Постанова № 32465177, 11.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р. Справа №805/8463/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю представника позивача Романіки О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у сумі 810,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у сумі 810,99 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 810,99 грн., що після закінчення терміну добровільної сплати податкового зобов'язання платником податків, склалася у податковий борг. Відповідно до поданої заяви, відповідач скористався правом застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2012 році шляхом одержання Свідоцтва про сплату єдиного податку. У зв'язку з тим, що зазначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, у податкової інспекції виникли всі підстави примусового стягнення податкового зобов'язання через Донецький окружний адміністративний суд.

Просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 810,99 грн. на р/р 31516970700050, код платежу НОМЕР_2, отримувач відділення Держказначейства у м.Шахтарську та Шахтарському районі, ЄДРПОУ 37885550, МФО 834016.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 26 липня 2011 року №22620000000000838, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5), перебуває на податковому обліку у Кіровському відділенні Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби з 27 липня 2011 року за №20932 згідно довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП (а.с.6).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем 18 січня 2012 року до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2012 рік, в якій самостійно визначив обрану ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування та 2 групу за обраним видом діяльності - 52.12 роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, по Україні, АДРЕСА_2

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділуПодаткового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 293.7 статті 293 Податкового кодексу України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в липні-вересні 2012 року не сплатив суму єдиного податку, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 643,80грн.

Крім того, позивачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. Перевіркою встановлено порушення: пункту 49.18.2 статті 49 розділу 2 та п.296.3 ст.296 розділу 4 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки було складено акт від 13 грудня 2012 року №750/17-3071701788 (а.с.15). На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2012 року №0006250017, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 170,00грн., яке отримане 13 грудня 2012 року, про що є відповідна відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення. (а.с.14).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення, за яким стягується сума податкового боргу, відповідачем не оскаржувалось, тому є узгодженим.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку, тому, з урахуванням часткової сплати у розмірі 2,81 грн., загальна сума заборгованості складає 810,99 грн., про що свідчить довідка про наявний податковий борг підприємця (а.с.9).

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби відповідачу направлена податкова вимога від 21 серпня 2012 року №305, яке отримане відповідачем 30 серпня 2012 року (а.с.8).

Також податковим органом було прийняте рішення від 30 жовтня 2012 року про опис майна у податкову заставу. (а.с.10)

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, але не сплачена платником податків у встановлений строк визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

П.87.11 ст.87 кодексу передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у сумі 810,99 грн., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 810,99 грн. на р/р 31516970700050, код платежу НОМЕР_2, отримувач відділення Держказначейства у м.Шахтарську та Шахтарському районі, ЄДРПОУ 37885550, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 липня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 16 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.