ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2013 р. Справа № 917/887/13
за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України в Полтавській області (вул. Маршала Бірюзова, буд. 53, м. Полтава, Полтавська область, 36007)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 18823,95 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача: Полтавська Ю.В.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 18823,95 грн., у тому числі 18545,01 грн. основного боргу за договором про надання платних послуг № 815 від 26.09.2012р., 278,94 грн. - 3% річних.
Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю підготувати обґрунтований відзив на позов. Клопотання було задоволено судом. Ухвалою від 28.05.2013р. розгляд справи було відкладено (а.с.29, 38).
Відповідач відзив на позов не надав.
Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 13.05.2013р., від 29.05.2013р., клопотанням відповідача від 28.05.2013р. (а.с.22, 40, 29).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.07.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Територіального Управління МНС України у Полтавській області (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений Договір надання платних послуг № 815 від 26.09.2012 року (далі - Договір); (а.с.9-10).
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач як замовник доручає, а позивач (виконавець) зобов'язується на свій ризик та своїми силами виконати перевезення над габаритних та великовагових вантажів спеціальним автомобільним транспортом.
Згідно розділу 3.1 Договору надає автотранспортні, технічні та інші послуги згідно письмових заявок (листів) замовника.
Вартість послуг визначається калькуляцією (п.2.1 Договору).
Замовник зобов'язався у 10-ти денний строк після отримання рахунку на послуги, розрахуватися за надані послуги згідно калькуляцій, приймально-здавальних актів, товарно-транспортних накладних та інших документів, що засвідчують надання відповідних послуг (п.3.2.1 Договору).
26.09.2012р. відповідач надав позивачу заявку, в якій прохав виконати роботи по транспортуванню плав засобів (а.с.48).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги, передбачені Договором на загальну суму 18545,01 грн. Зазначене підтверджується підписаними відповідачем товарно-транспортними накладними № № 390481, 390489, 636063, 636064, 636065 за жовтень 2012р. Вартість послуги визначена в калькуляціях № 9977, 9974, 9975, 9978, 9976 (на зворотньому боці товарно-транспортних накладних); (а.с.13-17).
На оплату вказаних послуг відповідачу був виписаний рахунок-фактура № 2197 від 18.10.2012р. (а.с.18).
Відповідач вартість вказаних послуг не оплатив.
18.02.2013 року за вих. № 55-474/16.03 на адресу відповідача позивачем було направлено претензію № 14 з вимогою сплатити вартість наданих послуг. Дану претензію згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 26.02.2013 року (а.с.11, 12).
Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не перерахував.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають, зокрема із договорів та інших право чинів.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Посилання у договорі на факт одержання рахунку не є визначенням конкретного строку чи терміну в розумінні ст.252 ЦК України. Отже, строк виконання зобов'язання з оплати товару у договорі не визначений.
Рахунок є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розуміння ст. 212 ЦК України, оскільки не є обумовленою стороною обставиною щодо якої невідомо настане вона чи ні, та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Таким чином, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.
Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 29.09.2009р. по справі № 37/405 (09/223).
Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направляв відповідачу претензію № 14 від 18.02.2013 року з вимогою сплатити вартість наданих послуг та зазначенням банківських реквізитів, на які слід провести оплату.
Відповідно до п.7.5 Договору він діє до 31.12.2012р. Тобто, на даний час строк дії договору закінчився проте відповідач оплати послуг не провів.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, що спростовують вищевикладене, чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 18545,01 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.
На підставі вказаної норми позивачем заявлено до стягнення 278,94 грн. - 3% річних за період 29.10.2012р. - 30.04.2013р.
Але враховуючи, що строк виконання зобов'язання з оплати послуг в договорі не визначений, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач мав сплатити кошти у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Як було встановлено вище судом, вимогу позивача про сплату коштів відповідач одержав 26.02.2013р. Отже, прострочення платежу починається з 06.03.2013р.
За період 06.03.2013р. - 30.04.2013р. сума 3% річних становить 85,36 грн. (розрахунок суду - а.с.50). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню
В іншій частині - вимоги про стягнення річних слід відхилити як безпідставні.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Позивачем також подано клопотання про зміну його назви у судовому процесі (а.с.44).
Згідно з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 18.05.2013р. № 240 «Про зміну найменування АРЗ СП (ЗТС, САРЗ) ГТУ (ТУ) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та затвердження їх статутів (положень) у новій редакції» було змінено найменування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України у Полтавській області на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (а.с.45-46). Відомості про зміну назви внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується даними веб-сайту Єдиного державного реєстру, що функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011р., технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр».
Отже, клопотання про зміну найменування сторони у судовому процесу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Змінити найменування позивача - Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України у Полтавській області на найменування Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (36007 м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 53, ідентифікаційний код 08804689) 18545 грн. 01 коп. основного боргу, 85 грн. 36 коп. річних, 1720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Повне рішення складено та підписано: 16.07.2013р.
Суддя Безрук Т.М.
Судове рішення № 32464424, Господарський суд Полтавської області було прийнято 11.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 917/887/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: