Рішення № 32468076, 16.07.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/3295/13-ц

№ 2\106\1002\13.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді Абзатової Г.Г.

при секретарі: Поварчук Я.О.

з участю прокурора Кутурової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав, по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення графіку зустріч з дитиною .

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 є її батьком. Починаючи з березня 2010 року, після того, як вона з відповідачем припинила сумісне проживання, дитина знаходиться на її утриманні та проживає разом з нею. Саме з березня 2010 року ОСОБА_2 не займається вихованням дитини, не цікавиться життям, здоров'ям доньці, не робить ніякої допомоги на її утримання, незважаючи на те, що за рішенням суду з нього стягнути аліменти на утримання дитини на її користь, на даний час заборгованість по сплаті аліментів складає близько 10000 гривень. У такий спосіб відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, тому просить на підставі п. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача - ОСОБА_4, з позовними вимогами ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не погодився, пояснив, що позивач перешкоджає відповідачу зустрічатися з дитиною, приймати участь у її вихованні, просить у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_2 звернувся у суд з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні батьківських прав, просив встановити графік зустріч з неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2: у суботу або неділю, у його день народження ІНФОРМАЦІЯ_5, у день народження бабусі ОСОБА_5- ІНФОРМАЦІЯ_6, у день народження доньки ОСОБА_3 або у наступний день ІНФОРМАЦІЯ_7, у день народження дідуся ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8. Представник позивача по зустрічному позову у судовому засіданні просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 - відповідач по зустрічному позову, з позовними вимогами ОСОБА_2 не погодилася, просить у задоволенні його позову відмовити повністю, оскільки біологічний батько дитини ОСОБА_2 протягом тривалого часу більш ніж 3 роки не бачив дитину, вона також його не бачила, батьком кличе іншу людину - її чоловіка, який весь час фактично виконує батьківські обов'язки - матеріально утримує дитину, піклується за нею, як за рідною донькою. Просить у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради Черлецька І.А.., яка діє на підставі довіреності № 972\02-29 від 02.07. 2012 року та ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності 281\02-29 від 22.02.2013 року позовні вимоги позивачці підтримали, просили позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просили відмовити у повному обсязі

Прокурор Кутурова Ю.В., яка приймає участь у справі у порядку ст.. 45 ГПК України, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Вислухавши доводи позивача, представника відповідача, пояснення представників третьої особи, висновки прокурора, пояснення свідків, вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

У справі встановлені наступні обставини:

Сторони по справі у зареєстрованому шлюбі не знаходилися, знаходилися у фактичних сімейних стосунках у період до березня 2010 року. ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, а ОСОБА_2 є її батьком. Ця обставина встановлена з копії свідоцтва про народження ( а.с.4).

Встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою - своєю матір'ю за адресою її батьків та знаходиться на її утриманні.( а.с.21).

Рішенням Євпаторійського міського суду від 22 липня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 500 гривень щомісячно ( а.с.19-20).

З довідки начальника ВДВС Євпаторійського МУЮ ( а.с.22,23) вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на утримання доньки на травень 2013 року ( на час пред'явлення позову) складає 9721 грн. Встановлено також, що з вересня 2012 року ОСОБА_2 взагалі не сплачував аліментів на утримання дитини.

Судом встановлено, що з жовтня 2010 року ОСОБА_2 з дитиною не зустрічався, її не виховував, не турбувався про її стан здоров'я, про її фізичний та духовний розвиток.

Згідно рішенню Євпаторійського міського суду від 12.03.2011 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 був попереджений про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 ( А.С. 18).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 постанови від 30.03.07 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно із частиною 3 статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК.

В цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав на підставах, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 164 СК, повинна довести, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначила, що відповідач з 2010 року не проявляє до малолітньої дитини ніякого інтересу, не надає матеріальної або іншої допомоги у визначеному судом розмірі, не проявляє до неї ніякої турботи, має заборгованість по сплаті аліментів, яка з кожним місяцем тільки нарощується. Позивачка підтвердила свої доводи належними доказами, а також поясненнями свідків.

Так, свідок ОСОБА_10 вихователька дитячого садочку «Дельфин», пояснила у судовому засіданні, що з 1.06.2011 року ОСОБА_3 навідує дитячий садочок. ОСОБА_2 як батька дитини вона не знає, ніколи його не бачила, він ніколи не намагався зустрінутися з дитиною, не цікавився її здоров'ям, станом, інтересами. Плату за садочок проводить її матір - ОСОБА_1. Саме вона приводить та забирає дитину з садочку разом зі своїм чоловіком, якого ОСОБА_3 називає батьком.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає у тому ж дворі, що ї позивачка з донькою та своїми батьками. Вона не бачила ОСОБА_2, щоб він приходив у будинок, де проживає позивачка з дитиною, щоб намагався побачити дитину. Вихованням та утриманням дитини займається чоловік позивачці, який забирає дитину з дитячого садочку, гуляє з дівчинкою, купує їй усе.

Свідок ОСОБА_12 мати позивачки пояснила у судовому засіданні, що ОСОБА_2 останній раз приходив до дитини , коли їй виконалось 10 місяців. З того часу він не приходить до дитини, не приймає участі ані у її вихованні, ані у її утриманні. Протягом року він не сплачує аліменти, незважаючи на те, що виконавчий лист про стягнення аліментів знаходиться у ВДВС Євпаторійського управління юстиції. Єва називає батьком - чоловіка ОСОБА_1, який проявляє батьківську турботу про неї.

Свідок ОСОБА_13 - чоловік позивачки пояснив, що з 1.10.2011 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, ніколи не бачив батька ОСОБА_3. Саме він надає матеріальну допомогу на утримання дитини, піклується про неї, має намір удочерити її. З ОСОБА_3 у нього склалися гарні стосунки, вона називає його батьком.

Відповідач, заперечуючи проти позову через свого представника, в порушення частини 3 статті 10 ЦПК не довів, що він належним чином виконує свої батьківські обов'язки, та не спростував доводи, на які посилалася позивачка в обгрунтовання своїх вимог.

У обґрунтування заперечень на позов представник відповідача послався на те, що позивачка створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Як на доказ цей обставини, представник відповідача послався на те, що позивачка відмовилася у судовому засіданні укласти мирову угоду з відповідачем щодо порядку спілкування з дитиною. Інших доказів створення перешкод ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ані відповідач, ані його представник суду не надали.

Суд вважає, що посилання представника відповідача на відмову позивачки в укладанні мирової угоди, не є доказом створення перешкод у спілкуванні з дитиною з боку позивачці у розумінні ст. 57-58 ЦПК України .

Судом встановлено, що після набрання законної чинності рішення Євпаторійського міського суду від 12 березня 2011 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_14 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , яким ОСОБА_2 був попереджений про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, 1.04.2011 року він звернувся до начальника Служби по справах дітей з заявою про встановлення порядку зустріч з дитиною, оскільки її мати чинить йому перешкоди у цьому. 15.04.2011 року листом керівника Служби по справах дітей Євпаторійської міської Ради, ОСОБА_2 був повідомлений що для розгляду питання він повинен надати повний пакет документів, щодо визначення способів участі у вихованні дитини, він повинен звернутися до органу опіки та піклування з відповідною заявою.

Судом встановлено, що з того часу, а саме з 15.04.2011 року відповідач ніяких дій, спрямованих на виконання своїх батьківських обов'язків не здійснював - не зустрічався з дитиною і навіть не намагався цього зробити, не цікавився її здоров'ям та життям, не надавав їй утримання достатнє для її розвитку, не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини у той час коли вона хворіла; не спілкувався з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надавав дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяв засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляв інтересу до її внутрішнього світу, не звертався до відповідних органів для вирішення спору між ним та матір'ю дитини з приводу вирішення спору про його участь у вихованні дитини..

Замість нього батьківські обов'язки фактично несе інша людина - чоловік позивачці, якого дитина зараз сприймає як батька.

У листі на адресу Служби по справах дітей від 25.04.2013 року, після ознайомлення з наміром ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав, у ході перевірки заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтвердив, що протягом 2010 - 2013 років він з дитиною не спілкується та не бачить її. Таким чином відповідач фактично визнав ту обставину, що він свої батьківські обов'язки не виконує. При цьому, як на причини цього, послався на той факт, що позивачка створила іншу сім'ю, тому він уникав спілкування, щоб не травмувати дитину, так і на створення позивачем перешкод у спілкуванні з дитиною. Однак, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, зокрема створення перешкод з боку позивачки у спілкуванні з дитиною суду не надав.

Згідно з частиною 4 статті 19 СК під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки і піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою ( заступником голови) та скріплений печаткою.

Матеріали справи містять належним чином оформлений висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні малолітній дитини ( а.с.7). Згідно висновку, ОСОБА_15 само відсторонився від обов'язку виховувати дитини, тому орган опіки та піклування вважає необхідним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Враховуючи вік дитини, вона не досягла чотирьох років, суд вважає неможливим вислухати її думку стосовно питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неї.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3.

Для позбавлення батьківських прав мало упевнитися в невиконанні обов'язків щодо виховання дитини, необхідно також установити, що батько свідомо ухиляється від їх виконання. Ця обставина судом також встановлена, оскільки відповідач наполегливо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження, після 12 березня 2012 року продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин (п. 17 вищезазначеного Пленуму Верховного суду України). Таких обставин судом не встановлено.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що поведінку ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 можливо розцінити як свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.

У такому разі судом встановлено обставини, які є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Враховуючи інтереси дитини, приписи законодавства, обставини справи та те, що до відповідача вживалися заходи впливу з метою зміни його ставлення до виконання батьківських обов'язків, а відповідач не довів у суді, що він усвідомив свої помилки та має намір виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, в тому числі своєчасно сплачувати аліменти на доньки, спілкуватися з нею, піклуватися за нею, його діями це не підтверджено, суд вважає, що слід застосовувати такий крайній захід впливу на відповідача як позбавлення батьківських прав .

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення графіку зустріч з дитиною , суд приходить до наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування з врахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. ОСОБА_2 навіть у позовній заяві не зазначені місце та час спілкування з дитиною, не зазначені докази, які б підтверджували можливість такого спілкування у визначеному місці. Не надані такі докази у судове засідання

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Розглядаючи справу, суд прийшов до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 - позивача по зустрічному позову - батьківських прав, та про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав стосовно доньки, тому позов ОСОБА_2 про визначення порядку спілкування з дитиною, суд вважає безпідставним та таким що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164,166, 165, 167, 171, 180-183 СК України, Постановою № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст.10,11 88, 212, 213-214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом визначення часу зустріч з дитиною, відмовити .

Рішення може бути оскаржене через Євпаторійський міський суд в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Г.Г. Абзатова