовних вимог позивача щодо виселення зі спірної квартири, суд зазначає, що у відповідності із положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи з аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або власника, або в інший погоджений сторонами строк.

У матеріалах справи відсутні належні докази щодо надання письмової вимоги про добровільне звільнення відповідачами квартири і також відсутні належні докази отримання її відповідачами.

У ході судового розгляду не обговорювалось питання щодо дотримання процедури виселення відповідачів.

За таких обставин, позов в частині виселення зі спірної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку не може бути задоволений.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGI0000001435 від 13.11.2007 року в розмірі 805366,02 гривень звернути стягнення на квартиру №89, загальною площею 52,40 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вул. Леніна, 41, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № ODTIGI000000435 від 13.11.2007 року Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» сплачений судовий збір в розмірі 3555,70 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя